LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Економіка. Економічні науки → Парадигма антиглобалізму в трансформаційних процесах міжнародних фінансових організацій

політики; а бідні країни, котрі дотримуються такої стратегії, зростають швидшими темпами, ніж багаті країни за тих само умов.

В обраній автором вибірці з 22 країн у досліджуваний період (з 1996 по 2002 роки) процеси економічного зростання фактично не залежали від дотримання країнами “вірної” стратегії, а багаті країни зростали швидшими темпами, ніж бідні, причому чіткої залежності між початковим рівнем ВВП на душу населення і темпами економічного зростання встановити не вдалося. Цей висновок автор зробила на основі регресійного аналізу та застосування коефіцієнту асоціації (для визначення зв’язку між якісними факторами).

Отже, за результатами математичної моделі можна зробити висновок, що дотримання неоліберальної економічної політики не є необхідною і достатньою умовою економічного зростання.

Водночас саме неоліберальну економічну політику активно насаджують міжнародні організації. Вона визначає на сучасному етапі перебіг глобалізаційних процесів у цілому. Саме тому економічний антиглобалізм має на меті внести зміни у неоліберальне спрямування сучасного економічного розвитку. За переконанням учасників антиглобалістичного руху, зміни в сфері економічної глобалізації неможливі без змін у світогляді, без утвердження і насадження таких цінностей, як рівноправність, справедливість, співпраця, без відмови від моделі суспільства, в якому єдиною метою є збільшення прибутку.

Проаналізовані теорії альтернативної глобалізації автор класифікувала таким чином:

альтернативи, котрі не вимагають глибинних структурних змін, але передбачають певне коригування курсу неоліберальної глобалізації;

альтернативи, в основі яких лежать глибокі структурні зміни, але прибічники цих структурних змін не виступають проти капіталізму та ринкової економіки як такої;

найбільш радикальні теорії, котрі не тільки мають на меті структурні зміни, а й ставлять під сумнів доцільність існування системи, побудованої на ринкових засадах.

Недостатня розвинутість альтернативних теорій, які пропонуються міжнародним фінансовим інституціям, компенсується наявністю антиглобалістичних моделей, що можуть бути ефективно застосовані на практиці. До таких моделей автор відносить локальні громадські грошові системи, котрі не тільки ефективно застосовуються на практиці, але й мають досить широкий ареал застосування; партисипативну економіку, головними ідеями якої є підвищення ролі робітника в управлінні підприємством, на якому він зайнятий, ротація кадрів і формування рівнозначних комплексів робіт, що включали б рутинну і творчу, управлінську і механічну роботу; економіку дарування, що практикується в окремих громадах і доводить можливість існування суспільства, котре базується не на обміні та конкуренції; добровільне скорочення споживання, що може бути початком переходу до стратегії стійкого розвитку; справедливу торгівлю, яка має на меті захист і задоволення потреб виробників з країн, що розвиваються.

Навіть за умови утопічності деяких альтернативних антиглобалістичних теорій у сучасному однополярному світі антиглобалізм набуває великої ваги, як міжнародний актор, здатний виносити певні проблеми на розгляд світової спільноти, впливати на інституційні процедури, на зміни у політиці, на позицію та поведінку окремих держав. Саме в цьому й полягає конструктивна роль антиглобалізму як явища, навіть якщо на даному етапі антиглобалізм не може самостійно вирішити жодної з означених вище проблем.


СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

У наукових фахових виданнях:

Фостик М.В. Міжнародні фінансові інституції: проблеми збереження та розвитку в умовах поглиблення глобалізаційних процесів // Вісник Київського національного торговельно-економічного університету. - 2002. - №5. - С. 20 - 27.

Фостик М.В. Глобалізація та антиглобалізм у домінантах зрушень сучасних міжнародних економічних відносин // Актуальні проблеми міжнародних відносин. - № 31. Ч. ІІ. - С. 209 - 212.

Фостик М.В. Діалог між представниками антиглобалістичного руху та міжнародними фінансовими організаціями // Актуальні проблеми міжнародних відносин. - № 43. Ч. ІІ. - С. 148 - 151.

Фостик М.В. Аналіз діяльності неурядових антиглобалістичних організацій у напрямку реформування МФІ // Актуальні проблеми міжнародних відносин. - № 46. Ч. І. - С. 162 - 164.

Фостик М.В. Справедлива торгівля - застосування ідеї на практиці як шлях до нової глобалізації // Економіка та підприємництво. - 2003. - № 11. - С. 122 - 129.

Фостик М.В. Криза неоліберальної глобалізації та стратегії виходу з кризи: погляди сучасних антиглобалістів // Вісник державного університету “Львівська політехніка”. – 2004. - №33. – С. 46 – 55.

Матеріали конференцій:

Фостик М.В. Экономический антиглоблизм как результат асимметрических изменений в современной экономике // Международный гуманитарно-экономический институт. - 2002. - С. 70 - 72.

Фостик М.В. Сучасний етап розвитку корпоративної глобалізації // Актуальні проблеми міжнародних відносин. - № 35. Ч. І. - С. 25 - 26.

Фостик М.В. Українська економіка в координатах глобалізму // Актуальні проблеми міжнародних відносин. - № 38. Ч. І. - С. 190 - 191.


АНОТАЦІЯ

Фостик М.В. Парадигма антиглобалізму в трансформаційних процесах міжнародних фінансових організацій. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.05.01 – світове господарство і міжнародні економічні відносини – Інститут міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Київ, 2005.

У дисертації досліджено теоретичні й практичні аспекти впливу економічного антиглобалізму на трансформаційні процеси, що відбуваються у міжнародних фінансових організаціях – Світовому банку та Міжнародному валютному фонді. Проаналізовано сучасний стан, генезу, структуру та причини виникнення економічного антиглобалізму як системи поглядів, що передбачає зміну економічної парадигми і критичну оцінку глобалізаційних процесів сучасності. Представлено класифікацію антиглобалістичних організацій, методи і шляхи впливу їх на діяльність МФІ та на процес їхньої трансформації.

В науковій роботі показано переваги та недоліки сучасної форми економічної глобалізації, роль неоліберальної економічної політики у визначенні перебігу глобалізаційних процесів та роль міжнародних фінансових організацій у повсюдному утвердженні неоліберального підходу. Наведено економетричну модель впливу неоліберальної економічної політики на економічне зростання нових незалежних держав Європи та нових країн-членів ЄС (загалом 22 країни).

На основі одержаних результатів зроблено висновок про необхідність пошуку нових моделей економічного розвитку, наведено і проаналізовано основні