LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Економіка. Економічні науки → Педагогічна підготовка менеджерів у вищих технічних навчальних закладах

мети і завдань професійної підготовки, враховуючи психологічні основи професійного навчання, сприяти проведенню навчальних занять на високому науково-методичному рівні, навчальній взаємодії викладача і студентів як суб’єктів педагогічного процесу.

При відборі методів і засобів навчання ми враховували те, що вони повинні підпорядковуватись найважливіших педагогічних умов реалізації педагогічної підготовки менеджера, оскільки зміст і форми професійної діяльності підвищують роль розумового (і, насамперед, інтелектуального) компонента його професійної підготовки. Професійна діяльність менеджера характеризується рисами аналізу та пошуку, вона потребує від нього глибоких знань і творчості в оцінці ситуацій і прийнятті рішень. При цьому важливе місце займає процес розв’язання різних професійних інтелектуальних завдань, що вимагає формування у майбутніх менеджерів професійного педагогічного мислення. Це мислення базується на умінні розкривати і вирішувати суперечності, відображати їх у фактах, проблемах, гіпотезах, обґрунтуваннях аспектів теорій менеджменту, у всій логіці їхньої професійної діяльності.

До основних факторів, що визначають вибір і застосування методів навчання для оптимізації навчального процесу, належать: дидактичні цілі; особливості змісту навчального матеріалу для формування безпосередньо професійно-педагогічних умінь і навичок; психолого-педагогічні особливості навчання, які визначаються на підставі вивчення необхідних співвідношень інтелектуальних і практичних дій майбутніх менеджерів у процесі їхньої професійної діяльності; раціональне застосування методів навчання, яке забезпечує формування динамічних зв’язків між образними, логічними і дієвими компонентами мислення. З цією метою ми використовували метод вирішення алгоритмічних педагогічних завдань і ділові ігри.

У дисертаційній роботі розкрито технологію застосування педагогічних задач, алгоритмів і дидактичних ігор для розвитку логічного і творчого педагогічного мислення у майбутніх менеджерів, а також для пошуку оптимальних управлінських рішень у їх професійній діяльності.

У третьому розділі дисертації – “Експериментальна перевірка ефективності педагогічної підготовки менеджерів для їх професійної діяльності” – розкрито суть педагогічного експерименту та проаналізовано його результати.

Педагогічний експеримент проводився із студентами Хмельницького інституту економіки і підприємництва та Вінницького технічного університету з 1996 року по 2001 рік. Експериментом було охоплено 259 студентів, з них 128 чоловік – експериментальні групи і 131 чоловік – контрольні групи.

Основною метою експерименту була перевірка ефективності розробленої нами програми педагогічної підготовки менеджерів і педагогічних умов її реалізації в навчально-виховному процесі.

Для якісної і кількісної оцінки ефективності запропонованої технології навчання ми використали критерії і показники оцінки ефективності занять, запропоновані В.П.Беспалько, Л.В.Беспалько.

Найбільш загальним показником результативності навчального заняття є якість засвоєння знань, умінь і навичок студентами, їх здатність виконувати завдання, детерміновані цілями і задачами вивчення дисципліни “Основи педагогіки”. Коефіцієнт засвоєння навчального матеріалу (k) обчислювався за результатами опитування, вирішення проблемних педагогічних задач, виконання педагогічних алгоритмічних завдань. Показниками якості засвоєння навчального матеріалу нами були визначені: повнота; науковість; міцність засвоєння; дієвість знань.

Коефіцієнт міцності засвоєння навчального матеріалу визначався відношенням обсягу навчального матеріалу, який залишився в пам’яті студентів після його вивчення, до обсягу матеріалу, викладеного студентам за час навчання. В процесі експериментального дослідження використали також підхід до оцінки міцності знань, умінь і навичок, який характеризує відношення середнього балу, отриманого в процесі навчання до середнього балу оцінки, одержаної студентом за підсумкову контрольну роботу. Коефіцієнт трудомісткості визначався відношенням часу, витраченого студентами на вивчення теми, до часу, відведеного на її засвоєння за навчальним планом.

Вірогідність результатів оцінки ефективності навчання досягалася застосуванням сучасних методів контролю знань, які характеризувались масовістю, інформативністю, адекватністю тощо. Для підсилення інформативності контролю знань застосовувались алгоритми педагогічних завдань, які допомагали визначати кількість помилок. З кожної теми навчальної дисципліни визначались конкретні знання, уміння і навички, які були обов’язковими для оволодіння.

Повнота знань з конкретної теми визначалася відношенням кількості правильних відповідей на завдання, які потребують відтворення професійних педагогічних фактів та властивостей елементів педагогічної системи до загальної кількості педагогічних фактів та властивостей педагогічної системи, що перевірялась.

Для оцінювання рівня засвоєння навчального матеріалу були взяті наступні показники:

  • Коефіцієнт засвоєння навчального матеріалу. Він є відношення навчального матеріалу, засвоєного студентами протягом визначеного часу, до навчального матеріалу, поданого студентам протягом цього часу.

  • Швидкість засвоєння навчального матеріалу, або співвідношення коефіцієнта засвоєння навчального матеріалу і часу засвоєння навчального матеріалу.

  • Рівень (ступінь) засвоєння навчального матеріалу.

  • Коефіцієнт міцності засвоєння навчального матеріалу.

    Дидактична ефективність навчально-виховного процесу нами оцінювалась шляхом реалізації основних вимог до контролю знань, умінь і навичок. Інформативність контролю підсилюється використанням педагогічних алгоритмічних завдань, які дозволили ідентифікувати кількість помилок при виконанні завдань, і відповідей, що характеризують рівень підготовки фахівця. Для цього якісний сукупний рівень професійно-педагогічної підготовки менеджера організації ми визначили у вигляді логічної функціональної залежності:

    , де

    С- сукупний рівень педагогічної підготовки менеджера;

    х – логічні зміни, які відображають ті чи інші педагогічні знання, уміння і навички менеджера. А саме:

    х1 – володіння уміннями і навичками професійного мислення;

    х2 – оволодіння та оперування педагогічними поняттями;

    х3 – відтворення педагогічних операцій аналізу і синтезу;

    х4 – володіння уміннями і навичками оцінювати, розкривати смисл і значимість професійно важливої педагогічної інформації (ситуації);

    х5 – володіння уміннями і навичками виділяти проблемні педагогічні ситуації та шляхи їх розв’язання;

    х6 – уміння і навички висувати гіпотези для прийняття рішень;

    х7 – володіння уміннями і навичками приймати раціональні професійно важливі педагогічні рішення;

    х8 – володіння уміннями і навичками спілкуватись за системою зворотних зв’язків;

    а – коефіцієнт відповідного володіння знаннями, уміннями і навичками;

    n – загальна кількість професійно-педагогічних якостей, які складають сукупний рівень педагогічної підготовки менеджера.

    Критерій ефективності навчання визначався відношенням кількості помилок при


  •