LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Економіка. Економічні науки → Педагогічна технологія застосування ділової гри у процесі формування іншомовної комунікативної компетентності майбутніх спеціалістів фінансово-економічного профілю

школи дозволив визначити основні принципи реалізації методу ділової гри в процесі формування іншомовної комунікативної компетентності. Особлива увага при цьому зосереджена на принципі рольової організації процесу навчання і навчального матеріалу. Сутність його ми вбачаємо в тому, що рольове спілкування іноземною мовою - це не фрагмент навчання чи методичний етап заняття, а основа побудови навчально-пізнавальної діяльності.

Для ефективної організації та проведення ділових ігор також обґрунтовано та проаналізовано її основні структурні елементи, якими є мета і завдання гри, ігрова ситуація, комплект ролей та правила її проведення.

На основі виділених ознак і характеристик досліджуваного методу розроблено педагогічну технологію застосування ділової гри у процесі формування іншомовної комунікативної компетентності студентів, в основу якої покладено організацію ряду визначених етапів її підготовки та проведення: підготовчого, організаційного, власне ігрового та завершального.

Так, метою підготовчого етапу є підготовка студентів до участі в грі, адже, щоб здійснити будь-яку діяльність чи взяти участь у вирішенні будь-якої проблеми, необхідно володіти певним запасом знань, а також вміти оперувати певним набором умінь та навичок. Зміст і форми роботи на цьому етапі передбачають виконання студентами системи завдань і вправ як традиційного, так і ігрового характеру. Доречними тут можуть стати „пробні дискусії”, “круглі столи”, розігрування окремих ситуацій, “мозковий штурм” тощо. Крім перевірки ступеня готовності учасників до гри, проведення таких форм роботи сприяє ще й налаштуванню студентів на активну творчу діяльність, зняттю психологічних бар'єрів, усвідомленню принципів оцінювання діяльності учасників гри тощо.

На підготовчому етапі передбачається також вибір теми, визначення цілей та завдань гри, розробка ігрової ситуації, структури та сценарію гри, визначення комплекту ролей та правил гри, розробка критеріїв оцінювання діяльності учасників та результатів гри, оформлення методичної документації.

Організаційний етап передбачає ознайомлення студентів зі змістом ділової гри, вихідними даними, ігровою ситуацією, функціями учасників гри, правилами та системою оцінювання; відбувається розподіл ролей, від успішності чого залежить ефективність процесу протікання гри.

На цьому етапі важливо психологічно підготувати студентів до проведення гри та до прийняття на себе певної ролі. Психологічна підготовка дозволить також створити в групі позитивний емоційний фон, атмосферу невимушеності, розкутості, активної творчої діяльності та колективної взаємодії.

Найважливішим і найвідповідальнішим етапом гри є власне ігрова діяльність, що являє собою реалізацію намічених цілей та завдань, розігрування плану-сценарію.

Оскільки головною метою вивчення іноземної мови на фінансово-економічних факультетах є розвиток умінь студентів використовувати мову як засіб спілкування у сфері майбутньої професійної діяльності, то саме на реалізацію вказаної мети і скеровувався процес ділової гри. Студенти, вирішуючи ігрові ситуації, удосконалювали навички щодо розв'язання мовленнєвих завдань, і разом з тим збагачувалася їх іншомовна комунікативна компетентність: розвивалися уміння чітко, логічно формулювати свої думки, робити узагальнення, проводити аналогію, оцінювати пріоритети, виводити причини, вести бесіду, діалог та дискусію.

Завершальний етап ділової гри - аналіз результатів ігрової діяльності та підведення підсумків. Це особливо значущий етап, бо саме післяігрове обговорення має помітний вплив на студентів, їх ставлення і загальну спрямованість. Тому важливо проводити детальний аналіз ігрових дій всіх учасників гри, при цьому виявляти їхні типові та індивідуальні помилки, відзначати прогалини в теоретичних знаннях та практичній підготовці студентів, давати рекомендації щодо ліквідації вказаних недоліків, робити висновки, узагальнено висловлювати пропозиції на майбутнє. На даному етапі увага зосереджується на виробленні конкретних рекомендацій щодо практичного втілення результатів діяльності, отриманих у процесі гри.

Ефективність педагогічної технології застосування ділових ігор залежить від урахування певних психологічних, особистісних і методичних умов та усвідомлення можливості виникнення ряду організаційних проблем з метою їх запобігання.

Висновки, зроблені автором на основі теоретичного аналізу літературних джерел та сукупної практики вузівського навчання, свідчать про необхідність подальших пошуків шляхів та умов ефективного застосування ділової гри з метою підвищення рівня професійної підготовки майбутніх спеціалістів.

У другому розділі „ Дослідження ефективності застосування педагогічної технології ділової гри у процесі формування іншомовної комунікативної компетентності майбутніх спеціалістів” подано детальну характеристику технології застосування ділової гри, описано методику її впровадження в практику вивчення іноземної мови і наведено докази її значення для процесу професійної підготовки майбутніх спеціалістів фінансово-економічних факультетів.

Метою констатувального експерименту було виявлення рівня іншомовної компетентності студентів та виявлення впливу домінуючих мотивів, що зумовлюють їхнє ставлення до вивчення іноземної мови і, зокрема, до використання ділової гри в процесі навчання. Результати дослідження показали в основному невисокий рівень практичного володіння іноземною мовою та, відповідно, незначний інтерес студентів фінансово-економічних факультетів до її вивчення. Як показало анкетування, одним з основних чинників такого ставлення до навчального предмета було використання здебільшого методів викладання, спрямованих на механічне запам’ятовування матеріалу.

Необхідність якісно змінити та посилити мотивацію студентів до вивчення іноземної мови за рахунок зростання пізнавального інтересу шляхом удосконалення їхньої іншомовної комунікативної компетентності стала очевидною.

У дослідженні розроблено технологію послідовного залучення студентів до ігрової діяльності та визначено систему оцінювання її ефективності, яка передбачала діагностику навченості та научуваності кожного з учасників гри.

Навченість ми розглядаємо як практичну готовність студентів до участі в комунікативній діяльності, а научуваність - як здатність студентів до оволодіння певним змістом навчання.

Поєднавши критерії навченості, ми одержали інтегрований показник - індекс підготовленості студентів до комунікативної діяльності, який визначався за бальною системою від 1 до 10. Шкала вимірів мала такий вигляд:

від 1 до 2,9 бала - індекс незадовільного рівня підготовленості до комунікативної діяльності (механічне відтворення завчених виразів, нездатність включатися у розмову тощо);

від 3 до 5,9 бала - індекс задовільного рівня підготовленості до комунікативної діяльності (спроможність використовувати вивчені вирази відповідно до ситуацій реального спілкування, але наявність певної мовленнєвої обмеженості не дозволяє подолати комунікативні бар’єри