LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Хімічні науки → Синтез і дослідження нових поліуретанів, створення композицій на їх основі як носіїв лікарських речовин

= (2,2 0,55) МПа та відносне подовження при розриві (е) = (156 15) %; [з] = 0,61 ∂л/г, розчиняється в ДМФА, ДМАА, ДМСО.

На 1Н ЯМР-спектрах відмічено появу нових чітких сигналів в області 6,5 – 6,8 м.ч., які відповідають новій уретановій групі за участю ОН-групи кополімеру ВП-ВС та NCO-групи МДІ [2].

Іммобілізація амізону до отриманого полімерного носія. Метою нашого подальшого дослідження було проведення іммобілізації ЛР на отриманому нами новому полімерному носієві та вивчення фізико-хімічних і біологічних властивостей нового фізіологічно активного полімеру.

Для отримання нового полімерного матеріалу з лікарською дією було обрано вітчизняний препарат – амізон (АМ). Завдяки широкому спектру фармакологічної дії амізон можна застосовувати при лікуванні хворих за наявності різноманітних патологічних станів, що супроводжуються запальним або больовим синдромами.

Оскільки в структурі амізону присутня NH-група, то ця лікарська речовина може реагувати з NCO-групою МДІ з утворенням ацилкарбамідної групи (–NH–CO–N–CO–).


Відомо, що аміди, до класу яких і належить амізон, є слабкими нуклеофілами (вплив карбонільної групи) і тому реагують з ізоціанатами з помірною швидкістю. Додатково амізон містить ще один електроноакцепторний замісник – піридиній йодид, що ще більше послаблює його реакційну здатність. Також відомо, що реакція N-заміщених амідів (у даному випадку амізон) з ізоціанатами в жорстких умовах проходить аномально (з утворенням амідинів), що у випадку з ЛР неприпустимо.

Тому, становило інтерес дослідити можливість хімічної іммобілізації амізону на ПУ носії на прикладі модельної реакції з фенілізоціанатом (ФІЦ) за температури 65 C.

Шляхом перекристалізації з етилового спирту виділили три типи кристалів як продукти модельної реакції. Якщо реакція між ФІЦ та амізоном не відбувається, то серед отриманих нами кристалів повинні бути амізон і дифенілкарбамід (ДФК). Тому, аналіз отриманих кристалів проводили шляхом порівняння їхніх температур плавлення та фізико-хімічних властивостей з характеристиками амізону та ДФК.

Продукт модельної реакції являв собою кристали жовтого кольору з температурою плавлення (192–196 C), відмінною від ТПЛ амізону (188–189 C), а ТПЛ СУМІШІ З АМ = 180– 184 C. Крім того, добре розчинявся в етиловому спирті та воді і не розчинявся в діетиловому етері. Тобто, мав характеристики, відмінні від таких амізону та ДФК. Вихід 13,8 %.

Структура підтверджена даними елементного аналізу (табл. 3), 1Н ЯМР- та ІЧ- спектроскопії.

На 1Н ЯМР-спектрі присутні компоненти, які характеризуються такими хімічними зсувами: д, м.ч. 4,4 (с, 3Н, N–СН3); 4,6 (д, 2Н, С(О)–СН2–Аr); 6,9–7,5 (м, 10Н, Аr ); 8,4–9,2 (д, 4Н, піридинова група); 9,8 (с, 1Н, NH).


Таблиця 3

Дані елементного аналізу (С21Н20N3O2I)

Елементи

С

N

Н

Знайдено, %

54,030,01

9,030,02

4,800,05

Розраховано, %

53,28

8,88

4,23

Отже, модельна реакція між амізоном та ФІЦ має вигляд:

Проведені дослідження показали можливість хімічної іммобілізації амізону на поліуретановому носії, але низький вихід продукту реакції, наявність вільного амізону, побічні реакції NCO-груп, а також наявність у реальних системах більш реакційноздатних ОН-груп робить проблематичним його хімічну іммобілізацію. У той же час, наявність полярних фрагментів в амізоні робить більш вірогідним його входження в полімерну матрицю за рахунок міжмолекулярних взаємодій.

