LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Економіка. Економічні науки → Паливний комплекс України: сучасний стан та перспективи розвитку

інших складових національної безпеки для нашої країни, яка перебуває в процесі системних трансформацій.

Тому система заходів гарантування енергетичної безпеки має враховувати як реалії сьогодення, так і можливі зміни внутрішніх та зовнішніх умов існування України.

Аналіз сучасного стану забезпечення енергетичної безпеки показав, що ця проблема в Україні поки що недостатньо вирішена як в теоретичному, так і в практичному відношенні. Стан енергетичної безпеки характеризується безліччю показників, система яких ще тільки формується.

Спираючись на викладені міркування, ми для відслідковування стану енергетичної безпеки рекомендуємо як базовий комплекс індикаторів енергетичної безпеки країни використовувати наступні показники: енергоємність ВВП; інвестиційна забезпеченість розвитку ПЕК; зношеність основних виробничих фондів галузей ПЕК; співвідношення приросту і видобутку запасів нафти і природного газу; диверсифікованість зовнішніх джерел постачання вуглеводнів; запаси (в т.ч. сезонні) енергоносіїв (в першу чергу запасів вугілля на електростанціях у розрахунку до середньодобового споживання в січні); допустимий рівень недопостачання ПЕР в у звичайних та екстремальних умовах; динаміка екологічного навантаження діяльності підприємств ПЕК; пропускна спроможність і надійність транзитних мереж постачання.

Важливо також мати нормативно-правове забезпечення діяльності енергетичних підприємств не нижче критичного рівня (біля 80 %).

В якості критерію безпечного енергозабезпечення приймаються науково обгрунтовані оцінки визначених індикаторів (табл.1.).

У дисертації розроблено класифікацію сучасних економічних загроз енергетичній безпеці України.

Таблиця 1.

Індикатори стану енергетичної безпеки України на період до 2006 року

Показник – індикатор енергетичної безпеки

Критерій граничного рівня індикатору

Прогнозна оцінка індикатору енергетичної безпеки

Оцінка відповідності очікуваної динаміки індикатора його граничному рівню


Енергоємність ВВП

Зниження рівня не менше 1-2 % на рік

Темпи зростання темпами більш як 1,4 % на рік

Зниження темпів у межах нормативного рівня


Інвестиційна забезпеченість розвитку ПЕК

Обсяг щорічних інвестицій повинен становити не менше 4-5 % вартості основного капіталу

Очікується менше 1 –4 %

За даними, що склались за останні роки введення основних фондів становило біля 3,0-3,6 % за рік


Зношеність виробничих фондів ПЕК

До 45 % їх початкової вартості

Очікується біля 45 %

В межах до нормативного рівня


Співвідношення приросту і видобутку запасів:

- нафти

- природного газу

1,5-2 % приросту запасів на 1 % видобутку нафти та природного газу


За останні роки приріст запасів складав 0,5 % на 1 % видобутку нафти та природного газу

Належить стабілізувати за рахунок створення умов для нарощування розвідки за рахунок експлуатаційних коштів

11

Диверсифікованість зовнішніх джерел постачання вуглеводнів

Не менше трьох зовнішніх джерел

Нафта із Росії та Казахстану і можливо Азербайджану;

газ природний – із Росії, Туркменістану

Досягається не в повному обсязі по газу


Запаси вугілля для забезпечення споживачів у розрахунку до середнього його споживання у січні

Не менше як на 40 діб

За останні роки запаси вугілля на ТЕС становили 13-22 доби

Нижче нормативного рівня


Допустимий рівень недопостачання ПЕР споживачам

Не більше 1-2 % від загальної потреби для основних споживачів

За експертними оцінками біля 8-10 %

За прогнозами в межах нормативного рівня споживання ПЕР


Рівень законодавчого забезпечення діяльності підприємств ПЕК

Не менше 80-90 % від потреби

Фактично біля 75 – 80 %

Належить прийняти комплекс законодавчих актів



До внутрішніх загроз належать: відсутність попиту на енергоресурси в обсязі, достатньому для задоволення навіть мінімально критичної потреби суспільства; надмірна енергоємність валового внутрішнього продукту; застарілість та високий рівень спрацювання основної частини енергетичних потужностей; недостатній обсяг інвестицій у розвиток галузей ПЕК; недостатній рівень власного виробництва устаткування та матеріалів для ПЕК; відсутність власного виробництва ядерного палива (на базі наявних покладів уранової руди) і забезпечення повного ядерного циклу; відсутність контролю за діями трейдерів, які фактично монополізували ринки постачання енергоресурсів; недосконалість нормативно-правового забезпечення функціонування та розвитку галузей ПЕК в ринкових умовах.

Серед зовнішніх загроз найважливішими є: високий рівень монополізації постачання імпортних паливно-енергетичних ресурсів; залежність від імпорту значної частини устаткування, матеріалів та послуг для галузей ПЕК.

Виходячи з принципів загальної теорії складних систем, будь-яку складну систему необхідно розглядати не ізольовано, а разом з іншими (зовнішніми) системами. Якщо розглядати паливно-енергетичний комплекс України, як складну систему, то найважливішою з зовнішніх систем є навколишнє середовище, в межах і у взаємодії з яким функціонують підприємства паливного комплексу. У зв’язку з цим, у роботі акцентується увага на дослідженні напрямів підвищення екологізації діяльності підприємств паливного комплексу. На думку автора, на всіх етапах екологізації ПЕК досить дієвими мають бути економічні та організаційно-технічні заходи екологізації, з яких найефективнішою є розробка і реалізація політики енергозбереження.

У другому розділі - “Сучасний стан вугільної промисловості Україниавтором досліджені питання, пов’язані з розвитком ресурсної бази, техніко-економічним станом та процесом реструктуризації вугільної промисловості. Розглядаються проблеми використання вугільної продукції та формування ринку вугілля.

Проведне дослідження сучасного стану ресурсної бази вугільної промисловості показало, що хоча запаси вугілля в Україні значні, стан їх розвіданості та ступінь використання свідчить про неможливість суттєвого збільшення його видобутку в перспективі. Із загального обсягу балансових