LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Хімічні науки → Синтез і властивості RGD міметиків на основі азотовмісних гетероциклів

(Pfp-естеру)9 (вихід сполуки 4 складає 80 %). Карбоксильну групу сполуки 4 активували дициклогексилкарбодіімідним методом з додаванням SuOH (схема 2). В результаті було отримано Su-естер 10, наступна взаємодія якого з натрієвою сіллю D,L-b-(3,4-метилен-діоксифеніл)-b-аланіну привела до утворення Вос-похідного 11. Видаленням Вос-групи останнього отримано цільову сполуку 3.

Схема 2

Антиагрегаційна активність синтезованого RGDF міметика 3 вивчалася на багатій на тромбоцити плазмі (БТП) крові людини за методом Born G.V. Сполука 3 інгібувала АДФ-індуковану агрегацію тромбоцитів з IC50 = 35 нM. RGDS пептид, який використовували як речовину порівняння, проявив активність у тому ж експерименті з IC50 = 31000 нM. Порівняння величин IC50 для RGDS та міметика 3 показало, що отриманий міметик 3 має дуже високу антиагрегаційну активність.


Синтез "подвійного проліку" на основі залишків 4-оксо-4-(піперазин-1-іл)бутанової і м-амінобензойної кислоти

RGDF пептидоміметик 3 має високу антиагрегаційну активність in vitro і може бути потенційним антитромботичним засобом, проте висока полярність молекул таких антагонистів є фактором, що перешкоджає їх надходженню до крові при введенні через шлунково-кишковий тракт. Як відомо, з метою отримання перорально біодоступних лікарських засобів можна використовувати "проліки" – біологічно активні сполуки, що біотрансформуються в організмі. Найбільш простий підхід для отримання "проліків" заснований на "маскуванні" кінцевих функціональних груп молекули, які обмежують її біодоступність. Підвищення липофільності, за рахунок введення фрагменту м-амінобензойної кислоти, очевидно, буде сприяти проникненню молекул "проліку" 12 крізь біологічні мембрани, внаслідок чого буде збільшуватися біологічна доступність і біологічний ефект даної речовини в дослідах ex vivo.

Для отримання "подвійного проліку" - етилового естеру 3-[4-оксо-4-(4-етоксикарбонілпіперазин-1-іл)бутириламіно]бензоїл-D,L-b-(3,4-метилендіоксифеніл)-b-аланіну (12), як вихідну сполуку використовували 1-етоксикарбонілпіперазин (13). Сполуку 13 ацилювали ангідридом бурштинової кислоти, в результаті чого була отримана 4-оксо-4-(4-етоксикарбонілпіперазин-1-іл)бутанова кислота (14). Для активації карбоксильної групи сполуки 14 використовували DCC и PfpOH (схема 3). В результаті був отриманий пентафторфеніловий естер 15. Сполука 15 є першим блоком для створення "подвійного проліку".

Схема 3

Побудова другого блоку починалась з конденсації гідрохлориду етилового естеру D,L-b-(3,4-метилендіоксифеніл)-b-аланіну (16) з м-Boc-амінобензойною кислотою (17). Карбодіімідним методом із додаванням оксибензотриазолу було отримано етиловий естер м-Boc-амінобензоїл-D,L-b-(3,4-метилендіоксифеніл)-b-аланіну (18) (схема 4). Видалення Boc-групи зі сполуки 18 та реакція з Pfp-естером 15 привели до утворення цільового "проліку" 12.

Схема 4

Сполука 12 проявила антиагрегаційну активність при пероральному введені на мишах з ID50 = 0.22 мг/кг.

