LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Хімічні науки → Реакції alpha-аміноазолів з похідними ненасичених кислот і кетонів

результатів. У дисертації вперше:

  • запропоновано способи синтезу тетрагідроазолопіридонових і піримідонових систем на основі реакцій гетариламінів, що містять амідиновий фрагмент, з похідними ненасичених ароматичних кислот і кетонів, які характеризуються високою регіоселективністю;

  • показано, що взаємодія ефірів заміщених коричних кислот та ариліденмалонових кислот з досліджуваними a-аміноазолами має однакову спрямованість і призводить до замикання тетрагідропіримідонового кільця;

  • встановлено, що в залежності від умов проведення реакції 3-аміно-1,2,4-триазолу з ариліденізопропіліденмалонатами можна одержувати як тетрагідротриазоло[1,5-a]піримідин-5-они, так і похідні амінотриазолу лінійної будови;

  • запропоновано способи цілеспрямованого введення сукциноїльного фрагменту до структури частково гідрованих триазоло[1,5-a]піримідинів;

  • показано можливість зміни спрямованості формування піримідинового циклу у конденсації 2-амінобензімідазолу з ариліденізопропіліденмалонатами при варіюванні умов проведення реакції.

Практичне значення одержаних результатів полягає у розробці методик цілеспрямованого синтезу важкодоступних дигідро- і тетрагідропохідних піразолопіридинів і піримідинів, а також 1,2,4-триазолопіримідинів та піримідобензімідазолів, що містять у азиновому циклі карбонільну групу. У роботі описано 79 сполук, які отримано вперше. Запропоновано способи хімічної модифікації частково гідрованих 1,2,4-триазоло[1,5-a]піримідинів, які дозволяють ввести до структури цільових сполук фрагменти, що сприяють підвищенню біодоступності похідних цього ряду і розширенню спектра їх фармакологічної активності. Відібрано речовини для поглибленого вивчення їх антидіабетичних властивостей.

Одержані результати можуть бути використані у синтезі біологічно активних сполук, а також у вузівських курсах з теоретичних основ хімії гетероциклів.

Особистий внесок здобувача полягає в участі у постановці задач роботи, синтезу вихідних речовин та цільових сполук, аналізі спектральних характеристик отриманих продуктів, а також в обговоренні одержаних результатів і формулюванні висновків. Участь автора у роботах, виконаних у співавторстві, полягала в отриманні похідних триазоло[1,5-a]піримідину та піримідо[1,2-a]бензімідазолу (публікації 1-4,7,8), вивченні їх хімічних властивостей (публікації 5,6), вимірюванні та інтерпретації фізико-хімічних і спектральних характеристик речовин (публікації 1-8).

Рентгеноструктурні дослідження проводились сумісно з д.х.н. О.В.Шишкіним (НТК "Інститут монокристалів" НАН України, м. Харків), фармакологічні випробування виконано за участю д.м.н., проф. В.В.Полторак і к.б.н., с.н.с. Н.І.Горбенко в Українському НДІ фармакотерапії ендокринних захворювань (м. Харків). Автор висловлює подяку співробітникам ІОХ НАН України (м. Київ) та ІОХ РАН (м. Москва) за реєстрацію ПМР і мас-спектрів та науковому керівнику - к.х.н., с.н.с. Ліпсон В.В. за допомогу, надану при постановці задач і обговоренні одержаних результатів.

Апробація результатів дисертації. Результати дисертації було апробовано на науково-практичній конференції "Досягнення сучасної фармації - в медичну практику" (Харків, 1996 р.), на Українській конференції "Хімія азотвмісних гетероциклів" (ХАГ-97) (Харків, 1997 р.), на ХVIII Українській конференції з органічної хімії (Дніпропетровськ, 1998 р.), на міжнародній науковій конференції "Органический синтез и комбинаторная химия" (Москва, 1999 р.), на школі молодих вчених "Органическая химия в ХХ веке" (Москва, 2000 р.).

Публікації. Матеріали дисертації викладено у трьох статтях. Окремі результати опубліковано у тезах вище вказаних конференцій.

Структура і обсяг роботи. Дисертаційна робота складається із вступу, п'яти розділів, в яких подано огляд даних літератури, викладено основні результати досліджень, проведено їх обговорення і наведено експериментальну частину, а також висновків, списку посилань (152 найменування). Обсяг дисертації 146 сторінок. Робота містить 13 рисунків і 31 таблицю.



ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

ВЗАЄМОДІЯ 3-АМІНО-1,2,4-ТРИАЗОЛУ ТА ЙОГО 5-ЗАМІЩЕНИХ ПОХІДНИХ З АРОМАТИЧНИМИ НЕНАСИЧЕНИМИ КАРБОНІЛЬНИМИ СПОЛУКАМИ

Циклізації з ефірами заміщених коричних кислот. Дослідження циклоконденсації 3-аміно-1,2,4-триазолу 1 і його 5-аміно- 2 та 5-трифторметилпохідних 3 з метилцинаматами 4а-л у ДМФА та нітробензоліпоказало, що реакція є високоселективною і дозволяє одержувати виключно 5-оксотетрагідро-1,2,4-триазоло[1,5-a]піримідинові системи 5-7.

Зіставлення часу реакції для різних аміноазолів при проведенні її в ДМФА дозволяє розташувати аміни за зростанням реакційної здатності у такий ряд: 3<1<2.При взаємодії аміну 1 як з ефіром a-хлоркоричної кислоти 8, так і з самою кислотою 9, незалежно від використаного розчинника спостерігається відщеплення НCl і утворення дигідропродукту 10.

Сполуки 5-7,10 ідентифіковано спектральними методами (ІЧ, ПМР). В ІЧ спектрах речовин 5-7,10 присутні смуги поглинання, характерні для циклічних амідів ("амід І" 1684-1720 см-1, "амід ІІ" 1520-1596 см-1, та широка смуга 3450-3100 см-1 ). У спектрах ПМР сполук 5-7 окрім сигналів ароматичніх протонів і протонів замісників R1, R2 спостерігається резонанс NH-групи (11,4









Дослідження хімічних перетворень на прикладі сполуки показало, що тетрагідротриазоло[1,5-a]піримідинони стійкі до гідролізу у кислому водно-спиртовому середовищі, але у лужних розчинах вони розкладаються з утворенням вихідного аміну 1 і солі коричної кислоти. При гідразинолізі спостерігається утворення гідразиду 11, який легко перетворюється на гідразон 12 у присутності ацетону. Структуру 12 доведено на підставі рентгеноструктурного дослідження. Будова гідразону 12 є непрямим доказом реалізації шляху "а" у процесі утворення сполуки