LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Економіка. Економічні науки → Педагогічні основи підготовки менеджерів модельного бізнесу

бар’єрів

40

42,1%

46

48,4%

9

5%

7

Підтримка стилю та іміджу поведінки

24

25,3%

61

64,2%

10

10,5%


Рівень досліджуваних параметрів визначався шляхом порівняння показників, отриманих в результаті вивчення програмного матеріалу (контрольні групи студентів). Як засвідчило дослідження (табл. 1), 17,9% студентів виявили високий рівень сформованості управлінської компетентності аналізу управлінської ситуації; 30,5% – готовність планувати і прогнозувати перспективи роботи, передбачати наслідки діяльності; 42,1% – подолання комунікативних бар’єрів; 24,2% – високий рівень виробляти рішення у нестандартних виробничих або управлінських ситуаціях (брейнстормінг); 41% – встановлення ділових стосунків; використовувати знання теорії і практики сучасного менеджменту, теоретичні знання управлінської діяльності продемонстрували 38,9% студентів експериментальних груп.

Діаграма 1

Порівняльні показники низького рівня сформованості
управлінської компетентності до і після експерименту


Структура сформованості управлінської компетентності


Примітка: 1 – використання теоретичних знань сучасного значення управлінської діяльності; 2 – алгоритмізація своєї роботи і передбачення її наслідків; 3 – аналіз стандартної управлінської ситуації; 4 – вироблення рішення в нестандартних управлінських ситуаціях; 5 – долання комунікативних бар’єрів; 6 – налагодження ділових стосунків; 7 – підтримування стилю та іміджу ділової поведінки.

Діаграма 2

Порівняльні показники високого рівня сформованості

управлінської компетентності у студентів до і після експерименту

Структура сформованості управлінської компетентності


Примітка: 1 – використання теоретичних знань сучасного значення управлінської діяльності; 2 – алгоритмізація своєї виробничої діяльності і передбачення її наслідків; 3 – аналіз стандартної управлінської ситуації; 4 – вироблення рішення в нестандартних управлінських ситуаціях; 5 – долання комунікативних бар’єрів; 6 – налагодження ділових стосунків; 7 –підтримування стилю та іміджу ділової поведінки.

З діаграми 1 видно, що до початку і після експерименту особлива різниця спостерігається у таких показниках формування управлінської компетентності , як вироблення рішення у нестандартних ситуаціях, коли студенти пробують прийняти правильне рішення – 72,4% мають високий та середній рівень; у теоретичних знаннях сучасного значення управлінської діяльності, коли студенти роблять спробу осмислення процесів управління в сучасних соціально-економічних умовах – 78,9% та навички встановлення ділових стосунків, коли студенти намагаються визначати ключові сфери діяльності при формуванні ділових стосунків, враховуючи індивідуальні риси ділових партнерів – 77,8%. Графік ілюструє, що показники після завершення експерименту значно вищі, ніж на його початку.

Високий рівень сформованості управлінської компетентності (діаграма 2) після проведення експерименту спостерігається з усіх показників формування. Можна зробити висновок, що експеримент підтвердив гіпотезу дослідження. Для перевірки впливу використаних нами в експериментальній методиці запропонованих методів навчання у процесі формування управлінських умінь і навичок передусім, залежності між системою навчальних методів і формуванням управлінської компетентності (табл.1) нами було досліджено, чи впливає відвідування факультативних занять за експериментальною методикою на формування управлінських умінь і навичок у студентів спеціальності “Менеджмент модельного бізнесу”. Метод опитування включав комплексне анкетування та індивідуальні й групові бесіди. Комплексне анкетування було спрямоване на виявлення загальних уявлень студентів про управлінську діяльність галузі, належних управлінських умінь і навичок, потрібних менеджеру для здійснення управлінської діяльності. В опитуванні взяли участь 1045 студентів (570 – з контрольних і 475 – експериментальних груп). В дослідженні показано вплив запропонованих нами завдань, аналіз конкретної управлінської ситуації, тренінгів, системи інших активних методів для використання під час факультативних занять з метою набуття студентами управлінських умінь і навичок і удосконалення їх під час наскрізної практичної підготовки.

Таблиця 2

Показники сформованості управлінської компетентності
у студентів після завершення експерименту


Параметри

Групи


Контрольні (570)

Експериментальні (475)

Курс

II

III

IV

II

III

IV

Аналізувати результати роботи

20,7%

60

40,5%

150

26%

30

30,3%

85

44,3%

155

31%

45

Приймати рішення

31,0%

90

36,5%

135

47,8% 55

39,2% 110

47,1%

165

55,1%

80

Планувати діяльність

38%

110

55,4%

41

56,5% 65

46,4% 130

55,7%

195

62%

90

Організувати роботу колективу

50%

145

32,4%

120

39,1%

45

55,3%

155

38,6%

135

41,3%

60

Налагоджувати ділові відносини з партнерами

58,6%

170

48,6%

180

52,2% 60

1,7%

145

48,6%

170

62%

90

Регулювати відносини у колективі

36,2%

105

36,5%

135

26%

30

41%

115

41,4%

145

38%

55


Узагальнені результати експерименту свідчать про ефективність запропонованої методики.

Результати формуючого експерименту підтверджують, що запропонована методика формування управлінської компетентності в галузі модельного бізнесу у студентів позитивно впливає на якість професійної освіти.

До сучасного менеджменту додається вимога диверсифікації – багатопрофільності. Сучасний менеджер моди повинен не тільки теоретично, а й практично орієнтуватися у