LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Економіка. Економічні науки → Паперові грошові знаки і бони Східної Галичини 1914 - 1920 рр.

джерельна база проблеми грошового обігу 1914-1920 рр. у Східній Галичині доволі об’ємна, вона представлена архівними матеріалами, збірниками документів, мемуарами, частково пресою та оригіналами і копіями грошових знаків. Значна частина цих матеріалів до цього часу не використана в повній мірі істориками.

У другому розділі “Методика джерельного дослідження паперових грошових знаків і бон за їх основними ознаками”. Паперові грошові знаки – об’єктивні свідки багатьох історичних подій, відіграють важливу роль у системі соціально-економічних, політичних відносин як всередині країни, так і між державами. Специфічний характер історичного розвитку України дістав відбиток на її грошових знаках. Обширним за обсягом і різноманітним за формою був випуск грошових знаків у період Першої світової війни.

Паперові грошові знаки є унікальним різновидом письмово-зображувальних джерел, дослідження котрих вимагає специфічних методів з арсеналу спеціальних історичних дисциплін.

Грошові знаки є державним документом, котрий є засобом платежу, обігу та нагромадження. Він містить у собі різні елементи, ознаки (геральдичні, палеографічні, орнаментальні, іконографічні й ін.), що відображають ідеологію емітента, “прочитати” які можна тільки за допомогою спеціальних методів.

У процесі аналізу грошових знаків враховувалося, що вони нерозривно пов’язані з емітентом, функціонують у тісному зв’язку з державою або місцевою владою. Тому будь-які зміни в тексті, рисунку, даті або інших показниках знака засвідчують зрушення у політичній позиції емітента. Для вивчення паперових грошових знаків як історичної пам’ятки використовувався їх комплексний аналіз, що дав змогу встановити місце і час емісії, державну приналежність; мету і характер емісії, термін обігу і погашення грошових знаків, гарантії емісії, приналежність емітента та ін.

У дисертації зазначається, що вивчення місцевих локальних грошових емісій на Східній Галичині в 1914-1920 рр. неможливе без врахування складних процесів, котрі відбувались у грошовому обігу Австро-Угорщини, Росії, Німеччини, Польщі та України, без аналізу причин розпаду грошових систем цих країн, соціально-економічних і політичних чинників. Обгрунтовано висновок, що грошовий обіг в 1914-1920 рр. відрізнявся великою змінюваністю процесів утворення і знищення локальних грошових систем, функціонування на одній і тій же території великої кількості грошових одиниць з різними курсами. Соціально-економічна нестабільність у Східній Галичині стала каталізатором місцевих грошових емісій. Характеристика грошових знаків і бонів дається за їх основними ознаками, із застосуванням методик спеціальних історичних дисциплін. У системі комплексного вивчення паперових грошових знаків і грошових документів чільне місце посіла геральдична ознака.

Геральдика - спеціальна історична дисципліна, котра вивчає історію виникнення і використання гербів. Герб – найпоширеніший елемент грошових знаків. Будь-який герб має історичне походження і містить важливу джерельну інформацію про історичне коріння, світоглядні ідеї і принципи, що відображають характер епохи, водночас він є витвором мистецтва, відображає певні досягнення науки, культурно-історичні умови появи та формування елементів, що його становлять. Проведений геральдичний аналіз грошових знаків, бонів дає змогу глибше з’ясувати характер епохи, історію тих чи інших подій, звичаїв народу, погляди тогочасних політичних діячів.

На переважній більшості паперових грошових знаків періоду визвольних змагань вміщено знак української державності – тризуб. Вивчаючи цей державний атрибут, окремі його елементи (плетиво, хрест, меч), крайові герби, емблеми та інші символи вказували на те, що незначні зміни у їх рисунках відображають зміну емітента. Першим творцем Українського герба став Г. Нарбут у 1918 р. На його українській купюрі вартістю 100 карбованців вперше зображено тризуб, але з вживанням хреста. Відзнакою української державності тризуб залишився і за часів гетьманщини П. Скоропадського та Директорії. Зображення тризуба в І. Мозалевського суттєво різниться від рисунків Нарбута та Кричевського (грошові знаки вартістю 1000 та 2000 гривень). Середній зуб було змінено, бокові – вигнуті, стали товстішими, втративши елегантність форми.

Як Державний герб тризуб було вміщено на так званих шагівках (марках, що виконували роль розмінної монети) без хреста вартістю 10, 20, 30, 40 та 50 шагів, банкнотах вартістю 10, 25, 50, 100, 250, 1000 карбованців та 2, 5, 10, 100, 500, 1000, 2000 гривень, а також на 3,6 % білетах державної скарбниці номіналами 50, 100, 200 та 1000 гривень, емітованих у 1918-1919 роках12.

Після проголошення Соборності України, тобто злуки ЗУНР з УНР 22 січня 1919 р., тризуб став гербом для Галичини. Композицію тризуба з гербом Галичини (левом) бачимо на поштових марках, виданих у Відні 1920 р. на замовлення тодішнього Галицького уряду13.

Важливі відомості про емітента дає палеографічний аналіз, котрий сприяв розшифруванню написів на грошових знаках, адже під час визвольних змагань 1918-1920 рр. один і той же грошовий знак нерідко використовувався різними емітентами, які вносили до нього певні зміни – в тексті, номіналах, номерах серії, підписах і т.д.

Не менш важливим методом став аналіз грошових знаків за орнаментальною ознакою. Орнамент – це візерунок, побудований на ритмічному повторенні геометричних елементів або стилізованих рослинних чи тваринних мотивів, призначений для прикраси різних предметів. До орнаменту на паперових грошових знаках належать зображення архітектурних споруд і їх фрагментів (100 корон м. Львова, 1915 р.), зброя тощо.

На багатьох паперових грошах 1914-1920 рр., випущених в обіг на території колишньої Російської імперії, маємо відбитки печаток, конгревів (тиснені печатки), а також перфорації, що вивчаються за методикою спеціальної історичної дисципліни – сфрагістики. До першої групи печаток належать ті, що зображувалися на відповідних знаках за задумом художника у процесі їх друкування. Де печатки Держбанку, міських рад, міських і сільських управ і т. д. До другої – належать печатки, проставлені на паперові гроші вже після їх надрукування.

На паперових грошах часто зустрічаються портретні зображення як історичних, так і алегоричних осіб. Для визначення особи на грошових знаках проводився іконографічний аналіз. На території Східної Галичини 1914-1920 рр. в обігу були державні кредитні білети царської Росії вартістю в 25 рублів, випущені ще в 1909 р. На цих білетах було розміщено портрет Олександра ІІІ, а на 50 рублях 1898