LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Економіка. Економічні науки → Паливний комплекс України: сучасний стан та перспективи розвитку

припинено.

Важливе значення для завантаження нафтотранспортної системи має розвиток нафтопереробної галузі України. Можливості збільшення транспортування нафти на українські НПЗ складає близько 30 млн т нафти/рік.

З проведенням реконструкції заводів нафтопереробна промисловість України може вийти на рівень передових країн. Глибину переробки нафти в 2030 р.прогнозується збільшити до 85% , а відбір моторних палив підняти до 66% , що еквівалентно зменшенню споживання біля 10 млн. тонн нафти.

У сьомому розділі - “Основні параметри та напрями підвищення ефективності енергозабезпечення країни” знайшли своє відображення авторські розробки теоретико-методологічних засад формування концепції розвитку паливно-енергетичного комплексу, запропоновано методику іздійснено розрахунки щодо ефективності альтернативних варіантів формування паливних ресурсів, визначені основні проблеми та напрями удосконалення перспективного розвитку паливного комплексу.

Виходячи з критичного аналізу методологічних положень і практичних реалій сучасного стану паливного комплексу, у дисертації обгрунтовані концептуальні принципи формування енергетичної політики і визначена сукупність наукових, організаційних, технічних, соціальних, економічних рішень, реалізація яких дозволить досягти певних соціально-економічних цілей.

В основу довгострокової стратегії розвитку енергетики, повинен бути покладений головний принцип - забезпечити зниження її залежності від імпорту паливно-енергетичних ресурсів. Імпорт ПЕР повинен йти на покриття дефіциту, а не заміщення їх власного видобутку та виробництва. Замість моделі кількісного розвитку, ми повинні перейти на принципи сталого розвитку паливного комплексу, на який переходять сьогодні розвинуті країни світу.

Сам механізм реалізації енергетичної політики лежить в області принципових підходів до систем управління галузями паливно-енергетичного комплексу, розробок та впровадження досягнень науково-технічного прогресу, нормативно-правової, інвестиційної політики та зовнішньоекономічних зв’язків.

В роботі з метою визначення впливу на енергоємність ВВП різних альтернатив формування ресурсної частини паливно-енергетичних балансів на віддалену перспективу (2020-2030 рр.) здійснено комплекс варіантних розрахунків перспективних паливно-енергетичних балансів на період до 2030 р.

За нашими оцінками, найбільш привабливим є перший варіант, тобто альтернатива заміщення в 2030 році до 52,6% імпорту вугілля адекватним нарощуванням його видобутку на вітчизняних вугільних шахтах.

Проведені у роботі дослідження дозволили визначити основні проблеми та дати рекомендації щодо напрямів удосконалення перспективного розвитку паливного комплексу, що передбачає розробку комплексної системи довгострокових взаємопов’язаних заходів, які на думку автора, дозволять підвищити ефективність функціонування галузей паливної промисловості.


ВИСНОВКИ



У дисертації здійснено розробку теоретико-методологічних положень, спрямованих на удосконалення перспективного розвитку паливного комплексу в нових геополітичних та економічних умовах України, запропоновано систему заходів щодо регулювання економічних процесів в енергетичній сфері та обґрунтовані шляхи підвищення рівня енергетичної безпеки країни. Результати дисертаційної роботи дозволили сформулювати наступні висновки теоретико-методологічного, методичного та практичного характеру.

1. Нові геополітичні та економічні умови України досить негативно позначилися на енергетичній безпеці країни, поставивши її в пряму залежність від імпортних поставок енергоресурсів з постійним зростанням світових цін а них. Розрив економічних відносин з країнами СНД ще більше ускладнив економічну ситуацію в державі. Згадані обставини обумовлюють необхідність розробки відповідної стратегії щодо посилення економічної та забезпечення енергетичної безпеки держави, як важливих складових її національної безпеки, зниження впливу зовнішніх

факторів ризиків, недопущення розвитку кризових ситуацій в енергозабезпеченні країни. При цьому основна увага повинна зосереджуватися на зміцненні власного паливного комплексу, в першу чергу за рахунок різкого збільшення темпів його розвитку.

2. Трансформація економічної системи обумовила необхідність проведення глибокого аналізу методології і методів визначення розвитку паливного комплексу на перспективу з метою вибору найбільш адаптованих до функціонування економіки в ринкових умовах. В роботі розроблено основні методологічні та методичні засади формування енергетичної політики в галузях паливної промисловості на довгострокову перспективу в нових економічних та геополітичних умовах.

3. Доведено, що структурні диспропорції залишаються одним з провідних чинників формування негативних тенденцій економічного розвитку України. На стан енергетичної та економічної безпеки негативно впливає висока енергоємність економіки, що в три-чотири рази перевищує енергоємність економіки розвинених країн. Основою такого стану є сформована ще на початку економічної реформи енергоємна структура промислового виробництва та технологічна відсталість енергоємних галузей промисловості.

4. Проведений аналіз сучасного ресурсного та виробничого стану паливного комплексу показав, що в Україні є передумови для їх розвитку та успішного вирішення проблем підвищення рівня енергетичної безпеки.

5. Обсяг і видова структура споживання паливних ресурсів оцінюється як недосконала. Аналіз сформованих тенденцій споживання і виробництва ПЕР в Україні свідчить, що покриття потреби в значній мірі здійснюється за рахунок імпорту палива. Важливим національним інтересом України є формування енергетичної політики, яка передбачає подолання енергетичної залежності від Росії та визначення альтернативних джерел постачання енергоресурсів.

6. В умовах переходу до ринкових відносин цінова система держави знаходиться під впливом трансформаційних процесів. Сучасні механізми формування ринкових відносин вимагають перегляду існуючих концепцій. Необхідно формування такої ринкової інфраструктури і цінових співвідношень в паливно-енергетичній сфері, які забезпечать оптимізацію ПЕБ і самофінансування виробничої та інвестиційної діяльності ефективно функціонуючих структур ПЕК і створення сприятливого інвестиційного клімату.

7. В останні роки активізувалась робота щодо нормативно-правового забезпечення регулювання діяльності паливного комплексу. Однак, реформування законодавства відбувається повільно і не забезпечує підвищення ефективності функціонування ПЕК. Необхідно прийняття заходів по формуванню розвиненого та стабільного законодавства, адаптованого до умов і специфіки функціонування підприємств паливного комплексу, інвестиційного клімату для розвитку виробництв