LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Економіка. Економічні науки → Паперові грошові знаки і бони Східної Галичини 1914 - 1920 рр.

публікацій поклав В. Кацітадзе та А. Брайловський А.3. При відборі паперових грошових знаків вони ще не мали чіткої системи.

Вагомим внеском у всебічне дослідження грошей у 1924 році стала праця за редакцією Ф. Чучіна в Москві. Автор видає каталог з двох частин: частина перша складається зі знаків обов’язкового обігу, а друга – з необов’язкового. На сторінках 36-132 автор помилково вважає, що до першої частини належать місцеві гроші. Згодом, в 1927 р., Ф. Чучін доповнив і перевидав свій каталог, врахувавши критичні зауваження5 відомих боністів М. Вігелева і Л. Іольсона. До цього каталогу теж були доповнення і виправлення з боку Ю. Пахомова і Д. Сенкевича6. З 1925 по 1939 рр. розпочалося дослідження емісії грошей на території України (М. Калиновський, Е. Вайнштейн, Н. Росбер та М. Кардаков)7.

У 1953 р. в Берліні видається велика праця з боністики німецькою і російською мовами М. Кардакова8. Цей каталог був уже найповнішим.

Певний інтерес становлять матеріали, зібрані в “Літописі Червоної Калини” М. Гнатишака. Він же в 1974 р. за кордоном видає велику працю з історії державних грошей України періоду 1917-1920 рр.9.

Після проголошення незалежності України інтерес до історії грошей і бон значно зріс. У цей період побачили світ й інші каталоги грошей. У Києві видається каталог за редакцією П. Рябченка та В. Нібаки, де є певні неточності. Автори помилково на с. 434 віднесли випуски міста Ходорова Львівської області до Хмельницької області10.

У 90-ті роки проблема історії грошового обігу набуває особливого значення у зв’язку зі становленням незалежної України та впровадженням своєї грошової системи, налагодженням монетарної політики. Окремі аспекти теми знайшли висвітлення у фундаментальній праці колективу авторів під керівництвом М. Дмитрієнко “Гроші в Україні”. У цій надзвичайно унікальній праці досліджувалося становлення грошової системи з давніх часів до сучасності. Досягненням дослідників є те, що вони проаналізували і ввели до наукового обігу цілу низку нових грошових знаків і бон11.

Серед досліджень істориків української діаспори на найбільшу увагу заслуговують праці М. Грушевського, Л. Іольсона, А. Байєра, Б. Мартоса та Я. Зозулі, де автори на основі багатого джерельного матеріалу, власних споминів досліджують грошові знаки і бони. Праці істориків діаспори відзначаються неоднозначністю оцінок та суджень.

Короткий історіографічний огляд свідчить, що до цього часу в українській історичній науці відсутнє узагальнене дослідження, присвячене проблемі грошових знаків і бон Східної Галичини 1914-1920 рр. Проведений аналіз наукових досліджень з історії грошового обігу України 1914-1920 рр. дає підстави зробити висновок, що грошовий обіг на теренах Східної Галичини в зазначений період висвітлювався доволі епізодично та фрагментарно і не дістав належної оцінки ні в радянській, ні в сучасній українській історіографії, ні в історичних працях істориків української діаспори. До сьогоднішнього дня не має жодної праці, де б детально та всебічно було проаналізовано грошовий обіг у зазначений перід на території Східної Галичини в усій його складності.

Покладено початок каталогізації, систематизації вітчизняної боністики, зроблено перший крок у вивченні паперових грошових знаків і бон як історичних джерел. Завдяки проведеним дослідженням став можливим розгляд грошових знаків як самостійного об’єкта дослідження, опрацьовуються принципи, методи джерелознавчого вивчення грошових знаків.

Основним джерелом при проведенні дослідження стали архівні матеріали. Джерельна база включає: опубліковані документи; архівні матеріали; періодичні видання; грошові знаки.

Серед опублікованих документів фігурують Постанови Генерального Секретаріату Центральної Ради, гетьмана П.Скоропадського щодо змін у фінансово-економічній системі держави, документи центральних органів державної влади, інструкції і закони Міністерства фінансів. Особливу цінність мають ті документи, на основі яких органи влади проводили випуск грошових знаків.

У дисертації використано і постанови місцевих органів державної влади, інструкції і протоколи засідань міських Дум та Управ, котрі містять важливу інформацію про випуск місцевих грошових знаків (бон), грошовий обіг і кредитно-фінансову політику на місцях. Повідомлення Губерніального Комісаріату стосувалися анулювання обміну грошових знаків; порядку випуску місцевих бон; умов обігу грошових знаків різних органів влади; оголошення місцевих органів влади про зміни в грошовому обігу на конкретній території, що контролювалася цим органом влади. До даного типу джерел належать також накази фінансових відділів, обов’язкові постанови, інструкції, оголошення міністра фінансів, фінансових відділів виконавчих комітетів ради народних депутатів. У них міститься інформація про порядок дії і припинення обігу грошових знаків, їх курсова вартість, порядок прийому до оплати і розрахунку між громадянами.

Основним джерелом при проведенні дослідження стали архівні матеріали. Найбільша частина документів, що відображають грошовий обіг, знаходиться в Центральному державному архіві вищих органів влади і управління України. Це насамперед фонди: Книга реєстрації зразків грошових знаків Окремої каси Наркомфіну УРСР (ф. 30), Закон про державну Українську грошову одиницю (ф. 1509), Військова Канцелярія ЗУНР (м. Відень) 1920-1922 рр.) (ф. 4436).

У роботі частково використано і матеріали Центрального державного історичного архіву, котрі дають уявлення про грошовий обіг в 1914-1920 рр., Центрального державного історичного архіву в м. Львові та Державних архівів Львівської, Івано-Франківської, Тернопільської областей. Велика частина архівних матеріалів уводиться до наукового обігу вперше.

Значний пласт відомостей взято з газет і журналів Східної Галичини досліджуваного періоду, зокрема з кореспонденцій, що містять інформацію про випуск тих чи інших державних знаків і їх обіг.

Чільне місце в роботі займають самі грошові знаки та бони, які є специфічним різновидом письмово-зображувальних джерел. Дана група джерел досліджувалась за матеріалами державних архівів Львівської, Тернопільської та Івано-Франківської областей й особистих колекцій Р. Тхоржевського, О. Клименка, Ю. Якубенка та автора. Ряд грошових знаків знайдено автором у фондах Центрального державного архіву вищих органів влади і управління України, Львівського, Івано-Франківського і Тернопільського краєзнавчих музеїв, Болехівського та Битківського музеїв Івано-Франківської області.

На підставі проведеного аналізу можна також констатувати, що