LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Хімічні науки → Синтез і властивості модифікованих неофлавонів та 3-феноксихромонів

15



КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені ТАРАСА ШЕВЧЕНКА









ГАРАЗД МИРОСЛАВ МИХАЙЛОВИЧ



УДК 547.814.5




СИНТЕЗ І ВЛАСТИВОСТІ МОДИФІКОВАНИХ

НЕОФЛАВОНІВ ТА 3-ФЕНОКСИХРОМОНІВ




02.00.10 – біоорганічна хімія






АВТОРЕФЕРАТ


дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата хімічних наук




Київ – 2000

Дисертацією є рукопис.


Робота виконана на кафедрі органічної хімії Київського національного університету імені Тараса Шевченка та в лабораторії пептидного синтезу Інституту біоорганічної хімії та нафтохімії НАН України.


Наукові керівники: доктор хімічних наук, професор

Хиля Володимир Петрович

Київський національний університет імені Тараса Шевченка,

завідувач кафедри органічної хімії


кандидат хімічних наук

Шилін Володимир Володимирович

Інститут біоорганічної хімії та нафтохімії НАН України,

провідний науковий співробітник


Офіційні опоненти: доктор хімічних наук, професор

Чирва Василь Якович

Таврійський національний університет ім. В.І.Вернадського,

завідувач кафедри органічної хімії


доктор біологічних наук, професор

Мірошниченко Микола Степанович

Київський національний університет імені Тараса Шевченка,

завідувач кафедри біофізики


Провідна установа: Фізико-хімічний інститут ім. О.В.Богатського НАН України,

відділ структури та спектроскопії речовин (м. Одеса)


Захист відбудеться "28" березня 2000 р. о "14" год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.25 в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка (01033, м.Київ, вул. Володимирська, 64; хімічний факультет).


З дисертацією можна ознайомитися у науковій бібліотеці Київського національного університету імені Тараса Шевченка за адресою: вул. Володимирська, 58.


Автореферат розісланий "24" лютого 2000 р.


Вчений секретар спеціалізованої Кисіль В.М.

вченої ради Д 26.001.25

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Створення речовин, для яких характерна наявність декількох фармакофорних центрів, низька токсичність та здатність перетворюватися в нешкідливі для живих організмів та навколишнього середовища метаболіти, є одним з найголовніших завдань біоорганічної хімії. Хімічна модифікація природних біорегуляторів та синтез їх структурних аналогів – один з найбільш перспективних шляхів одержання саме таких сполук.

Серед природних біорегуляторів чинне місце займають похідні 4Н-[1]-бензопіран-4-ону та 2Н-[1]-бензопіран-2-ону, які є хімічною основою широко розповсюджених у рослинному світі флавоноїдів. Інтерес до цих сполук обумовлений їх своєрідною хімічною будовою, реакційною здатністю, важливими функціями, які вони відіграють в життєдіяльності живих організмів і цікавими та перспективними в плані практичного застосування фізіологічними властивостями.

В останні роки традиційний інтерес до флавоноїдних сполук підвищився внаслідок відкриття модифікованих ізофлавоноїдів, в молекулах яких ароматичний замісник замінено на гетероароматичний або арилоксильний залишок (міжнародні форуми по хімії природних сполук: Ташкент, 1982; Варна, 1989; Відень, 1985; Ескішехір, 1996; Бухара, 1998). Численні дослідження, які проводяться в Київському університеті імені Тараса Шевченка, дозволили встановити залежність біологічної активності від будови речовин та визначити діапазон фізіологічної дії модифікованих ізофлавоноїдів та кумаринів.

Таким чином, дослідження в напрямку модифікації природніх неофлавонів (4-фенілкумари-нів) та 3-феноксихромонів є безперечно актуальними. В синтетичному плані такого роду сполуки мають невичерпні можливості в конструюванні модельних сполук, а також є зручними інтерме-діатами для направленого синтезу конденсованих гетероциклічних систем близьких за будовою до природних аналогів.

Зв'язок роботи з науковими планами та темами. Тема дисертації пов'язана з комплексною науковою програмою Київського університету імені Тараса Шевченка "Тонкий органічний і неорганічий синтез з метою створення нових речовин та матеріалів", а також з державними програмами "Нові методи синтезу сполук флавоноїдної природи з заданим спектром біологічної дії" (№ держреєстрації 0197U003274), "Створення препаратів для потреб медицини та сільського господарства на основі синтетичних флавоноїдів та феноксихромонів" (№ держреєстрації 019U024454).

Мета і задачі дослідження. Метою цієї роботи є розробка препаративних методів синтезу модифікованих 3-феноксихромонів та 4-фенілкумаринів, дослідження їх фізико-хімічних властивостей, вивчення будови та реакційної здатності.

Наукова новизна одержаних результатів. Розроблені способи отримання ключових 5,7-дигідрокси-3-феноксихромонів та неофлавонів з резорциновою, флороглюциновою, пірогалольною та орциновою орієнтацією гідроксильних груп. Здійснено синтез алкільних, арильних, ацильних та естерних похідних по гідроксильним групам 3-феноксихромонів та 4-фенілкумаринів, які, в свою чергу, є зручними синтонами для одержання на їх основі сполук з декількома фармакофорними угрупуваннями.

Вперше реалізована можливість введення в молекули 3-феноксихромонів та неофлавонів фармакофорів амінокислотної та пептидної природи, що може призвести до розширення діапазону біологічної дії досліджуваних об'єктів.

Синтезовано поліядерні гетероциклічні системи, в яких кумариновий цикл сконденсовано з фурановим та 1,3-дигідрооксазиновим ядрами: 5-феніл-7H-фуро-[3,2-g]хромен-7-ону, 9-феніл-7H-фуро[2,3-f]хромен-7-ону, 4-феніл-6,7,8,9-тетрагід-ро-2H-бензо[4,5]фурo[3,2-g]хромeн-2-oну, 1-фeніл-7,8,9,10-тетрагідро-3H-бeнзo-[4,5]фурo[2,3-f]хрoмeн-3-oну та 4-феніл-9,10-дигідро-2H,8H-хромено-[7,8-e][1,3]-oксазин-2-ону.

Реакція Манніха з використанням аміналів дала змогу вперше ввести різноманітні за будовою амінофункції в положення 6 неофлавонової системи.

Практичне значення одержаних результатів. Результати роботи можна застосовувати в тонкому органічному синтезі для одержання нових поліфункціональних похідних в ряду 3-феноксихромонів, 4-фенілкумаринів та поліядерних гетероциклічних систем. Практичну цінність має ряд препаративних методик, що дозволяють легко і з кількісними виходами здійснювати переходи від одних гетероциклічних систем до інших безпосередньо в одну стадію.

В результаті проведених досліджень створено унікальну базу нових речовин, доступних для проведення біологічного скринінгу.

Особистий внесок автора полягає в плануванні та проведенні експериментальних досліджень, одержанні й обговоренні наукових результатів, які викладені в дисертації, аналізі спектральних