LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Економіка. Економічні науки → Парадигма антиглобалізму в трансформаційних процесах міжнародних фінансових організацій

дисертаційного дослідження, окреслили коло питань, які в ньому вивчаюлися.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами полягає в тому, що дисертаційне дослідження виконано у відповідності із науковою темою кафедри світового господарства і міжнародних економічних відносин Інституту міжнародних відносин "Механізм взаємодії економіки України із світовим господарством в умовах глобалізації", яка є складовою загальної наукової теми Інституту міжнародних відносин "Міжнародні правові, політичні та економічні засади розвитку України" (№01БФ048-01), у рамках комплексної наукової програми Київського національного університету імені Тараса Шевченка „Наукові проблеми державотворення України”.

Мета і завдання дослідження. Зважаючи на наукову і практичну актуальність теми і спираючись на результати вивчення окремих її аспектів у світовій і національній економічній літературі, метою дисертаційної роботи є всебічний та комплексний аналіз теоретичних і практичних аспектів, методів і наслідків впливу антиглобалізму на трансформаційні процеси у міжнародних фінансових організаціях (на прикладі МВФ і Світового банку), обґрунтування та визначення тенденцій і перспектив розвитку антиглобалізму як нового явища на міжнародній арені, його наслідків, які, зокрема, торкаються й України.

Досягнення поставленої мети дисертаційного дослідження передбачає розв’язання низки завдань, що визначають структуру наукової роботи:

розкрити теоретико-методологічні особливості й проблеми визначення, класифікації й аналізу сутності глобалізаційних процесів з урахуванням їхніх сучасних форм прояву, кількісних і якісних параметрів їх виміру;

виявити і проаналізувати причини виникнення економічного антиглобалізму;

розкрити причини, передумови і цілі реформування системи міжнародних фінансових інституцій (МВФ і Світового банку);

проаналізувати особливості й сфери впливу теорій економічного антиглобалізму на реформування міжнародних фінансових організацій, виявити і оцінити наслідки їхнього впливу;

обґрунтувати необхідність розробки альтернативних теорій глобалізації, довести можливість ефективного застосування їх на практиці

вивчити та вдосконалити методичні підходи до класифікації антиглобалістичних організацій.

Об’єктом дослідження є природа економічного антиглобалізму, що виник внаслідок суперечливості сучасних глобалізаційних процесів, та реформування міжнародних фінансових організацій, передумовою якого також є глобалізаційні зміни у сфері міжнародних фінансів.

Предметом дослідження є вплив економічного антиглобалізму як потужного чинника сучасних економічних відносин на процес реформування міжнародних фінансових інституцій.

Методи дослідження. У дисертації застосовано широкий інструментарій та різноманітні методи наукового дослідження, а саме: метод спостереження, що дав можливість здобути первинні емпіричні знання щодо об’єкта дослідження (підрозділи 1.3. і 2.2); метод кількісного та якісного порівняння, наприклад, при дослідженні альтернативних економічних теорій та мікромоделей, що пропонують антиглобалісти (у розділі 3); метод абстрагування, зокрема, застосовувався при розкритті сутності й недоліків глобалізації (у розділі 1); метод елементарно-теоретичного синтезу та аналізу під час дослідження альтернативних теорій і мікромоделей, а також методів впливу антиглобалізму на реформування міжнародних фінансових інституцій (МФІ) (у розділах 2 та 3); метод дедукції, зокрема метод супутніх змін (у підрозділі 2.2); метод історизму (у підрозділі 1.3) при вивченні становлення антиглобалістичного руху.

Крім того, у науковій роботі було використано й інші методи теоретичного та емпіричного досліджень, окремі різновиди як загальноприйнятих наукових принципів, так і спеціальних принципів науково-економічного пізнання: творчо-критичний та описово-аналітичний (підрозділ 1.1), статистичний (підрозділи 1.3, 2.2, 3.1), метод секторального та покраїнного аналізу (підрозділ 2.2).

Фактологічною основою дисертації були поряд з монографіями періодичні видання, офіційні публікації, матеріали і документи, що обумовлено складністю обраної теми, недостатнім висвітленням у науковій літературі проблем, що розглядаються у даному дослідженні. У процесі роботи над даною науковою темою дослідження проаналізовано вітчизняну та зарубіжну наукову і спеціальну літературу з використанням широкого кола джерел статистичної та аналітичної інформації міжнародних фінансових організацій - МВФ, Світового банку і публікації їхніх спеціальних органів та установ, офіційних статистичних довідників і періодичних матеріалів міжнародних неурядових організацій.

Наукова новизнаодержаних результатів полягає у поглибленому системному розкритті сутності, особливостей та головних тенденцій розвитку економічного антиглобалізму, комплексному аналізі його впливу на процес реформування міжнародної фінансової архітектури, зокрема на трансформаційні процеси у таких міжнародних фінансових організаціях, як МВФ і Світовий банк.

У процесі дослідження автор одержала такі найсуттєвіші наукові результати, які розкривають її особистий внесок у розробку проблеми, що досліджується, конкретизують новизну наукової роботи:

уперше:

розкрито основні риси сучасної парадигми економічного антиглобалізму, в основі якої лежить прагнення до економічної справедливості й рівноправності, тобто передбачається певна господарська еволюція в напрямі формування суспільства, що ґрунтуватиметься на співпраці й кооперації, на основі еквівалентного розподілу доходів;

запропоновано авторське визначення поняття „економічного антиглобалізму” як системи поглядів, що базується на критичній оцінці сучасних форм і проявів глобалізації, на виявленні причин кризових явищ і процесів у сучасній економічній системі, і передбачає розробку та втілення альтернативних економічних мікро- і макромоделей безпечного розвитку;

доведено наявну недостатню обґрунтованість і розробленість альтернативних антиглобалістичних теорій, виділено деякі перспективні підходи, що можуть бути втілені на практиці у функціонуванні локальних грошових систем, справедливій торгівлі, партисипативній економіці, добровільному обмеженні споживання тощо. Особливу увагу звернено не тільки на переваги, але й на усунення недоліків цих альтернативних підходів;

одержало подальший розвиток:

поняття глобалізації з виявленням і обґрунтуванням рушійних сил цього явища, негативних і позитивних рис його, наслідків глобалізаційних змін у економічній сфері;

з’ясування ролі міжнародних фінансових організацій у становленні сучасної форми економічної глобалізації з урахуванням специфіки історичного розвитку цих організацій, виявлення випадків взаємного дублювання функцій та зміну