LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Економіка. Економічні науки → Педагогічна технологія застосування ділової гри у процесі формування іншомовної комунікативної компетентності майбутніх спеціалістів фінансово-економічного профілю

);

від 6 до 7,9 бала - індекс середнього рівня підготовленості до комунікативної діяльності (спроможність використовувати розмовні фрази в конкретній ситуації, реагувати на запитання чи висловлювання співрозмовника, перефразувати речення та пояснювати поняття тощо);

від 8 до 10 балів - індекс високого рівня підготовленості до комунікативної діяльності (спроможність творчо використовувати знання, вміння вільно виражати свої думки іноземною мовою тощо).

При визначенні ефективності навчальної діяльності студентів враховувалися не лише зовнішні, але й внутрішні показники і зокрема такі, як міра задоволеності власною іншомовною комунікативною діяльністю, стан емоційно-вольової сфери особистості, внутрішньо-колективні стосунки у групі, взаємодія викладача і студентів, рівень мотивації навчальної діяльності.

Формувальний експеримент передбачав апробацію експериментальної технології ділової гри у поєднанні з іншими методами навчання на заняттях з іноземної мови студентів фінансово-економічних факультетів та встановлення залежності між створенням умов для позитивних змін у ряді особистісних характеристик студентів, розвитком міжособистісних стосунків у групах, розвитком мотиваційної сфери особистості, стимулюванням пізнавального інтересу студентів із змінами у рівні іншомовної комунікативної компетентності.

Організація формувального експерименту вимагала урахування умов його протікання, індивідуальних особливостей студентів та рівня володіння ними іноземною мовою. Забезпечення оптимальних умов протікання процесу навчання, зорієнтованого на майбутню професійну діяльність, було одним з найважливіших завдань експерименту. Студенти експериментальних груп мали різний досвід вивчення іноземної мови, а організація їх навчання за запропонованою технологією дозволила виявити та простежити основні тенденції в оволодінні іноземною мовою як компонентом їхнього професіоналізму та зробити висновки про ефективність експериментальної технології. У контрольних групах ділові ігри використовувалися епізодично як засіб контролю та корекції комунікативних умінь для необхідності фіксування та порівняння показників.

Експеримент проводився в три етапи. Головним завданням експериментальної роботи на I курсі було використання можливостей ігрового методу для навчання студентів спілкуванню іноземною мовою в межах тематики, передбаченої програмою. Досягнення цього вимагало розв’язання багатьох навчальних завдань, пов’язаних із вивченням різних аспектів мови (лексики, фонетики, граматики) та оволодінням на цій основі чотирма видами мовленнєвої діяльності (читання, говоріння, аудіювання, письмо), без чого сам процес спілкування іноземною мовою просто неможливий. Враховуючи в основному низький рівень володіння іноземною мовою студентами, на початковому етапі головна увага приділялася організації індивідуальної та самостійної роботи студентів для поповнення (а в окремих випадках і отримання знань) та вдосконалення чи набуття певних умінь і навичок мовленнєвої діяльності. На цьому етапі переважали вправи імітаційного характеру, що передбачали в основному розігрування міні-діалогів. Після набуття студентами потрібних умінь було проведено 5 ситуаційно-рольових, а згодом 5 імпровізаційно-рольових ігор, розроблених відповідно до навчальної програми з курсу іноземної мови для студентів фінансово-економічного факультету. У процесі таких ігор відбувалася практична апробація знань, розкривалися творчі можливості студентів, заняття ставали більш емоційно насиченими, закладалися основи доброзичливих стосунків у групі, зростала мотивація до навчання.

Головною метою експерименту на другому курсі навчання було застосування ділових ігор для подальшого розвитку та вдосконалення іншомовної комунікативної компетентності уже у сфері професійної діяльності та професійного спілкування. Оскільки ситуації реального професійного спілкування не завжди є типовими, тому на цьому етапі учасникам було запропоновано модель такої взаємодії, де знання, уміння та навички набувалися та використовувалися в процесі активної пошукової діяльності. Така взаємодія стала можливою лише в процесі проведення ділових ігор.

На третьому, завершальному етапі формувального експерименту необхідно було сформувати та виявити готовність студентів до вирішення практичних завдань спілкування іноземною мовою, спрямувати їх у площину професійної діяльності, активізувати та вдосконалити уміння іншомовного спілкування. Так, використання ділових ігор творчого характеру сприяло тому, що студенти за короткий час змогли опанувати професійну термінологію, включити її в свій активний словник і використовувати в ситуаціях реального спілкування. Сюжети для ділових ігор розроблялися відповідно до навчальної тематики зі спеціальності. Вивчення кожного циклу тем передбачало проведення ділової гри, під час якої здійснювалося засвоєння та закріплення професійної термінології, розвивалися та вдосконалювалися іншомовні комунікативні уміння студентів економічних факультетів. У процесі формувального експерименту було проведено 12 ділових ігор (8 із них на другому та 4 - на третьому етапі), розроблених на основі навчально-методичної літератури зі спеціальності відповідно до навчальної програми з курсу „Іноземна мова за професійним спрямуванням”.

Проведений якісний аналіз результатів експерименту за показниками індексу підготовленості студентів до іншомовної комунікативної діяльності як важливої складової професійної підготовки спеціалістів фінансово-економічного профілю, засвідчив про значну перевагу застосування педагогічної технології ділової гри у навчальному процесі. Зокрема, після завершення експерименту на високому рівні розвитку комунікативних умінь (високий індекс підготовленості до комунікативної діяльності) в експериментальних групах знаходилося 36,7% студентів (3,3% - на початку), на середньому рівні відповідно 55% (22,3% - на початку), на задовільному рівні залишилося лише 8,3% (63,3% - на початку) і не було студентів, які мали незадовільний рівень (10% - на початку). В контрольних групах відбулися менш інтенсивні якісні зміни. Так, після завершення експерименту високий індекс підготовленості до комунікативної діяльності мали 6,7% (3,3% - на початку), середній індекс відповідно 61,7% (41,6% - на початку), задовільний індекс мали 31,7% (50% - на початку) і також не залишилося студентів із незадовільними показниками (5% - на початку). Як бачимо, в процесі експерименту відбувалися якісні переміщення студентів з одного рівня на інший. При цьому в експериментальних групах темпи приросту позитивних результатів були значно вищими. Так, в експериментальних групах зростання кількості студентів з високим індексом підготовленості до комунікативної діяльності за весь період вивчення іноземної мови становило 33,4% , а в контрольних групах - 3,4% , із середнім – 32,7% в експериментальних групах і 20,1% в контрольних групах. Зменшилася відповідно і кількість студентів із задовільним індексом підготовленості, про що свідчать темпи переміщення студентів із задовільного на середній та