LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Економіка. Економічні науки → Параметри транспортно-заготівельної інфраструктури молокопереробного підприємства

спеціалізованих автомобілів і причепів до них. Некерованим є потік молока на заготівельні пункти. Інші показники, що характеризують такі параметри системи як число заготівельних пунктів, їх територіальне розташування та віддалі задаються. Таким чином, ТІ МПП розглядається системно, що уможливлює окреслення її некерованих та керованих складових.

Оптимальні параметри ТІ обґрунтовуються на основі її дослідження, укрупнений алгоритм якого зображено на рис.1. Досліджується ТІ як виробнича система на основі виділення в ній транспортних процесів. Вони розглядаються на трьох ієрархічних рівнях – деталізованому, частковому та узагальненому. Деталізований розгляд процесу транспортування молока уможливлює виокремлення таких складових як: переїзд порожнього та завантаженого автотранспорту по шляху між пунктами; завантаження автомобілів та причепів і оформлення експедиційних документів; їх розвантаження. Для кожної з них визначаються витрати часу та ресурсів. Щодо дослідження транспортного процесу на частковому рівні, то воно здійснюється з метою встановлення раціональних звізних маршрутів, для кожного з яких визначаються витрати часу, трудових та матеріальних ресурсів, завантаженість автомобілів. Узагальнений розгляд транспортного процесу дає змогу системно визначити потрібну кількість спеціалізованих автомобілів та оптимальні параметри ТІ.

Дослідження процесу централізованої заготівлі молока відбувається на основі розроблених у роботі методів синтезу головних груп чинників, які на нього впливають: предметно-технологічних , технічних , природно-виробничих та організаційних . Кожна з них має певні властивості та характеризується показниками: предметно-технологічна – залежністю якості молока від температурно-часових його змін; технічна – наявністю, вантажністю, вартістю та питомою витратою пального спеціалізованих автомобілів та причепів до них, що є в розпорядженні МПП; природно-виробнича – числом заготівельних пунктів в зоні дії МПП, їхнім територіальним розташуванням і віддалями між ними та МПП, а також потоком молока на кожен з них; організаційна – річним обсягом молока , що потрібно зібрати, змістом та числом маршрутів і спеціалізованих автомобілів для звезення добового обсягу заготовленого на пунктах молока .

На деталізованому рівні дослідження транспортного процесу створюється база даних для різних автомобілів-цистерн та причепів, встановлюються залежності витрат часу та ресурсів на виконання навантажувально-розвантажувальних та транспортних операцій від обсягу молока та віддалі перевезень. Ці показники, а також інформація про територіальне розташування пунктів заготівлі і добовий обсяг надходження на них молока є початковими даними для визначення раціональних звізних маршрутів та технологічно потрібного числа автомобілів за заданої їх вантажності, які уможливлюють звезення добового обсягу заготовленого молока з мінімальними поточними витратами коштів .

Розроблений метод синтезу чинників на рівні часткових процесів (окремих маршрутів) передбачає наступні етапи: 1) класифікація заготівельних пунктів – пунктів з перевищенням вантажності автомобілів, периферійних, глухокутних, розгалужених, суміжних, попутних тощо; 2) визначення маятникових маршрутів для пунктів з перевищенням вантажності автотранспорту; 3) формування маятникових маршрутів відносно периферійно-попутної вітки; 4) обґрунтування кільцевих маршрутів для першого (перших) та наступних периферійних пунктів відносно периферійно-попутної та зворотно-попутної віток за критеріями вантажності, повноти збору молока з віддалених пунктів та вантажопотоку; 5) формування кільцевих маршрутів за критерієм вантажності; 6) поцінування тривалості виконання кожного маршруту -ю маркою автомобілів та перевірка умови (тут - допустима тривалість перебування автотранспорту на маршруті, яка зумовлюється предметно-технологічними вимогами до зберігання та транспортування молока, а також організаційними вимогами – тривалістю роботи МПП упродовж доби); 7) аналіз показників, корегування маршрутів. У результаті цього досягається повний збір молока з мінімальними поточними витратами коштів.

На основі дослідження часткових транспортних процесів визначається відповідність між некерованими та керованим чинниками за вартісним критерієм:

. (2)

З огляду на те, що упродовж календарного періоду не є постійною величиною, то змінюється зміст та кількість маршрутів, а відповідно і витрати .

Параметри ТІ визначаються на підставі розробленого методу, який базується на моделюванні транспортного процесу на узагальненому рівні, що уможливлює повний синтез усіх зазначених груп чинників. Цей метод передбачає наступні етапи: 1) обґрунтування числа характерних календарних періодів у річному потоці молока, для яких число автомобілів -ї марки є постійною; 2) визначення для кожного з них числа та змісту маршрутів; 3) обґрунтування числа автомобілів (для інтенсивного періоду надходження молока); 4) розрахунок поточних та капітальних витрат коштів на функціонування ТІ для -ї марки автомобілів; 5) повторення процедури обґрунтування характерних періодів у потоці молока та розрахунок витрат – для іншої марки автомобілів; 6)овизначення на основі порівняння сумарних зведених витрат коштів для різних варіантів ТІ базової марки, за якої ці кошти є мінімальними; 7)овизначення оптимальних параметрів ТІ завдяки цілеспрямованій зміні структури парку на основі почергового введення автомобілів (причепів) більшої або меншої вантажності з відповідним вилученням з парку автомобілів базової марки (вантажності). На узагальненому рівні дослідження транспортного процесу досягається повна відповідність між керованими та некерованими групами чинників:

. (3)

Характерні календарні періоди у потоці молока визначаються з метою зменшення обсягів моделювання.


Рис. 2. Графічна інтерпретація поділу потоку молока на характерні періоди


Число характерних періодів для віток наростання і спадання потоку визначається на основі інформації про характерні добові обсяги молока, за яких змінюється потрібне число -ї марки автомобілів (рис. 2).

У третьому розділі “Програма та методика виробничих і машинних експериментів” наведено програму виробничих експериментів та загальну методику її проведення. Програмою передбачалось дослідження: природно-виробничих умов заготівлі молока переробним підприємством; властивостей технічних чинників транспортного процесу; впливу природно-виробничих умов та технічних чинників на показники ефективності транспортного процесу; обґрунтування базового варіанту та параметрів ТІ МПП.

В основу обґрунтування програми виробничих експериментів та спостережень покладено потребу у повноті збору даних для моделювання.

Експериментальні дослідження транспортного процесу проводилися в умовах Бродівського заводу сухого знежиреного молока (ЗСЗМ) за допомогою автоцистерн ГАЗ-53+АЦ-3,9 та КамАЗ-53213+АЦ-8, які є в його розпорядженні. Визначення тривалостей виконання навантажувально-розвантажувальних та транспортних операцій здійснювалось на основі фотохронометрування. Територіальне розташування заготівельних пунктів