LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Економіка. Економічні науки → Оцінювання фінансової стійкості підприємства з урахуванням руху капіталу

забезпечення підвищення ефективності руху капіталу підприємства.

Мета та завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є розвиток теоретичних положень, наукове обґрунтування та розроблення методичних підходів до оцінювання фінансової стійкості підприємства з урахуванням руху капіталу.

Для досягнення мети в дисертаційній роботі було поставлено та вирішено такі завдання:

уточнити місце, призначення, роль руху капіталу підприємства в оцінюванні його фінансової стійкості та визначити поняття «фінансова стійкість підприємства»;

визначити фактори фінансової стійкості підприємства;

обґрунтувати принципи оцінювання фінансової стійкості підприємства;

виявити проблеми методичного забезпечення оцінювання фінансової стійкості підприємства;

вибрати прийнятну для фінансових менеджерів машинобудівних підприємств методику оцінювання фінансової стійкості за визначеними ними критеріями та обґрунтувати необхідність її удосконалення;

розробити методичний підхід до експрес-оцінювання фінансової стійкості підприємства та технологію її поглибленого аналізу;

порівняти результати оцінювання фінансової стійкості за розробленою методикою з прийнятною для фінансових менеджерів машинобудівних підприємств;

розробити методичне забезпечення підвищення ефективності руху капіталу підприємства.

Об’єктом дослідження є оцінювання фінансової стійкості промислових підприємств в умовах мінливості та невизначеності ринкового середовища.

Предметом дослідження є теоретико-методичні положення та підходи до оцінювання фінансової стійкості машинобудівних підприємств з урахуванням руху їхнього капіталу.

Методи дослідження. В дисертаційній роботі використано такі наукові методи: фінансового аналізу (для уточнення місця, призначення та ролі руху капіталу підприємства в оцінюванні його фінансової стійкості); морфологічного аналізу (для визначення поняття «фінансова стійкість підприємства»); системного аналізу (для побудови класифікації факторів фінансової стійкості підприємства та розробки принципів її оцінювання); критичного аналізу (для виявлення проблем методичного забезпечення оцінювання фінансової стійкості підприємства); аналізу ієрархій (для вибору прийнятної для фінансових менеджерів машинобудівних підприємств методики оцінювання фінансової стійкості); фінансового аналізу (для обґрунтування необхідності удосконалення прийнятної для фінансових менеджерів машинобудівних підприємств методики оцінювання фінансової стійкості); фінансового аналізу, аналізу ієрархій, сигмальних відхилень (для розробки методичного підходу до експрес-оцінювання фінансової стійкості підприємства); математичної статистики (для розробки технології поглибленого аналізу фінансової стійкості підприємства); критичного аналізу (для порівняння результатів оцінювання фінансової стійкості за розробленою методикою з прийнятною для фінансових менеджерів машинобудівних підприємств); кореляційно-регресійного, математичної статистики, трендового аналізу, симплекс-методу та сигмальних відхилень (для розробки методичного забезпечення підвищення ефективності руху капіталу підприємства).

Наукова новизна одержаних результатів полягає в обґрунтуванні та розробці теоретичних положень та методичних підходів до оцінювання фінансової стійкості підприємства, а саме:

удосконалено:

визначення поняття «фінансова стійкість підприємства» на основі морфологічного аналізу її ознак. За яким, на відміну від існуючих визначень цього поняття, фінансова стійкість підприємства розглядається як безперервний та адаптований до просторово-часових змін процес трансформації капіталу (джерел фінансування господарської діяльності) в капітальні блага (матеріальні ресурси, готову продукцію, грошові кошти);

методичне забезпечення підвищення ефективності руху капіталу машинобудівного підприємства, відмінністю якого від існуючих є: використання в якості цільової функції максимізації коефіцієнта рентабельності капіталу при обмеженнях щодо позитивних значень показників: доходності операційної діяльності, питомої ваги нематеріальних активів та поточних зобов’язань у валюті балансу, яка також повинна бути не більше питомої ваги варіативної частини оборотних активів у неї; крім того – встановлення максимальних, середніх та мінімальних значень цих показників;

дістали подальший розвиток:

класифікація факторів фінансової стійкості машинобудівних підприємств за рахунок застосування фінансового та економічного підходів до їхнього розгляду, яка відрізняється від існуючих узагальненим групуванням її факторів. Внутрішні фактори фінансової стійкості підприємства розподілено на 9 груп: «технологія», «устаткування», «матеріали та енергія», «продукція», «персонал», «організація», «система управління», «методи роботи» та «стиль управління». Серед зовнішніх факторів фінансової стійкості підприємства виділено 16 груп, з яких 8 груп належать до мезо- («конкуренти», «інвестори», «банки», «постачальники», «споживачі (замовники)», «посередники (проектні інститути, маркетингові агентства тощо)», «податкова служба», «органи місцевого самоврядування») та 8 до макро- («економічні», «політичні», «технологічні», «технічні», «науково-дослідницькі», «соціально-культурні», «географічні» та «міжнародні» умови господарювання);

система принципів оцінювання фінансової стійкості підприємства за рахунок введення до їхнього складу групи принципів оцінювання руху капіталу. Це дало змогу розподілити принципи оцінювання фінансової стійкості підприємства на загальні та спеціальні, що забезпечує більш об’єктивний підхід до здійснення цього процесу;

методичний підхід до експрес-оцінювання фінансової стійкості машинобудівного підприємства, який відрізняється від існуючих: виокремленням показників у групи, що характеризують формування капіталу, його розподіл та використання; застосуванням методу сигмальних відхилень для визначення статичного рівня фінансової стійкості підприємства;

технологія поглибленого аналізу фінансової стійкості машинобудівного підприємства, яка, на відміну від існуючих, враховує при визначенні її динамічного рівня варіабельність фінансових показників, що дозволяє точніше оцінити довгострокові особливості руху капіталу підприємства в просторі та в часі.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що запропоновані здобувачем теоретичні положення та методичні підходи поглиблюють і розширюють коло досліджень сучасної економічної науки з проблем оцінювання фінансової стійкості в умовах мінливості та невизначеності ринкового середовища.

Результати дисертаційної роботи впроваджено в діяльність двох машинобудівних підприємств Харківської області, а саме: ВАТ «Завод самохідних шасі» (довідка 01/201 від 20.09.2007р.) та ДНВП «Об’єднання «Комунар»» (довідка