Синтез нових RGDF-міметиків на основі

4-(1,2,3,4-тетрагідроізохінолін-7-іл-аміно)-4-оксобутанової кислоти

Раніш повідомлялось про отримання RGDF міметиків серії ABAS на основі (амінобензамідино)сукцинілу 20 як Arg-Gly міметика. Як новий Arg-Gly ізостер для синтезу RGDF міметиків раніш ми використовували фрагмент 4-(ізоіндолін-5-іл)аміно-4-оксобутанової кислоти 21, виходячи зі структурної подібності фрагментів 20 та 21. Отримані сполуки на основі залишку 21 проявили високу антиагрегаційну активність та афінітет до зв'язування з бIIbв3. Гомолог ізоіндоліну - 1,2,3,4-тетрагідроізохінолін при дизайні RGD пептидоміметиків раніше не використовувався. Тому обраний нами фрагмент 4-(1,2,3,4-тетрагідроізохінолін-7-іл)аміно-4-оксобутанової кислоти 22 запропоновано як Arg-Gly міметик при дизайні нових антагоністів бIIbв3. Як вихідні блоки для побудови нових RGDF міметиків у цьому розділі роботи були використані b-арил-b-аланіни.

Як вихідну сполуку для отримання 4-(2-Вос-1,2,3,4-тетрагідроізохінолін-7-іл-аміно)-4-оксобутанової кислоти (23) застосовували 7-нітро-1,2,3,4-тетрагідроізохінолін (24) (схема 5). Аміногрупу сполуки 24 блокували Вос-групою. Послідовне відновлення нітрогрупи та ацилювання отриманого аміну 26 бурштиновим ангідридом приводило до отримання 4-(2-Вос-1,2,3,4-тетрагідроізохінолін-7-іл-аміно)-4-оксобутанової кислоти (23).

Схема 5

Наступна активація карбоксильної групи в 23 з використанням DCC і SuOH і взаємодія отриманого Su-естеру 27 (без виділення) з відповідними
b-аланінами в присутності NaHCO3 давали Вос-похідні 2831 (схема 6). Ацидолітичним видаленням Вос-захисту в 2831 були отримані цільові RGDF міметики 3235.

Схема 6


Вивчення 2D ЯМР спектрів 4-(1,2,3,4-тетрагідроізохінолін-7-іл)аміно-4-оксобутаноїл-D-в-феніл-в-аланіну

Для віднесення сигналів та з'ясування конформаційних особливостей RGDF міметика 34 нами були вивчені двовимірні спектри1Н ЯМР. Віднесення сигналів у спектрах 1Н ЯМР міметика 34 проводили на основі даних літератури про спектри 1Н ЯМР похідних залишку 1,2,3,4-тетрагідроізохіноліну та RGDF міметиків, що містять фрагменти бурштинової кислоти та в-феніл-в-аланіну. Для перевірки правильності віднесення сигналів протонів сполуки 35 використовували метод двовимірної гомоядерної протон-протонної кореляційної спектроскопії (COSY) та методику спостереження повних кореляцій (TOCSY). Використаний нами двовимірний експеримент зі спостереження ядерного ефекту Оверхаузера (NOESY) дає якісну інформацію про наявність диполь-дипольних контактів між просторово зближеними протонами. На рис. 1 представлена структура RGDF міметика 34 із зазначенням просторово зближених протонів даної молекули, які взаємодіють, на підставі наявності в спектрі NOESY крос-піків. Наявність у спектрі NOESY крос-піків свідчить про те, що відстань між ядрами, що взаємодіють, менше або дорівнює 5 Е. Відсутність ядерного ефекту Оверхаузера між "дальніми" протонами дає можливість стверджувати, що даний RGDF міметик у розчині DМSО перебуває у "витягнутій" конформації.


Рис. 1 Диполь-дипольна взаємодія протонів RGDF міметика 34 (на підставі наявності у спектрі NOESY крос-піків)


Синтез нових RGDF міметиків на основі 1,2,3,4-тетрагідроізохінолін-7-карбонової кислоти

Нами розроблена методика отримання 2-Вос-1,2,3,4-тетрагідроізохінолін-7-карбонової кислоти (36), виходячи з 2-ацетил-1,2,3,4-тетрагідроізохіноліну (37) (схема 7). Похідне 37 ацилювали ацетил хлоридом в присутності хлориду алюмінію, отриманий таким чином 2,7-діацетил-1,2,3,4-тетрагідроізохінолін (38) окислювали до 2-ацетил-1,2,3,4-тетрагідроізохінолін-7-карбонової кислоти (39). В результаті видалення ацетильної групи сполуки 39