LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Економіка. Економічні науки → Параметри транспортно-заготівельної інфраструктури молокопереробного підприємства

поціновувалось за даними МПП. Віддалі між пунктами і МПП оцінювались за допомогою топографічної карти та курвіметра. Надходження молока досліджувалось за ретроспективними даними МПП (1999-2002 рр.). База даних про технічні чинники формувалась на основі характеристик спеціалізованих автомобілів та причепів, що випускаються Карлівським механічним та машинобудівним заводами. Досліджені та зібрані експериментальні дані опрацьовувалися за допомогою стандартизованих методик математичної статистики.

Для імітаційного моделювання транспортних процесів на частковому та узагальненому рівнях розроблено алгоритм та машинну програму на мові Turbo Pascal 7.0. Адекватність моделі реальному процесу транспортування молока перевірялась на підставі порівняння змодельованих та реальних функціональних показників обслуговування окремих маршрутів за парним -критерієм.

Четвертий розділ “Результати дослідження природно-виробничих умов та аналізу технічних характеристик спеціалізованого автотранспорту” стосується формування бази даних для оптимізації ТІ. У результаті дослідження (1999-2002 рр.) потоку молока на Бродівський ЗСЗМ обґрунтовано модель його інтенсивності, що дало змогу визначити прогнозну модель надходження молока на 2003 рік.

Висліди надходження молока на окремі заготівельні пункти переконують, що для однакових календарних періодів між обсягами надходження існує кореляційна прямолінійна залежність (коефіцієнт кореляції становить 0,84...0,97), що є підставою ідеалізації потоку – зі збільшенням (зменшенням) інтенсивності загального потоку молока пропорційно збільшується (зменшується) його надходження на всі заготівельні пункти.

Експериментальне дослідження транспортного процесу уможливило виявлення середньої швидкості руху автотранспорту, а також середньої тривалості навантаження та розвантаження однієї тонни молока (табл.).











Таблиця

Середні значення складових процесу транспортування молока автоцистернами

№ п/п

Складові транспортного процесу

Марка автомобіля



ГАЗ-53+АЦ-3,9

КамАЗ-53213+АЦ-8

1

Середня швидкість руху транспортного засобу по дорозі, км/год

29,2

32,0

3

Тривалість завантаження однієї тонни молока, хв

5,9

5,9

4

Тривалість розвантаження однієї тонни молока, хв.

3,3

3,2


Зібрані та математично опрацьовані відомості щодо марок, вантажності та вартості спеціального автотранспорту для перевезення молока, що випускаються в Україні, дали змогу сформувати базу даних щодо технічних чинників транспортного процесу, а також встановити кореляційну залежність між вантажністю автомобілів та їх вартістю :

. (4)

За даними підприємства та результатами виробничих експериментів розроблено квадратну матрицю, якою відображено всі заготівельні пункти та віддалі між ними і МПП, а також матриці суміжних та попутних пунктів, масив їх продуктивності у певний момент (добу) календарного часу, які є основою для моделювання часткових транспортних процесів.

У п’ятому розділі “Результати машинних експериментів та їх узагальнення” перш за все виконана перевірка імітаційної моделі транспортного процесу на адекватність. Результати машинного моделювання виконання автомобілем ГАЗ-53+АПЦТ-3,9 часткових процесів звезення молока на різних 7-ми маршрутах, а також оцінення реальних даних щодо обслуговування цих же маршрутів за однакових як для моделі, так і реального процесу обсягів надходження молока на заготівельні пункти Бродівського ЗСЗМ свідчать про адекватність моделі, оскільки для парного - критерію . Порівняння результатів моделювання процесу звезення молока за обґрунтованими та чинними методиками переконує, що воно є ефективним за раціональних маршрутів – зменшується пройдений автомобілями шлях на 28%, а вантажопотік на 32494 ткм.

Встановлено, що число раціональних маршрутів залежить від добового обсягу молока, а також вантажності автомобілів (рис. 3). Число автомобілів , потрібних для звезення добового обсягу молока за раціональними маршрутами, залежить від цього обсягу, а також їх вантажності (рис. 4).

Головні функціональні показники роботи ТІ залежать від добового обсягу молока та вантажності автомобілів і відображаються рівняннями:

– сумарний пройдений шлях :

; (5)

– сумарний вантажопотік :

. (6)

На основі розробленого методу синтезу всіх чотирьох груп чинників встановлено характерні періоди у річному потоці молока та визначено поточні витрати коштів на функціонування ТІ за умови використання автомобілів однакової вантажності, а також встановлено для інтенсивного періоду число технологічно потрібних автомобілів та капітальні витрати на створення ТІ.

Чисельним методом визначено сумарні зведені витрати коштів для різних варіантів (заданої вантажності автомобілів) формування ТІ та її базовий варіант – (рис. 5).

Виконання машинних експерименти з базовим варіантом ТІ дали змогу оцінити показники ефективності для різних структур автомобільного парку і встановити, що найменші витрати будуть для структури, яка включає чотири

спеціалізованих автомобілі та чотири причепи відповідно вантажності 3,3т та 0,9т (, ).

На основі виконаних досліджень розроблено дві інженерні методики управління процесом централізованої заготівлі молока: 1) автоматизованого щодобового формування раціональних маршрутів за заданого парку спеціалізованих автомобілів; 2) стратегічного обґрунтування параметрів ТІ.

У практику Бродівського ЗСЗМ впроваджена автоматизована система визначення раціональних маршрутів, яка уможливлює підвищення коефіцієнта використання вантажності автотранспорту на 41%. Поточні витрати на транспортування молока зменшуються на 23%. Річний економічний ефект становить 34650 грн.



загальні висновки і рекомендації

  • Виконане дослідження стосується оптимізації парку спеціалізованих автомобілів для централізованого звезення заготовленого на пунктах молока до переробного підприємства.

    Аналіз чинних методів, моделей і методик обґрунтування та оптимізації маршрутів і парку автомобілів окремих підприємств свідчить про те, що їх використання в інженерній практиці централізованої заготівлі молока переробними підприємствами є неможливим через неадекватне відображення ними транспортного процесу.

  • Системний розгляд транспортної інфраструктури молокопереробного підприємства уможливив виділення транспортного процесу та аналіз предметно-технологічних, природно-виробничих, технічних та організаційних груп його чинників, розкриття сукупної дії яких можливе на основі дослідження процесу на трьох ієрархічних рівнях.

  • На підставі розкриття причинно-наслідкових зв’язків між добовим обсягом надходження молока на


  •