LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Хімічні науки → Синтез властивості гетерополіядерних платиновмісних фталоціанінових комплексів Al, Co, Zn

були застосовані методи елементного аналізу, електронної, ІЧ-, ПМР спектроскопії, мас-спектрометрії у варіанті лазерної десорбції.

Наукова новизна досліджень. Розроблені нові методи синтезу та одержані: 2,9(10),16(17),23(24)-тетра-(3-оксипіридинато) фталоціаніни цинку, алюмінію, кобальту і нові гетероядерні платиновмісні комплекси на їх основі, які містять фрагменти PtXCl2, де X=NH3, ДМСО; тетракіс-(4,5-дикарбокси) фталоціаніни кобальту, цинку, їх водорозчинні натрієві і тетрабутиламонійні солі, а також нові гетероядерні платиновмісні комплекси одержані із натрієвих солей тетракіс-(4,5-дикарбокси) фталоціанінів кобальту, цинку і цис-[PtX2(H2O)2](NO3)2, де Х=NH3, ДМСО. Розроблено новий метод синтезу фталоціанінових комплексів при кімнатній температурі, який дозволяє одержувати фталоціаніни з високою чистотою і з високими виходами.

Практичне значення одержаних результатів. Одержані нові гетероядерні комплекси, які можуть бути цікавими для використання в медицині, в якості фотосенсибілізаторів для фотодинамічної терапії та каталізаторів окислення органічних субстратів в каталітичній терапії злоякісних новоутворень. Використовуючи розроблений метод синтезу фталоціанінів при кімнатній температурі можна одержувати цінні фталоціанінові комплекси з електронно-акцепторними і термонестабільними замісниками на периферії макроциклу.

Особистий внесок здобувача. Основний об'єм експериментальної роботи, обробка і аналіз одержаних результатів, формулювання висновків дисертаційної роботи виконані здобувачем. Постановка задачі та обговорення результатів

проведені з науковим керівником. ПМР- та мас-спектри були записані в Тогокському університеті (м.Сендай, Японія) при допомозі проф. Н.Кобаяші та к.х.н. В.М.Немикіна.

Апробація роботи. Основні результати роботи доповідались на IV школі молодих вчених країн СНД по хімії порфіринів і споріднених сполук (Іваново, 2000р.) та конференції молодих науковців ІЗНХ НАН України (2000 р.).

Публікації. За результатами роботи опубліковано три статті в наукових журналах та тези доповіді на науковій конференції.

Об'єм та структура роботи. Дисертація складається з вступу, огляду літератури, експериментальної частини, трьох розділів обговорення результатів, висновків і списку використаних літературних джерел (142 найменування). Дисертація викладена на 116 сторінках друкованого тексту, містить 10 таблиць та 40 рисунків.


ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ


У вступі розкрито актуальність теми, визначено мету дослідження, відображено наукову новизну та практичну цінність одержаних результатів.

У першому розділі приведений огляд літературних даних щодо загальної характеристики відомих традиційних методів синтезу фталоціанінів та їх металокомплексів, а також їх спектроскопічні властивості. В огляді узагальнені дані по фотохімічним і фотофізичним властивостям макроциклічних сполук як порфіринового, так і фталоціанінового ряду комплексів, а також дані по їх застосуванню in vivo та in vitro. Відзначено, що фталоціанінові комплекси р- та d-металів являють собою великий клас макроциклічних сполук, які цікаві, як з точки зору фундаментальних досліджень, так і в прикладному аспекті, одним із яких є застосування фталоціанінових комплексів р- та d-металів в медицині, наприклад як фотосенсибілізаторів для ФДТ (комплекси Zn, Al, Si) і каталізаторів автоокислення органічних субстратів для каталітичної терапії злоякісних новоутворень (комплекси Co, Fe). Описано деякі платиновмісні комплекси на основі порфіринів, які показали високу протипухлинну активність, завдяки комбінованому ефекту фотодинамічної активності порфіринового кільця та цитотоксичності платиновмісних фрагментів.

Відмічено, що дані по синтезу аналогічних платиновмісних гетерополіядерних фталоціанінових комплексів, які потенційно володіли б комбінованими фотодинамічною (комплекси Zn, Al) чи каталітичною (комплекси Co) та цитотоксичною (комплекси, що містять цис- платинові фрагменти) дією в літературних джерелах відсутні.



У другому розділі описуються методики фізико-хімічних досліджень методами ІЧ-, ПМР- та електронної спектроскопій, а також мас-спектрометрії у варіанті лазерної десорбції (MALDI-TOF). Наведено методики синтезу вихідних імідів, диімідів, нітрилів заміщених фталевих кислот, методики синтезу 2,9(10),16(17),23(24)-тетра-(3-оксипіридинато) фталоціанінів цинку, алюмінію, кобальту та їх гетероядерних платиновмісних комплексів. Описано методики синтезу тетракіс-(4,5-дикарбокси) фталоціанінів кобальту, цинку їх натрієвих та тетрабутиламонійних солей, а також синтез нових гетероядерних платиновмісних комплексів на їх основі. Наводиться нова методика синтезу безметальних фталоціанінів та фталоціанінових комплексів при кімнатній температурі.

У третьому розділі приведено результати досліджень по синтезу та спектроскопічним властивостям фталоціанінових комплексів Zn, Al, Co, які на периферії містять азотисту основу – 3-гідроксипіридин, а також синтезу на їх основі платиновмісних комплексів. Наведені дані по дослідженню агрегаційної поведінки всіх цих комплексів в розчині диметилсульфоксиду. Показано, що для всіх комплексів виконується закон Бугера-Ламберта-Бера для Q-смуги в діапазонах концентрацій, які використовуються в онкотерапії. За допомогою фізико-хімічних методів досліджень були встановлені склад та будова одержаних фталоціанінових комплексів.


Синтез та дослідження гетерополіядерних 2,9(10),16(17),23(24)-тетра-(3-оксипіридинато) фталоціанінових комплексів Zn, Al, Co та їх платиновмісних комплексів.


Досить популярними протипухлинними лікарськими засобами, на сьогоднішній день, є комплекси на основі платини(II) із загальною формулою цис-[Pt(am)2X2], де am – аліфатична основа, а Х – групи такі як хлорид чи карбоксилат аніон. Заміщення однієї або двох молекул аліфатичного аміну на азотвмісну ароматичну основу чи молекули сульфоксиду призводить до збільшення терапевтичної активності таких комплексів, особливо для деяких пухлин, які стійкі до дії цис- платини. Інтенсивність флуоресценції комплексів, а відповідно і їх активність знижуються, якщо фрагменти, які містять важкий атом металу, зв'язані з фталоціаніновим кільцем зв'язками C(Pc) – C(Hetaril). Коли ж фрагменти, які містять важкий атом металу, зв'язані з фталоціаніновим макроциклом через алкіл чи гетероатом, інтенсивність флуоресценції практично не змінюється. Тому карбокси-, алкіламіно- чи гетероциклічні аміногрупи, які знаходяться на периферії фталоціанінового кільця є найкращими для утворення гетерополіядерних платиновмісних