LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Хімічні науки → Регіо- та стереоселективна функціоналізація калікс[4]аренів

ферментативну активність інших кальцій- і натрійтранспортуючих систем (рис. 12). Дана речовина може бути корисною для вивчення акумуляції іонів Са2+ у внутрішньоклітинних депо, переважно – в мітохондріях.

Каліксаренбісамінофосфонова кислота 51a у безкальцієвому середовищі практично повністю інгібує активність уабаїнчутливої Na+, K+-АТФази і майже не впливає на активність інших помп (рис. 13). Цей каліксарен можна використовувати в біохімічних дослідах замість уабаїну з метою визначення активності Na+,K+-АТФази.

Вивчення механізмів взаємодії нейромедіаторів та відповідних рецепторів є важливою задачею сучасної фізіології. Одними з таких рецепторів є бенздіазепінові рецептори ЦНС, вивчення просторової будови яких відкриває шлях до лікування різних психічних розладів. Було досліджено спорідненість ряду синтезованих каліксаренів до бенздіазепінових рецепторів головного мозку ссавців у відділі медичної хімії Фізико-хімічного інституту ім. О.В. Богатського НАН України. Каліксарендіамід 40а виявив здатність конкурентно витісняти радіоліганд [3Н]флунітразепам з сайтів його специфічного зв'язування з центральними бенздіазепіновими рецепторами ЦНС з середнім афінітетом IC50~1∙10 6 моль/л (рис. 14). При цьому 40а впливає на конформацію рецептора, збільшуючи його спорідненість до бенздіазепінів. Таким чином, каліксарени є перспективними сполуками в створенні нових психотропних препаратів і у вивченні механізму дії відомих нейролептичних агентів


Висновки

1. Вперше визначена теоретично можлива кількість стереоізомерів каліксаренів із різнофункціоналізованими бензольними кільцями, що дозволило розробити два стратегічних підходи до синтезу внутрішньохіральних калікс[4]аренів: 1) синтез проксимальних гетерофункціоналізованих діастереомерів з подальшим їх розділенням; 2) асиметричний синтез тетрафункціоналізованих каліксаренів. Для реалізації цих підходів були розроблені нові методи регіо- та стереоселективної функціоналізації калікс[4]аренів різноманітними за природою угрупованнями, які базуються на формуванні системи внутрішньомолекулярних водневих зв'язків ОН О і NH O та хіральній індукції замісників на нижньому вінцю макроциклу.

2. Створено новий препаративно зручний спосіб регіоселективного 1,2-ди- та тетраалкілування гідроксикалікс[4]аренів алкілгалогенідами в високоосновному середовищі ДМСО–NaOH.

3. Розроблено новий метод синтезу ацилізоціанатів шляхом термічного розкладу трис(триацил)ізоціануратів. Реакцією з п'ятихлористим фосфором трифтороацетилізоціанат був перетворений в 1,1-дихлорацетилізоціанат,котрий був використаний для отримання ряду нових 1,1-біфункціональнозаміщених алкілізоціанатів.

4. Показано, що ацилювання 1,3-діалкоксидигідроксикаліксаренів проходить за схемою утворення виключно монокарбаматокалікс[4]аренів. Знайдено, що ацилкарбаматний фрагмент є ефективною захисною групою при регіоселективній функціоналізації верхнього вінця каліксаренів.

5. Реакцією Курціуса хлорангідридів 1,3-біс- та тетракаліксаренкарбонових кислот вперше отримані 1,3-біс- та тетраізоціанатоалкоксикаліксарени, на основі яких в умовах реакції аза-Віттіга синтезовані перші представники карбодіімідокалікс[4]аренів.

6. Реакцією 1,3-бісізоціанатопропоксикалікс[4]аренів з естерами L-аміно- кислот отримані нові хіральні 1,3-біскарбамідокаліксарени, які здатні до енантіоселективного розпізнавання аніонів амінокислот в полярному середовищі. Встановлено, що фактор D/L селективності для фенілаланінат-йонів має значення 4.14.

7. Взаємодією 1,3-бісгетерофункціоналізованих каліксаренів з ізоціанатами вперше здійснено асиметричний синтез внутрішньохіральних калікс[4]аренів. Вивчено вплив природи субстрата та реагентів на стереоселективність перебігу такого процесу.

8. Запропоновано препаративні методи селективної 1,2-гетерофункціоналізації моноалкоксикаліксаренів N-фенілетиламідом бромоцтової кислоти та камфорасульфохлоридом, які приводять до сполук з внутрішньою хіральністю. Методом РСД встановлено абсолютну конфігурацію отриманих діастереомерів.

9. Бромуванням діастереомерного камфорасульфонілізопропоксикалікс[4]аренуз послідуючим елімінуванням камфорасульфонільного залишку синтезовано енантіомерно чистий внутрішньохіральний диброммоноізопропоксикалікс[4]арен.

10. Взаємодією 1,3-діаміно- та тетраамінокаліксаренів з різними електрофільними реагентами отримано похідні з двома або чотирма формакофорними амідними, карбамідними, сульфоніламідиновими та імінними групами на верхньому вінці макроциклу.

11. Розроблено метод синтезу 1,3-біс- та татракіскаліксаренімідоїлхлоридів – невідомих раніше високореакційноздатних синтонів, які були використані для отримання гетероциклічних систем на каліксареновій платформі (тетразолів та хіназолінонів). Методом динамічного ядерного магнітного резонансу встановлено, що трет.-бутилкаліксарендихіназолінони перебувають у розчині у вигляді трьох конформерів, стабільних в шкалі часу ЯМР.

12. Отримано комплекси діімінокаліксаренів та каліксарентетратетразолу з дихлоридом паладію. Методом РСД встановлено, що каліксарентетратетразол утворює з PdCl2 капсулоподібний комплекс складу 2:2. Комплекс діімінокаліксарену з PdCl2 складу 1:2 формує нанокластер з шістьох молекул каліксарену та дванадцяти молекул дихлориду паладію.

13. Продемонстровано значну пригнічуючу дію каліксаренбісамінофосфонової кислоти на К+-АТФ-залежну натрієву помпу плазматичної мембрани гладеньком'язових клітин. Показано, що каліксарентетрасульфоніламідин та каліксаренамід п-фторфеноксиоцтової кислоти є селективними і ефективними модуляторами Mg2+, АТФ-залежних кальцієвих помп гладеньком'язових клітин. Ефект цих каліксаренів на обмін катіонів кальцію в гладеньких м'язах може бути використаний для дослідження ролі Mg2+, АТФ-залежних кальцієвих помп саркоплазматичного ретикулуму та плазматичної мембрани в регуляції концентрації Ca2+ в клітинах.

14. Знайдено, що каліксарендіамід п-хлорбензойної кислоти здатний зв'язуватися з бенздіазепіновими рецепторами ЦНС, і таким чином впливати на його конформацію, збільшуючи спорідненість до бенздіазепінів.


СПИСОК ПУБЛІКАЦІЙ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Бойко В.И., Самарай Л.И. Новый метод получения трифторацетилизоцианата // Укр. хим. журн.- 1992. - Т. 58, № 9.- С. 797-798.

Особистий внесок дисертанта: планування та проведення експерименту, обробка та узагальнення одержаних результатів, написання статті.

2. Вовк М.В., Бойко В.І., Самарай Л.І. Синтез 4,5-дигідро-2-ізоціанато-2-тригало-генметил-1,3-бенздитієнінів // Укр. хим. журн. – 1993.– Т. 59, № 10.– С. 1081-1082.

Особистий внесок дисертанта: проведення експерименту, аналіз та інтерпретація результатів.

3. Бойко