LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Хімічні науки → Реалізація змісту хімічних знань у шкільній навчальній літературі в Україні за комплексної системи навчання

положення хемії й ознайомитися з її змістом і значенням" [5: 3]. Тут, зокрема, використовувалися лише ті досліди, які учень міг сам виконати в лабораторії без складного обладнання під керівництвом учителя. Опис дослідів був докладний, пояснювався не тільки хімічний процес, а й давалися технічні вказівки, як їх виконувати.

У першій третині підручника подавався фактичний матеріал, на основі якого розвивалися теоретичні висновки. Викладено його було без формул, на прикладах, узятих із життя, природного середовища, побуту та різних загальновідомих виробництв. Формули вживалися вибірково. Наприкінці кожного розділу наводилися запитання для самоперевірки. Таким чином, підручник одночасно був і робочою книгою, яка давала учневі змогу опрацювати курс, виявляючи при цьому максимальну самостійність.

Друге видання зазначеної книги вийшло під назвою "Хемія в трудовій школі" у двох частинах – для 5 – 6-го та 7-го року навчання [6; 7]. В цьому виданні підручник був ґрунтовно перероблений у відповідності до нових вимог програми 1930 року. В ньому Є.С. Хотинський згрупував матеріал довкола виробничих процесів і поділив на теми, що спричинило зміну порядку його викладу.

В 1932 р. світ побачило 3-є перероблене видання книги Є.С. Хотинського під назвою "Хемія. Підручник для семирічної політехнічної школи" у трьох частинах – для 5-го, 6-го і 7-го років навчання [8; 9; 10]. Це видання було доповнене кількома розділами, а саме: "Хемія на службі соціалістичному сільському господарству", "Хемія в обороні країни" і "Періодична система елементів". Зокрема, періодична система включала вісім груп, а також нульову групу, де містилися інертні гази. Елементи не поділялися на підгрупи, а розташовувалися в ряд за зростанням порядкового номера (елементи побічної підгрупи були обведені штрихованою лінією). Невідомі елементи в періодичній системі позначені прочерком. Загалом, підручник Є.С. Хотинського відбивав загальну тенденцію до спрощення матеріалу, властиву значній частині навчальної літератури тих років.

Таким чином, в історії розвитку вітчизняного підручника з хімії для основної школи 20-ті – початок 30-х рр. ХХ ст. були складним періодом, коли відбувався постійний пошук дидактичних і методичних принципів побудови навчальної літератури, у багатьох випадках мав місце недостатній досвід її авторів з підручникотворення. Вадою більшості підручників і посібників з хімії, виданих у цей час, було те, що, виходячи з позицій комплексної системи навчання, вони за своїм змістом відставали від рівня розвитку науки, не завжди відповідали віковим особливостям учнів, мали помилки методологічного характеру. Їм було властиве перенасичення відомостями виробничого характеру. В них містилася велика кількість дослідів і лабораторних робіт. В такій навчальній літературі здебільшого переважали запитання репродуктивного характеру, призначені для повторення і закріплення вивченого матеріалу, що, на нашу думку, не забезпечувало належним чином розвиток логічного мислення учнів.

Позитивним було те, що при лабораторній організації діяльності учні залучалися до систематичної роботи з різними навчальними посібниками, словниками, довідниками. Шкільна література з хімії в зазначений період розвивала самостійну роботу учнів, посилювала зв'язок із навколишнім середовищем і діяльністю людини. Детальний опис дослідів у підручниках сприяв розвитку корисних навичок в учнів. У багатьох тодішніх навчальних книгах подавалися таблиці і малюнки, списки приладів і реактивів для проведення робіт, короткі методичні й організаційні вказівки для вчителів. Все це свідчить, що авторам сучасних підручників з хімії варто ознайомитися з досвідом підручникотворення 1920-х – початку 1930-х рр.


Список використаних джерел та літератури

  • Народна освіта і педагогічна наука в Українській РСР / А.Г. Бондар, О.Г. Дзеверін, Б.С. Кобзар та ін. – К.: Радянська школа, 1967. – 484 с.

  • Григор'єв Г. Короткий курс хемії. – 2-е вид., випр. і доп. / Переклад П. Пищаленка. – Х.: ДВУ, 1927. – 145 с.

  • Програми другого концентру для сільських і міських трудових шкіл (за комплексною системою). – Х.: ДВУ, 1926. – 193 с.

  • Лебедев П.П. Рабочая книга по химии (для школ ІІ ступени). – Вып. ІІ. – М.; Л.: Госиздат, 1926. – 144 с.

  • Хотинський Є.С. Короткий курс хемії. Старший концентр трудшколи. – Х.; К.: Держвидав України, 1930. – 243 с.

  • Хотинський Є.С. Хемія в трудовій школі. – Ч. І: Для 5–6 року навчання. – 2-е вид. перероб. – Х.: Рад. школа, 1931. – 136 с.

  • Хотинський Є.С. Хемія в трудовій школі. – Ч. ІІ: Для 7 року навчання. – 2-е вид. перероб. – Х.; Одеса: Рад. школа, 1931. – 96 с.

  • Хотинський Є.С. Хемія. Підручник для семирічної політехнічної школи. – 5 рік навчання. – 3-є перероб. вид. – Х.: Рад. школа, 1932. – 64 с.

  • Хотинський Є.С. Хемія. Підручник для семирічної політехнічної школи. – 6 рік навчання. – 3-є перероб. вид. – Х.: Рад. школа, 1932. – 73 с.

  • Хотинський Є.С. Хемія. Підручник для семирічної політехнічної школи. – 7 рік навчання. – 3-є перероб. вид. – Х.: Рад. школа, 1932. – 69 с.


    Матеріал надійшов до редакції 24.10.2007 р.

    Доник О.М. Реализация содержания химических знаний в школьной учебной литературе в Украине при комплексной системе обучения.

    В статье рассмотрен процесс создания учебников по химии в 1920-х – в начале 1930-х гг., в период, когда в украинской школе господствовала комплексная система обучения. Проанализированы школьные учебники по химии, которые широко использовались в учебном процессе, акцентировано внимание на положительных и отрицательных моментах относительно реализации в них содержания химических знаний.

    Donik O.M. The Chemical Knowledge Content Realisation in the School Manuals in Ukraine in the Times of the Complex Education System.

    The article examines the process of chemistry manuals development in 1920-s – the beginning of 1930-s during the period of complex educational system domination in Ukrainian school. School manuals on chemistry which were widely used in the educational process of that time are analysed; author's attention is concentrated on positive and negative moments of chemistry knowledge content realization in them.


  •