LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Хімічні науки → Синтез і властивості поверхнево-активних пероксидів і мономерів


НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ "ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА"





Когут Ананій Михайлович




УДК 547.775 + 547.779 + 547.39 + 547.233.3



Синтез і властивості поверхнево-активних пероксидів і мономерів



02.00.03 – органічна хімія





АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата хімічних наук




















Львів-2006


Дисертацією є рукопис.


Робота виконана в Національному університеті "Львівська політехніка" Міністерства освіти і науки України.


Науковий керівник -

доктор хімічних наук, професор

Воронов Станіслав Андрійович,

Національний університет "Львівська політехніка",

завідувач кафедри органічної хімії


Офіційні опоненти -

доктор хімічних наук, професор

Юрченко Олександр Григорович,

Національний технічний університет України "Київський політехнічний інститут",

завідувач кафедри органічної хімії i технологiї органiчних речовин



доктор хімічних наук, професор

Ганущак Микола Іванович,

Львівський національний університет ім. Івана Франка,

професор кафедри органічної хімії


Провідна установа -

Інститут органічної хімії Національної академії наук України, м. Київ.


Захист відбудеться "23" червня 2006 р. о 14.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 35.052.01 у Національному університеті "Львівська політехніка" (79013, м. Львів, пл. Св. Юра 3/4, корпус 8, аудиторія 240).


З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного університету "Львівська політехніка" (79013, Львів-13, вул. Професорська, 1).


Автореферат розісланий "23" травня 2006 р.



Вчений секретар спеціалізованої

вченої ради Д 35.052.01 Скорохода В.Й.

Загальна характеристика роботи

Одним з основних напрямків сучасної полімерної хімії є створення нових полімерних колоїдних систем – латексів і композиційних матеріалів (наповнених і армованих пластиків, лакофарбових матеріалів, тощо). Властивості таких композитів зумовлені гетероґенністю їхньої структури і визначаються процесами, які відбуваються на межі розділу фаз – адсорбцією полімерів, їхніми реакціями і формуванням міжфазних шарів. Тому важливою є проблема конструювання міжфазних шарів, що дає змогу впливати на властивості полімерних композитів. Для її вирішення все ширше застосування знаходять функціональні мономери, переважно такі, що мають поверхнево-активні властивості.

Актуальність досліджень. Дослідження, проведені на кафедрі органічної хімії Національного університету "Львівська політехніка", показали, що іммобілізація реґульованої кількості олігомерних поверхнево-активних речовин на межі розділу фаз різних полімерних колоїдних систем дозволяє створювати дисперсно наповнені полімери з покращеними експлуатаційними властивостями, латекси з морфолоґією частинок "ядро-оболонка", формувати наношари на мінеральних мікро- і макроповерхнях. Поверхнево-активні оліґомери, які використовуються для модифікації поверхні, переважно отримують шляхом кополімеризації функціональних мономерів з іншими мономерами, в тому числі пероксидними. Особливо важливе значення серед функціональних мономерів мають поверхнево-активні мономери (пармери), які все частіше застосовуються як полімеризаційноздатні ПАРи при одержанні латексів, полімерних покрить і для створення міжфазних шарів полімерних композиційних матеріалів. Сьогодні існує потреба в одержанні нових доступних пармерів: нейоногенних, катіонних та аніонних з проґнозованою активністю подвійного зв'язку в реакціях кополімеризації, здатних проявляти необхідну поверхневу активність у широкому діапазоні температур, рН і йонної сили середовища. Але, на жаль, цей клас сполук ще недостатньо досліджений. Крім цього, у літературі цілком відсутні відомості про одержання цікавого класу поверхнево-активних мономерів – пероксидовмісних. Також практично немає інформації про інші класи пармерів на основі силіцій- і флуорорганічних сполук. Тому актуальним завданням є синтез нових типів поверхнево-активних мономерів, дослідження їхніх колоїдних властивостей і полімеризаційної здатності.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконана на кафедрі органічної хімії Інституту хімії і хімічних технологій Національного університету "Львівська політехніка" і є частиною досліджень з тем "Розробка методiв синтезу поверхнево-активних пероксидiв та мономерiв для створення компатибiлiзуючих систем композицiйних матерiалiв" (2000-2001), № держ. реєстрації 0100U000521, "Синтез нових поверхнево-активних мономерів і макромерів – ініціаторів з регульованою реакційною здатністю для модифікації полімерів, вивчення їх властивостей та розробка методів добування на основі доступної сировини" (2002-2003), № держ. реєстрації 0102U001190, "Синтез нових пероксидовмісних гетерофункціональних реагентів для модифікації міжфазних поверхонь полімерних колоїдних систем" (2004-2006), № держ. реєстрації 0104U0025318. Автор дисертаційної роботи був одним з виконавців цих тем.

Мета і завдання досліджень. Основною метою досліджень є розробка методів синтезу нових поверхнево-активних мономерів: нейоногенних, катіонних, аніонних, у тому числі й пероксидовмісних, дослідження їхніх колоїдних властивостей і полімеризаційної здатності, а також їх застосування для формування міжфазних поверхонь полімерних колоїдних систем. Для реалізації поставленої мети необхідним було вирішити наступні завдання:

Розвинути концепцію цілеспрямованого синтезу поверхнево-активних мономерів шляхом підбору мономерної складової з заданою активністю подвійного карбон-карбонового зв'язку, а також гідрофільної та ліпофільної частин молекули з необхідними властивостями.

Одержати нейоноґенні поверхнево-активні мономери взаємодією ненасичених карбонових кислот або їхніх похідних з поліетиленґліколями, поліестерами й оксираном.

Синтезувати катіонактивні пармери реакцією хлорангідридів ненасичених карбонових кислот з аміноспиртами, а також взаємодією полімеризаційноздатних третинних амінів і алкіл- (аралкіл)галоґенідів.

Одержати аніонактивні пармери при взаємодії малеїнового ангідриду з аліфатичними, силіційорганічними і флуоровмісними спиртами, а також реакцією моноестерів малеїнової кислоти з 1,3-пропансультоном.

Шляхом взаємодії трет-бутилпероксиалкілмалеїнатів і їхніх похідних з поліетиленґліколями й 1,3-пропансультоном отримати пероксидовмісні поверхнево-активні мономери.

З'ясувати можливість використання одержаних поверхнево-активних мономерів як полімеризаційноздатних ПАР в процесах емульсійної полімеризації.

Вивчити можливість формування міжфазних поверхонь з певними властивостями в полімерних