LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Економіка. Економічні науки → Педагогічна технологія застосування ділової гри у процесі формування іншомовної комунікативної компетентності майбутніх спеціалістів фінансово-економічного профілю

навчально-пізнавальної діяльності, де студенти не лише відтворювали фрагменти вивченого матеріалу, але й обговорювали питання під керівництвом викладача (співставляли, аналізували, робили висновки). Репродуктивний рівень спостерігався на 20 заняттях з елементами гри, в основному на І курсі, коли студенти ще не мали навичок ігрової діяльності.

Експеримент показав, що введення в навчальний процес ділових ігор позитивно вплинуло на зростання професійного інтересу, що значною мірою сприяло посиленню мотиваційної спрямованості студентів. І це зрозуміло, оскільки ділові ігри, що використовувались на заняттях з іноземної мови (зокрема на II та III курсах), імітували характер їхньої майбутньої професійної діяльності, а отже, націлювали їх на більш глибоке оволодіння знаннями, уміннями та навичками, сприяли формуванню професійного мислення, мовленнєвої культури фахівця тощо.

Результати експерименту, отримані за допомогою методів спостереження, опитування та бесіди, доводять, що на засвоєння якісних професійних знань студентів у процесі ділової гри відчутно вплинула емоційна насиченість занять та психологічний настрій учасників. У ході нашого дослідження кожна ігрова ситуація мала професійно значущий характер. У процес гри вводилися елементи змагання та створювалися умови для виявлення прагнення студентів досягти якісних результатів, дбали про підвищення інтересу та захоплення студентів власною діяльністю. Наслідком цього стало формування особливого емоційного підйому на практичних заняттях, особливого мікроклімату, який сприяв також подоланню психологічних бар’єрів у мовленнєвій діяльності, що породжувало активність, ініціативність та творчість студентів.

Аналіз результатів анкетних опитувань, що здійснювалися у процесі експериментально-дослідницької роботи, засвідчив відчутне зростання рівня мотивації до вивчення іноземної мови у студентів фінансово-економічних факультетів. Таке зростання ми пояснюємо вдало дидактично дібраними і реалізованими діловими іграми, бо, як показав експеримент, лише ділові ігри забезпечують справді наближене до реального життя виконання тієї ролі, яка максимально включає студента у професійну діяльність. Саме ділова гра ставить кожного її учасника в позицію, коли він сам має знаходити шляхи і засоби розв’язання певної проблеми і, разом з тим, глибоко усвідомлювати необхідність того, що якість знань має стати його внутрішньою потребою. Аналіз результатів опитуваннь студентів експериментальних груп показав, що на І курсі 66% студентів виявили зацікавленість та мали інтерес до вивчення іноземної мови, 17% - були байдужими, 5% - мали навіть негативне ставлення і лише 12% - розуміли справжню необхідність володіння іноземною мовою на професійному рівні (мали стійкий мотив до іншомовної діяльності). А вже на ІІІ курсі динаміка розвитку мотиваційно - спонукальної функції докорінно змінилася. Так, 89% студентів експериментальних груп мали чітко виражені позитивні мотиви щодо вивчення іноземної мови, і лише у 11% студентів процес ділової гри викликав певну міру зацікавленості.

У студентів контрольних груп на початку експерименту (І курс) показники щодо мотиваційної функції були аналогічними з показниками експериментальних груп. Проте на ІІІ курсі лише 56% студентів (71% - на початку) виявляли інтерес та зацікавленість до вивчення іноземної мови, 27% (18% - на початку) – були байдужими, вони вчили мову “для оцінки” і лише 17% (9% - на початку) – мали визначені мотиви, що базувалися на професійному використанні іноземної мови.

Результати проведеного шкалювання студентів дали змогу визначити найважливіші мотиваційні фактори щодо їхньої участі у ділових іграх. Так, студенти експериментальних груп на перший план ставили мотиви, пов’язані з можливістю здобути, поглибити власні знання та прагненням розкрити свої можливості у майбутній професійній діяльності. У студентів контрольних груп важливими виявилися мотиви, пов’язані з можливістю отримати вищі оцінки за участь у грі, в той час, як в експериментальних групах ці мотиви займають останні місця.

Якісно-кількісний аналіз результатів експериментальної технології застосування ділової гри свідчить про досить стійкий зв’язок між фіксованими показниками її ефективності. Це свідчить про необхідність врахування закономірного характеру зв’язків між використанням ділової гри та її результатами, що фіксуються показниками якості набутих знань, умінь та навичок необхідних для майбутньої професійної діяльності. Звідси логічно випливає висновок про те, що використання запропонованої технології ділових ігор при дотриманні певних дидактичних умов (ретельна розробка змісту гри, насичення її прогностичними та гностичними елементами, емоційне навантаження та ін.) є надійним та ефективним шляхом підготовки студентів фінансово-економічних факультетів до якісної професійної діяльності.

Результати теоретичного та експериментального дослідження підтвердили висунуту гіпотезу і дали підстави зробити певні висновки.

Висновки

1. У дослідженні знайшла теоретичне обґрунтування й нове розв’язання проблема удосконалення професійної підготовки спеціалістів фінансово-економічного профілю шляхом створення та впровадження педагогічної технології застосування ділової гри, яка являє собою імітаційний процес, спрямований на прийняття рішень в умовах, які максимально моделюють професійну діяльність. В основу розробленої педагогічної технології застосування ділової гри покладено реалізацію ряду визначених етапів; підготовчий (вибір теми гри, визначення цілей та завдань, розробка ігрової ситуації, визначення комплекту ролей та правил, розробка критеріїв оцінювання, оформлення методичної документації тощо); організаційний (ознайомлення зі змістом гри, ігровою ситуацією, правилами, системою оцінювання, розподіл ролей, постановка конкретних завдань тощо); власне ігрова діяльність (реалізація намічених цілей, розігрування плану сценарію гри, розв’язування професійних завдань); аналіз результатів та підведення підсумків гри (після ігрове обговорення, оцінювання діяльності учасників та ефективності власне гри).

2. Основними педагогічними ідеями, які регулюють та спрямовують організацію та використання ділових ігор у професійній підготовці студентів є ідея підпорядкування конкретних цілей, розробки та використання ділових ігор у процесі досягнення загальної мети професійної підготовки майбутніх фахівців; ідея єдності та взаємообумовленості всіх складових структурних елементів ділової гри – мети, змісту, функцій, етапів, засобів, результату; ідея розвитку в процесі ділової гри творчого потенціалу студентів, їх духовного, морального та професійного зростання. Реалізація названих ідей у процесі використання ділових ігор є передумовою успішного професійного становлення майбутніх фахівців.

3. Ефективність педагогічної технології застосування ділової гри у професійній підготовці фахівців фінансово-економічного профілю забезпечується урахуванням ряду психологічних (наявність позитивних стосунків у навчальній групі, дієвість групи), особистісних