Тому, беручи до уваги вищевикладене, а саме невелику швидкість вступу в реакцію амізону з ізоціанатами, наявність у системі більш реакційноздатних груп у великій концентрації (ОН, NH-груп уретану), низький вихід продукту модельної реакції, проводили іммобілізацію амізону спочатку до ізоціанатного форполімеру, а потім додавали кополімер ВП-ВС. Тобто проводили іммобілізацію ЛР одночасно з утворенням поліуретанової матриці. До того ж, четвертинна амонійна сіль може сама впливати на характер перебігу реакцій ізоціанатів. Як каталізатор використовували Fe(acac)3.(0,01 % маси реагентів). Реакцію проводили за температури (655) C. Завантаження компонентів здійснювали при мольному співвідношенні МДІ : амізон : кополімер ВП-ВС – 1,000 : 0,230: 0,013. Продукт реакції сушили на тефлонових підкладинках за Т = 70 C до постійної ваги. Синтезований полімерний матеріал з амізоном являє собою прозору плівку світло-жовтого кольору з такими механічними та фізико-хімічними характеристиками: у = 5,5 МПа, е = 400 %, [з] = 0,69 ∂л/г, розчиняється в ДМФА, ДМАА, ДМСО.

Хімічна іммобілізація амізону на поліуретановому носії підтверджується при порівнянні 1Н ЯМР-спектрів синтезованого нового полімеру з амізоном і продукту реакції амізону з ФІЦ. Так, у спектрі 3 ПУ носія (рис. 2) сигнали в області 6,5–6,8 м.ч. відповідають новій уретановій групі за участю ОН-групи кополімеру ВП-ВС та NCO-групи МДІ [2]. Сигнали в області 7,0–7,6 м.ч. віднесені до ароматичних


Рис. 2. Фрагменти 1Н ЯМР-спектрів: 1 – продукт реакції амізону з ФІЦ; 2 – МДІ-кополімер ВП-ВС-АМ; 3 – МДІ-кополімер ВП-ВС.

протонів, а в області 8,5–9,5 м.ч. належать до уретанової групи. В спектрі 2 (полімерний матеріал з амізоном) в області 7,0–7,6 м.ч. фіксуються смуги, ідентичні смугам, поданим на спектрі 1 (продукт реакції амізону з ФІЦ). Ці сигнали характерні

для ароматичних фрагментів амізону та феніленових кілець МДІ. Наявність сигналів в області 9,8 м.ч. на спектрі 2, які також присутні на спектрі 1 та відсутні на спектрі 3, підтверджує перебіг реакції між NCO-групою МДІ та NH-групою амізону.

Треба зазначити, що частина амізону в полімерній матриці іммобілізована за допомогою водневих зв'язків. Про додаткове утворення водневих зв'язків з активними групами МДІ та кополімеру ВП-ВС (акцепторами протонів – уретановими, атомами кисню ПОПГ, СОО-групами ВА та С=О-групами ВП) свідчать проведені ІЧ-спектроскопічні дослідження. На ІЧ-спектрі полімерного матеріалу з амізоном відмічаються зміни контурів смуг в області 1500–1800 см-1 та перерозподіл інтенсивностей смуг 1540 см-1 (дNH), 1655 см-1 (нС=О) та 1715 см-1 (нСОО). Крім того, в області 3200–3500 см-1 смуга поглинань нNH має чіткий максимум 3290 см-1, що свідчить про додаткове утворення водневих зв'язків.

Отже, у результаті виконаної роботи синтезовано новий полімерний матеріал з іммобілізованим амізоном на основі гідрофільного блок-кополіуретану, який містить кополімер ВП-ВС. Проведені ІЧ- та ЯМР дослідження свідчать, що переважна