LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Економіка. Економічні науки → Педагогічні основи професійної адаптації студентів-економістів засобами новітніх інформаційних технологій

нестандартних ситуаціях); професійний (здатність використовувати комп’ютер і сучасні інформаційні технології у своїй професійній діяльності для вирішення завдань і проблемних ситуацій); базовий(здатність використовувати комп’ютер і сучасні інформаційні технології в повсякденній неспецифічній діяльності).

У третьому розділі – «Дослідно-експериментальна робота щодо забезпечення професійної адаптації майбутніх економістів» – розглянуто завдання, організацію й аналіз результатів педагогічного експерименту та здійснено перевірку вірогідності експериментального дослідження.

За допомогою методів анкетування, тестування, бесід, контрольних робіт різного рівня складності та спостережень у ході констатувального експерименту вивчено: рівні володіння загальними знаннями стосовно принципів та закономірностей економічної науки; вміння орієнтуватися у вузькоспеціальних питаннях практичного характеру; вільне володіння професійною термінологією, лексикою і кліше (рідною і англійською мовами). У проведенні експерименту на цьому етапі взяло участь 428 студентів. Вивчення підпорядковували показникам: рівень знань базових економічних дисциплін; чіткість використання економічних понять; вміння використовувати знання з англійської мови для вирішення практичних завдань у майбутній професійній діяльності. Дослідження проводилось у другому семестрі ІV курсу, коли студенти вже уявляли завдання з професійної підготовки, вимоги до рівня знань фахових дисциплін, перспективи використання знань з іноземної мови у їх подальшій професійній діяльності. Визначали такі рівні сформованості професійної адаптації: високий – відповідав оцінці «відмінно», середній – «добре», достатній – «задовільно» і низький – «незадовільно».

У процесі проведення констатувального експерименту отримані результати показали, що найбільша кількість студентів (65,89%) знаходилась на достатньому рівні сформованості професійної адаптації, що не відповідає підвищеним вимогам підготовки фахівців у ВНЗ. Бесіди зі студентами показали, 89,5% з них пов’язують перспективу успішної майбутньої професійної діяльності економіста із знаннями іноземної мови, що забезпечить їм можливість працювати в фірмах, які співпрацюють з закордонними партнерами, оскільки для цього необхідними є знання іноземної мови у сфері економіки.

Для перевірки ефективності моделі реалізації педагогічних основ забезпечення професійної адаптації студентів-економістів проведено формувальний експеримент, який тривав протягом 2005–2007 рр. У його проведенні взяли участь 289 студентів.

Контрольні та експериментальні групи формувались за загально прийнятими ознаками рівнозначності. Визначення рівня сформованості професійної адаптації майбутніх економістів відбувалось згідно критеріїв, які дозволяють охопити чотири її компоненти (мотиваційно-ціннісний; професійний, інтеграційний та інформаційний), за умови оцінювання наступних досягнень студентів: вміння аналізувати, систематизувати, порівнювати інформацію економічного змісту та розв’язувати ситуації професійного характеру, виявляти потребу в пізнавальній діяльності; вміння та навички іншомовної професійної комунікативної компетенції; вільне сприймання і відбір потрібної інформації з різних джерел (включаючи автентичні); демонстрація комп’ютерної грамотності та інформаційної культури, що проявляється також у вміннях студентів користуватися мережею Internet.

Для вирішення поставлених завдань здійснювався аналіз навчальних програм, анкетування, тестування, проводилися бесіди зі студентами, викладачами, велося пряме та опосередковане спостереження за організацією навчальних занять. Для проведення експерименту в якості навчального матеріалу та водночас засобу навчання було використано розроблений в рамках дослідження електронний посібник «An Economy Insight» для студентів на початковому етапі навчання в закладах економічного профілю.

Результативність експерименту визначалась рівнями сформованості компонентів професійної адаптації, таких як мотиваційно-ціннісний, професійний, інформаційний, інтеграційний.

Для визначення рівнів сформованості професійної адаптації студентів-економістів згідно мотиваційно-ціннісного компоненту ( високий і низький рівень) ми проводили анкетування студентів на початку і в кінці формувального експерименту. Аналіз результатів анкетування студентів показав, що у КГ позитивні зміни за цим компонентом були незначними (на 2,6 %), а в ЕГ- на 37,24%. Для визначення професійного компоненту були проведені зрізи знань на предмет володіння базовими економічними поняттями, якими студенти мають оволодіти в результаті вивчення основ економічних знань у загальноосвітній школі та на ІУ курсі. Для визначення сформованості інформаційного компоненту проводилося оцінювання знань студентів з дисциплін інформаційного профілю та вмінь володіти інформаційними технологіями, сучасними методами програмування та роботи на комп’ютері при вирішенні професійних завдань. Визначення інтеграційного компоненту проводилося за наступними критеріями: оволодіння іноземною мовою в рамках професійного спілкування, робота з іншомовними джерелами інформації на комп’ютері та використання електронного інтегрованого навчально-методичного посібника «An Economy Insight».

Результати визначення рівнів сформованості за досліджуваними компонентами на заключному етапі експерименту подано в табл.1.

Аналіз результатів показав, що на високому рівні сформованості професійного компонента кількість студентів у ЕГ збільшилась в 6,3 рази, а на низькому зменшилась у 13,0 разів. Одночасно в КГ ці показники змінились відповідно в 1,71 раз та в 1,28 разів. Аналогічні зміни спостерігались за інформаційним компонентом. За інтеграційним компонентом ми одержали найбільш суттєві зміни. В ЕГ на закінчення експерименту на високому рівні збільшилась кількість студентів в 35 разів, а на низькому зменшилась в 7,25 раз. У КГ на високому рівні перебувало студентів у 7 разів більше, а на низькому рівні їх кількість зменшилась в 1,25 раз. Тому інтеграційний компонент був визнаний базовим показником сформованості професійної адаптації.

Таблиця 1.

Рівні сформованості професійного, інформаційного та інтеграційного компонентів у студентів під час формувального експерименту

КПА

Гр.

Етап

КС

Рівні сформованості компонентів ПА

СБ

ЯЗ





Високий

Середній

Достатній

Низький







КС(%)

КС(%)

КС(%)

КС(%)



Проф

КГ

ВК

145

7 (4,83)

23(15,86)

88