LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Хімічні науки → Синтез і властивості -біс-(гідроксиметил) олігодиметилсилоксанів

спостерігається різний характер зміни теплофізичних властивостей. Для КОУС-(830)-50 і КОУС-(830)-50* спостерігаються відповідно одне і два значення Тс, що свідчить про зростання мікрогетерогенності зразка при підвищенні температури термообробки внаслідок поглиблення процесів формування внутрішньофазових Si-O-SI-зв'язків і часткової сегрегації силікатної фази.


Таблиця 4

Теплофізичні характеристики зразків ОСК

Номенклатура ОСК

Склування, К

ΔСр1/

ΔСр2, Дж/(гК)

Номенклатура ОСК

Склування, К

ΔСр1/

ΔСр2, Дж/(гК)


Тс1/Тс2

ΔТ1/ΔТ2



Тс1/Тс2

ΔТ1/ΔТ2


ОУС-0

259

__

20

__

0,33

__

КОУД-(830)-50*

300

390

20

36

0,21

0,22

ОУС-5

255

__

28

__

0,34

__

КОУС-(830)-0

264

__

20

__

0,28

__

ОУС-15

255

__

32

__

0,30

__

КОУС-(830)-30

370

__

28

__

0,27

__

ОУС-50

309

378

32

40

0,23

0,20

КОУС-(830)-50

385

__

38

__

0,25

__

КОУД-(300)-30

278

__

28

__

0,50

__

КОУС-(830)-50*

361

400

24

24

0,13

0,20

КОУД-(300)-50

285

376

36

38

0,38

0,22

ГМДС-300

166

__

8

__

0.66

__

КОУД-(300)-50*

371

__

36

__

0,28

__

ГМДС-830


155

__

10

__

0,52

__

КОУД-(830)-50

287

390

24

32

0,31

0,26

ОПГ-1000**

205

__

6

__

____

*- зразки після додаткової термообробки при 150оС;

** - літературні дані.


Зразки на основі КОУД відрізняються від зразків на основі КОУС наявністю гідроксиметильних груп. Додаткова термообробка КОУД-(830)-50 і КОУД-(300)-50 з вихідним вмістом гідроксиметильних груп відповідно 3,4% і 8,0% мас. у першому випадку приводить до зменшення інтервалу між значеннями Тс1 і Тс2 (зразки КОУД-(830)-50 і КОУД-(830)-50*), тоді як у другому випадку внаслідок додаткової термообробки спостерігається один інтервал склування (зразок КОУД-(300)-50*). Зменшення мікрогетерогенності у системах на основі КОУД обумовлене переважним формуванням міжфазових Si-O-C-зв'язків внаслідок взаємодії CH2OH-груп КОУД і SiOH-груп силікатної фази при 150оС (17):



Таким чином, сукупність отриманих даних свідчить про формування в ОСК на основі КОУД в досліджуваному інтервалі температур міжфазових ковалентних зв'язків, а також розвиток цих процесів із підвищенням температури.

Результати визначення межі міцності при розтягненні (σ) і відносного подовження при розриві (ε) ряду зразків ОСК подано в табл. 5. Загальною закономірністю для ОСК є збільшення значень σ і зменшення значень ε з підвищенням вмісту ТЕОС; введення 50% ТЕОС призводить до суттєвого зниження значень ε. Зразки із вмістом ТЕОС 70% є ламкими стеклами, які характеризуються значною усадкою.

Таблиця 5

Фізико-механічні характеристики зразків ОСК

Номенклатура ОСК

σ, МПа

ε, %

Номенклатура ОСК

σ, МПа

ε, %

ОУС-0

6,1

110

КОУД-(300)-30

0,6

64

ОУС-30

17,3

37

КОУД-(300)-50

3,7

35

ОУС-30*

29,4

18

КОУД-(300)-50*

35,7

7

ОУС-50

45,6

11

КОУД-(500)-30

0,7

67

КОУС-(830)-0

2,9

87

КОУД-(500)-50

1,8

42

КОУС-(830)-20

3,6

65

КОУД-(830)-15

0,4

62

КОУС-(1360)-0

2,6

135

КОУД-(830)-50

1,1

43

КОУС-(1360)-30

3,4

67

КОУД-(830)-50*

2,6

26

*- зразки після додаткової термообробки при 150оС.


Порівняння характеристик КОУС-(1360)-30 і ОСК на основі α,ω-дігідрокси-олігодиметилсилоксану Mn~1300 г/моль (літературні дані) свідчить про підвищення фізико-механічних показників ОСК на основі олігодиметилсилоксанів при введенні уретанових груп.

Обробка систем на основі КОУД при підвищених температурах значно збільшує їх міцність, що можна пояснити поглибленням конденсаційних процесів у силікатній фазі і процесів формування Si-O-C зв'язків згідно з формулою (17).


ВИСНОВКИ

  • Оптимізовано процес синтезу ініціюючої суміші онійового типу (ІС) для аніонної полімеризації циклосилоксанів, який оснований на реакції полімеризації октаметилциклотетрасилоксану (D4) у присутності пентагідрату гідроокису тетраметиламонію. Показано, що основним компонентом ІС є α,ω-біс-(тетраметиламоній)олігодиметилсилоксанолят, який містить активні силоксанолятні онійові групи. Встановлено, що основною реакцією, яка приводить до утворення даного активного компонента, є реакція ангідроконденсації силанольних груп.

  • При дослідженні процесу гомополімеризації D4 в присутності синтезованої ІС встановлено, що застосування даного онійового ініціатора дозволяє здійснювати синтез з підвищеним виходом рівноважного полідиметилсилоксану, який відрізняється більш вузьким значенням ММР.

  • Розроблено метод синтезу α,ω-біс(гідроксиметил)олігодиметилсилоксанів (ГМДС), який оснований на реакції аніонної


  •