LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Економіка. Економічні науки → Парадигма антиглобалізму в трансформаційних процесах міжнародних фінансових організацій

пріоритетів у їхній діяльності, невідповідності існуючої системи міжнародних фінансових організацій викликам глобалізованого економічного середовища, а відтак і необхідності реформування цієї системи;

трактування сутності інституційно-функціональних змін, що відбулися у структурі МФІ під впливом антиглобалізму, серед яких слід виділити такі як створення Відділу по зв’язкам з громадськістю, залучення антиглобалістичних неурядових організацій до обговорення проектів кредитування, активізацію діяльності щодо списання боргів найбіднішим країнам, підвищення транспарентності у діяльності МФІ;

узагальнення одержаних у ході реформування результатів, зокрема, щодо соціальних та екологічних аспектів діяльності МФІ. Разом з тим виявлено, що вплив економічного антиглобалізму виявився недостатнім для того, щоб викликати глибокі зміни у теоретичних підходах, на яких ґрунтується діяльність МФІ;

обґрунтування недосконалості традиційних неоліберальних економічних підходів, які насаджують міжнародні фінансові організації, на основі застосування методу математичного моделювання, із доведенням необхідності розробки нових альтернативних моделей розвитку світового господарства;

удосконалено:

методичні підходи до класифікації антиглобалістичних організацій, котрі прямо чи опосередковано впливають на реформування МВФ і Світового банку, з упорядкуванням не тільки за очевидними типологічними ознаками (ключові питання, якими займається організація; головні напрями діяльності організації тощо), але й детермінацією особливостей взаємодії з міжнародними фінансовими інституціями і національними урядами.

Практичне значення одержаних результатів наукового дослідження полягає в тому, що його основні положення і висновки можуть бути використані як методичні засади у діяльності неурядових організацій (в тому числі і в Україні) та у роботі міжнародних фінансових організацій, зокрема МВФ і Світового банку та їхніх представництв у країнах, що розвиваються, і в країнах з перехідною економікою. Висновки та пропозиції даного дослідження можуть бути одним з джерел формування та реалізації економічних програм і проектів розвитку, які розробляються і реалізуються в Україні за участю міжнародних фінансових організацій.

Результати дисертаційного дослідження впроваджено у практичну роботу: Ради національної безпеки і оборони України (Акт від 12 березня 2004 року), Інституту світової економіки і міжнародних відносин НАН України (Акт №179 від 22 червня 2004 року).

Апробація результатів дисертації. Основні положення і наукові результати дослідження доповідались та обговорювались на засіданнях кафедри світового господарства і міжнародних економічних відносин Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка та міжнародних науково-теоретичних і науково-практичних конференціях в Україні: науково-теоретичній конференції аспірантів і студентів Інституту міжнародних відносин (18 жовтня 2001 р., м. Київ); науково-практичній конференції студентів і молодих вчених “Міжнародний бізнес: адаптація до зовнішнього середовища” (10-11 жовтня 2002 р., м. Київ); міжнародній науково-теоретичній конференції “Шляхи диверсифікації експорту України на світовий ринок послуг” (21 листопада 2002 р., м. Київ); науково-теоретичній конференції аспірантів і студентів Інституту міжнародних відносин (14 жовтня 2002 р., м. Київ); міжнародній науково-теоретичній конференції “Механізми співпраці України з міжнародними фінансовими інституціями” (20 листопада 2003 р., м. Київ); міжнародній науково-практичній конференції „Україна у пост-біполярній системі міжнародних відносин” (18-19 листопада 2004 р., м. Київ); та Білорусі: міжнародній науково-теоретичній конференції “Пріоритети інтелектуальної еліти в розвитку світової цивілізації” (м. Мінськ). Доповіді та тези виступів на конференціях опубліковані.

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійно виконаною науковою працею, в якій викладено дослідження сучасного економічного антиглобалізму та впливу парадигми антиглобалізму на інституційно-функціональну трансформацію міжнародних фінансових організацій (МВФ і Світового банку). Усі наукові результати, викладені у дисертаційному дослідженні, отримані автором особисто.

Публікації. За результатами дисертаційного дослідження опубліковано 6 одноосібних наукових статей та тези доповідей на міжнародних наукових конференціях загальним обсягом 1,9 д.а., усі у наукових фахових виданнях.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел і 5 додатків. Загальний обсяг дисертації становить 219 сторінок, у тому числі 11 аналітичних таблиць, 13 рисунків. При написанні дисертації використано 193 літературних джерела, перелік – на 13 сторінках. Додатки містять 3 таблиці і 2 рисунки на 16 сторінках.


ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У „Вступі” обґрунтовано актуальність теми дослідження, показано ступінь її розробки, зв’язок роботи з науковими програмами і темами, визначено об’єкт, предмет, мету і завдання дослідження, доведено наукову новизну одержаних результатів та їх практичне значення.

У першому розділі – „Теоретичні основи та сучасні оцінки економічного антиглобалізму” – розглянуто передумови виникнення, особливості й головні напрями розвитку економічного антиглобалізму, які становлять теоретичне підґрунтя для аналізу впливу цього явища на трансформаційні процеси сучасності, визначення результатів і наслідків цього впливу. В дисертаційному дослідженні зазначено, що головною причиною виникнення економічного антиглобалізму як системи поглядів, була асиметричність і неоднозначність сучасних глобалізаційних процесів у світовій економіці.

У дисертації зроблено наголос на тому, що у теоретико-методологічному плані визначення поняття “економічний антиглобалізм” є досить дискусійним і суперечливим, що перш за все зумовлено відсутністю наукового консенсусу щодо універсального визначення поняття “економічна глобалізація”, а відтак і відсутністю чітко сформульованих ключових характеристик цього явища.

Зважаючи на це, автор дисертації особливу увагу зосередила на аналізі існуючих підходів до визначення і характеристики процесу економічної глобалізації, виявленні і систематизації його негативних і позитивних рис, етапів розвитку, формулюванні та обґрунтуванні власного підходу. Отже, автор визначила такі головні характеристики економічної глобалізації: лібералізація міжнародної торгівлі товарами і послугами, поширення прямих іноземних інвестицій, виникнення потужних транскордонних фінансових потоків. Увагу акцентовано на тому, що такі тенденції можливі внаслідок дуалістичної взаємодії, з одного боку, економічної