LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Хімічні науки → Синтез і модифікація глюкозамінідів

НацIональна академія наук України

Фiзико-хiмiчний iнститут iм. О.В. Богатського








Сідорова Катерина Олександрівна



УДК 547.455.623'233.1





Синтез і модифікація глюкозамінідів




02.00.10 - біоорганічна хімія






Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата хімічних наук


Одеса - 2003

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі органічної хімії Таврійського національного університету ім. В.І. Вернадського, Міністерство освіти та науки України.

Науковий керивник -

доктор хімічних наук, професор,

Земляков Олександр Євгенович,

Таврійський національний університет ім. В.І. Вернадського,

професор кафедри органічної хімії.

Офіційні опоненти:

доктор хімічних наук, професор,

Давиденко Тетяна Іванівна,

Фiзико-хiмiчний iнститут iм. О.В. Богатського НАН України,

провідний науковий співробітник;


кандидат хімічних наук,

Данилова Олена Іванівна,

Одеська національна академія харчових технологій,

Міністерство освіти та науки України,

старший науковий співробітник



Провідна установа -

Київський національний університет ім. Тараса Шевченка, кафедра органічної хімії.


Захист відбудеться " 26 " січня 2004 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 41.219.02 при Фiзико-хiмiчному iнституті iм. О.В. Богатського НАН України (65080, Одеса, Люстдорфська дорога, 86).


З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Фiзико-хiмiчного iнституту iм. О.В. Богатського НАН України.

Автореферат розісланий " 20 " грудня 2003 р.


Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради, кандидат хімічних наук,

старший науковий співробітник








Л.О. Литвинова

Загальна характеристика роботи

Актуальність дослідження. Одним з найважливіших напрямків хімії аміноцукрів є розробка методів побудови глікозамінідного зв'язку, оскільки головною формою існування вуглеводів у природі є сполуки з глікозидним зв'язком. Синтез глікозидів 2-аміно-2-дезоксицукрів на відміну від нейтральних сахаридів має ряд істотних особливостей, що обумовлено находженням аміногрупи в безпосередній близькості до глікозидного центру. Найбільш поширеними методами О-глікозамінідування є оксазоліновий синтез і різні варіанти методу Кенігса-Кнорра - взаємодія ацилгалогеноз із спиртами і фенолами в присутності акцепторів галогеноводню: оксид і карбонат срібла або ацетат, ціанід, бромід ртуті(II). Проте, не дивлячись на те, що методи можуть вважатися достатньо добре розробленими, у кожному конкретному випадку часто виникає необхідність знаходження оптимального методу і спеціальних умов реакції.

При вирішенні завдання спрощення схеми отримання глікозидів мурамоїлдипептиду на кафедрі органічної хімії ТНУ була встановлена можливість проведення синтезу глікозидів N-ацетил-D-глюкозаміну при використовуванні найпростішого і доступного глікозил-донору – 2-ацетамідо-3,4,6-три-О-ацетил-2-дезокси-a-D-глюкопіранозилхлориду у присутності нового промотору - йодиду ртуті(II) (Земляков А.Е. и др. // ХПС. - 1996. - С. 367). Раніше HgI2 застосовувався тільки для транс-глікозидування похідних нейтрального цукру D-маннози. Крім того, в цьому випадку основним продуктом був ортоестер. Проте, основні чинники, що впливають на процес синтезу глюкозамінідів, і синтетичні можливості реакції глюкозамінідування за методом Кенігса-Кнорра у присутності HgI2 залишилися невивченими.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконувалася згідно з координаційними планами Міністерства освіти та науки України в межах кафедральних досліджень ТНУ за програмою "Вивчення будови і біологічних властивостей вуглеводів та вуглеводовмісних сполук і біополімерів" (№ Держ. реєстрації 0197U001964 - 1996-2000 рр.).

Мета та завдання дослідження. Метою роботи є розробка нового варіанту синтезу глікозидів N-ацетилглюкозаміну, як синтонів для отримання гліколіпідів, спейсерованих глюкозамінідів і глікозидів N-ацетилмурамоїл-L-аланіл-D-ізоглутаміну.

Для досягнення поставленої мети необхідно було вирішити ряд завдань:

1. Здійснити з використанням йодиду ртуті(II), як промотора реакції Кенігса-Кнорра, синтез 1,2-цис- і 1,2-транс-глікозидів N-ацетил-D-глюкозаміну з агліконами різної будови і природи.

2. Оцінити вплив ряду чинників (розчинник, температура реакційного середовища, кількість промотору, структура глікозил-донору) на перебіг реакції глікозилювання.

3. Виявити синтетичні можливості даного варіанту реакції глікозилювання, зокрема для синтезу і модифікації дисахаридів, ліпофільних і спейсерованих глюкозамінідів, глікозидів мурамоїлдипептиду.

Наукова новизна одержаних результатів.

  • Встановлено умови переважного отримання a- і b-глікозидів N-ацетил-D-глюкозаміну при глікозилюванні спиртів 2-ацетамідо-3,4,6-три-О-ацетил-2-дезокси-a-D-глюкопіранозилхлоридом в умовах реакції Кенігса-Кнорра у присутності промотору – йодиду ртуті(II).

  • В умовах реакції, що вивчалась, виявлена регіо- і стереоселективність глікозилювання 4,6-діольних похідних N-ацетил-D-глюкозаміну перацетатом a-D-глюкопіранозилхлориду і стереоселективність глікозилювання спиртів перацетатом N-фталоїл-D-глюкопіранозилхлориду.

  • Разроблено методики синтезу 1,2-цис- і 1,2-транс-глюкозамінідів на основі спиртів різноманітної будови: аліфатичних, аліциклічних, стероїдного, адамантил- і арилалканолів, w-хлорспиртів.

  • Одержано новий глікозид мурамоїлдипептиду - метиловий естер b-2-(нафтил-1)-етил-N-ацетилмурамоїл-L-аланіл-D-ізоглутаміну, вивчено його імуностимулюючі властивості.

Практичне значення одержаних результатів.

  • Разроблені методики синтезу діастереомерних глюкозамінідів з агліконами різноманітної будови можут бути використанні для одержання нових синтонів у вуглеводному синтезі: дисахаридів, гліколіпідів, спейсерованих глюкозамінідів, глікокон'югатів.

  • Синтезовані глікозиди N-ацетил-D-глюкозаміну є передумовою для проведення досліджень з отримання і вивчення біологічної дії значної групи a- і b-похідних мурамоїлдипептиду, створення нових імуностимуляторів.

Особистий внесок дисертанта. Робота в цілому, за винятком біологічних випробувань, виконана дисертантом самостійно. Особистий внесок автора в роботи, які виконані в співавторстві, полягає у виконанні синтетичного експерименту, аналізі і трактуванні отриманих результатів, формулюванні висновків. Співавторами робіт є О.Є. Земляков, В.Я. Чирва, В.О. Курянов (визначення напрямку дослідження, вибір об'єктів синтезу, керівництво експериментом і участь в узагальненні результатів), В.В. Цикалов і Т.О. Чупахіна (синтез похідних МДП і глікозидів N-ацетилглюкозаміну, які не включені до дисертації).

Апробація роботи. Основні результати роботи було представлено на професорсько-викладацьких