LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Хімічні науки → Синтез і дослідження нових поліуретанів, створення композицій на їх основі як носіїв лікарських речовин

рис. 4), яке характеризує коливання вільних від ВЗ NH-груп. При цьому смуга поглинань нNH має чітко виражений максимум при 3284 см-1 (спектр 4, рис. 4) та меншу півширину, ніж для контрольного зразку (спектр 1) – Дн Ѕ = 150 і 180 см-1 відповідно, що вказує на перерозподіл ВЗ та утворення більш досконалої фізичної сітки. Уретанові групи С=О не всі беруть участь у ВЗ, оскільки є інші акцептори протону (алкоксильний кисень уретанової групи, СОО-групи ВА та С=О-групи ВП), що обумовлює наявність двох смуг карбонільного поглинання: 1710 см-1 (валентні коливання С=О, зв'язаних ВЗ) і 1725 см-1 (вільні від ВЗ групи С=О). Зі збільшенням часу перебування у модельному середовищі спостерігаємо зменшення та збільшення інтенсивності смуг 1710 і 1725 см-1 (рис. 5) відповідно, тобто звільнення карбаматних груп від ВЗ. Цей експериментальний факт вказує на руйнування сітки ВЗ між уретановими групами та утворення нової структури фізичної сітки, де уретанові групи взаємодіють з катіонними центрами через утворення йон-молекулярних ВЗ між NH-групами та аніоном І−(присутнім в амізоні). Це приводить до поліпшення механічних показників полімерного матеріалу з лікарською дією.

ІЧ-спектроскопічні дослідження полімерного матеріалу з амізоном після перебування у модельних середовищах показали зниження інтенсивності смуг поглинання в області 1230 см-1 (естерна група в уретановому фрагменті –NH–СО–О–) і 1720 см-1(карбонільна група), що закономірно для ПУ. Встановлено, що у середовищі 199 гідроліз уретанових груп відбувається швидше, ніж у буферному розчині хімотрипсину.

Методом культури сполучних тканин визначали ступінь гістотоксичності полімерних зразків № 1 – МДІ-АМ(6 %)-(хім) і № 2 – МДІ-АМ(6 %)-ВП-ВС-(хім). Як контроль для можливого впливу кополімеру ВП-ВС на токсичність полімерів використовували зразки № 3 – на основі МДІ. Проведені дослідження показали відсутність гістотоксичного впливу зразків на культивовані клітини. Отже отримані полімерні матеріали з іммобілізованим амізоном біосумісні і можуть знайти широке застосування у медичній практиці.


Рис. 4. Фрагменти ІЧ-спектрів полімерного матеріалу з амізоном після перебування у буферному розчині хімотрипсину: 1 – контроль; 2 – 2 тижні; 3 – 1 місяць; 4 – 6 місяців.


Рис. 5. Фрагменти ІЧ-спектрів полімерного матеріалу з амізоном після перебування у буферному розчині хімотрипсину: 1 – контроль; 2 – 2 тижні; 3 – 1 місяць; 4 – 6 місяців.

ВИСНОВКИ

1. Вперше отримані нові поліуретанові композиції, модифіковані полівінілпіролідоном та антинаркотичним препаратом антаксоном. Показано, що введення полівінілпіролідону у полімерну композицію приводить до підвищення гідрофільності і сорбційної здатності поліуретанової матриці.

2. Встановлено, що процес виходу лікарського препарату пролонгується за рахунок змін у структурі поліуретанової матриці, які відбуваються при додаванні полівінілпіролідону. Поліуретанові композиції з антаксоном можуть бути використані як полімерні депо-форми з антинаркотичними властивостями.

3. Розроблені оптимальні умови синтезу кополімеру N-вінілпіролідону з вініловим спиртом реакцією радикальної кополімеризації вінілацетату з N-вінілпіролідоном з метою отримання нового гідрофільного поліуретанового носія лікарських речовин.

4. Вперше синтезовано полімерний носій лікарських препаратів на основі гідрофільного блок-кополіуретану, який містить кополімер N-вінілпіролідону з вініловим спиртом.

5. Вперше отримано новий полімерний матеріал з пролонгованою протизапальною дією на основі нового блок-кополіуретану, який містить кополімер N-вінілпіролідону з вініловим спиртом. Встановлено, що переважна кількість амізону зв'язується з полімерним носієм за рахунок утворення водневих зв'язків з акцепторами протонів, та незначна кількість (враховуючи низький вихід продукту реакції амізону з фенілізоціанатом) – хімічно.

6. Показано, що введення до складу поліуретану блоків кополімеру N-вінілпіролідону з вініловим спиртом привело до більш повного вивільнення лікарського препарату до модельного середовища. Отримані результати свідчать про можливість регулювання виходу лікарських речовин з полімерних систем за рахунок поєднання фізико-хімічних властивостей полімерного носія та способу іммобілізації амізону. Нова поліуретанова композиція з пролонгованою протизапальною дією пройшла медико-біологічні випробування та може бути передана для клінічних досліджень для впровадження в медичну практику.


СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Изучение динамики выхода лекарственного вещества из полимерной композиции с антинаркотическим действием / Л.М. Мазур, И.Ю. Будилова, Л.Ю. Не-чаева, Н.А. Галатенко // Доповіді НАН України. – 2004. – № 2. – С. 157–160.

Особистий внесок автора полягає в синтезі полімерних композицій з лікарським препаратом антаксоном, вивченні їх властивостей, аналізі отриманих результатів та написанні статті.

2. Изучение свойств полимерной композиции на основе сетчатого полиуретана с пролонгированным антинаркотическим действием / М.В. Григорьева, Л.М. Мазур, Н.А. Галатенко, Т.И. Мнышенко, Т.Е. Закашун // Полімерний журнал. – 2004. – Т. 26, № 4. – С. 254–259.

Автор проводив синтез та дослідження водопоглинання полімерних композицій, приймав участь в обговоренні результатів і оформленні статті.

3. М.В. Григор'єва, Л.М. Мазур, Н.А. Галатенко Медико-біологічні аспекти оцінки полімерної депо-форми антаксону // Пластична та реконструктивна хірургія. – 2005. – № 1 (IV). – С. 23–31.

Внесок автора полягає в підготовці об'єктів вивчення, обговоренні результатів та участі в оформленні статті.

4. Синтез гідрофільних поліуретанів, які містять фрагменти кополімеру N-вінілпіролідону з вініловим спиртом / Л.М. Мазур, Н.А. Галатенко, Р.А. Рожнова, В.І. Дроздова // Доповіді НАН України. – 2005. – № 10. – С. 138–141.

Особистий внесок автора полягає в синтезі кополімерів N-вінілпіролідону з вінілацетатом, аналізі отриманих результатів, проведенні омилення цих кополімерів, структурно-хімічному модифікуванні ПУ і оформленні статті.

5. Синтез нової полімерної лікарської форми / Л.М. Мазур, Р.А. Рожнова, В.І. Дроздова, Н.А. Галатенко // Доповіді НАН України. – 2006. – № 7. – С. 152–156.

Автор проводив синтез нового полімерного матеріалу з амізоном, обробляв отримані результати і оформлював їх в статтю.

6. Синтез нової лікарської форми з амізоном на основі гідрофільного блок-кополіуретану, який містить кополімер N-вінілпіролідону з вініловим спиртом / Л.М. Мазур, Р.А. Рожнова, В.І. Дроздова, Н.А. Галатенко // Полімерний