LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Хімічні науки → Синтез і реакції амінохінонів та їх похідних

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩІЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

"УКРАЇНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ХІМІКО-ТЕХНОЛОГИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ"




Глух Андрій Ігорович



УДК 547.831.6+547.831.8+547.567.5





СИНТЕЗ І РЕАКЦІЇ АМІНОХІНОНІВ ТА ЇХ ПОХІДНИХ


Спеціальність 02.00.03 - органічна хімія







Автореферат

дисертації на здобуття вченого ступеня

кандидата хімічних наук









Дніпропетровськ - 2007

Дисертація є рукопис

Робота виконана в Державному вищому навчальному закладі "Українській державний хіміко-технологічний університет", м. Дніпропетровськ, Міністерство освіти і науки України та ЗАТ "ДОІРЕА", м. Дніпропетровськ, Міністерство промислової політики України.

Науковий керівник:

доктор хімічних наук, професор Бурмістров Костянтин Сергійович, ДВНЗ "Український державний хіміко-технологічний університет", професор кафедри фізичної хімії

Офіційні опоненти:

доктор хімічних наук, професор Просяник Олександр Васильович, ДВНЗ "Український державний хіміко-технологічний університет", професор кафедри органічної хімії;

кандидат хімічних наук, професор, Авдєєнко Анатолій Петрович, завідувач кафедрою хімії та охорони праці Донбаської державної машинобудівної академії

Провідна організація:

Національний університет "Львівська політехніка", кафедра технології біологічно – активних сполук, фармації та біотехнології Міністерства освіти і науки України, м. Львів


Захист дисертації відбудеться __9.11___2007 р. о __15__годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 08.078.03 в ДВНЗ "Український державний хіміко-технологічний університет" за адресою: 49005, м. Дніпропетровськ-5, проспект Гагарина,8.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці ДВНЗ "Український державний хіміко - технологічний університет" за адресою: 49005, м. Дніпропетровськ-5, пр. Гагарина, 8.

Автореферат розісланий "_25_"__вересня__2007 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради ____________ Шевцова К.В.

1

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність роботи. Дослідження в галузі хімії хінонів і хіноїдних сполук суттєво вплинули на розвиток теоретичних основ органічної хімії. Серед хіноїдних сполук виявлено велику кількість речовин, які мають важливе практичне значення. Речовини даного класу використовуються як вибіркові аналітичні реагенти, фарбники в кольоровій фотографії, пестициди і лікарські засоби, модифікуючі і вулканізуючі добавки до каучуків та гум, потужні дегідруючі агенти.

В останні 20 років особлива увага дослідників привернута до гетероциклічних хіноїдних систем, які являють собою поліядерні сполуки, що містять у собі конденсований хіноїдний і гетероциклічний фрагменти. Ці речовини ізоелектронні хінонам, проте, внаслідок особливостей будови, мають власні специфічні властивості. З'єднання такого типу вивчені набагато менше, ніж бензо-, нафто- і антрахінони. Відносно добре відомими є лише хинолін-, індол- та бензимідазолхінони, при цьому, як правило, відомостей про о-хінони менше, ніж про п-хінони.

Практичне значення гетероциклічних хінонів і хінонімінів визначається тим, що серед них виявлено речовини з високою і різноманітною біологічною активністю. Це група цінних протипухлинних мітоміцинових антибіотиків, дискорхабдини, піридоакридини, нафтирідиноміцин, крибростатини, селективні цитотоксини, метаболіти грибів. Не дивлячись на достатню складність цих сполук, останнім часом з'являється велика кількість робіт, пов'язаних з їх синтезом. Серед синтетичних гетероциклічних хінонів відомі речовини з антилейкемічною активністю, інгібітори топомерази та інші.

Біологічна активність органічних речовин суттєво залежить не тільки від "каркасу" молекули, але, і значною мірою, від приєднаних до нього функціональних груп. Використання різних реакцій приєднання є зручним методом введення різноманітних замісників в хіноїдний цикл. У той же час, основною стратегією синтезу гетероциклічних хінонімінів є формування гетероциклічних ядер з вже готовими замісниками, що часто звужує можливості синтезу. Такий підхід ускладнений в зв'язку з недостатньою вивченістю реакційної здатності гетероциклічних хіноїдних систем, яка, очевидно, має істотні відмінності в порівнянні з нециклічними аналогами.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконувалася відповідно до координаційного плану досліджень НАН України з проблеми "Теорія будови, кінетики і реакційної здатності" за темою A-IV-29 цього координаційного плану: "Дослідження реакційної здатності і механізму реакцій заміщених хінонімінів та їх аналогів"

2

і держбюджетною темою № 0196U015685 Міністерства освіти і науки України "Синтез біологічно активних сполук шляхом іон-радікальних і нуклеофільних реакцій у ряді азотвмісних гетероциклів".

Мета та завдання дослідження. Метою даної роботи є дослідження синтезу і реакційної здатності арил(алкіл) амінозаміщених хінонів, особливо реакцій їх гетероциклізації.

Для досягнення мети необхідно було вирішити наступні завдання:

– дослідити можливість гетероциклізації 2,5-діариламіно-4-ариліміно-1,4-бензохінонів з різними хіноїдними системами;

– дослідити кінетику реакції приєднання ароматичних амінів до 1,4-бензохінону.

– розробити зручні препаративні методи синтезу 2,5-ді(ариламіно)-4-ариліміно-1,4-бензохінонів, 2,5-ді(алкіламіно)-4-ариліміно-1,4-бензохінонів, 2,5-діариламіно-1,4-бензохінонів;

– дослідити реакції гетероциклізації арил(алкіл) амінозаміщених хінонів в похідні ряду карбазолу та дибензофурану.

Наукова новизна отриманих результатів.

Вперше виділено продукти окиснювальної циклізації 2,5-ді(ариламіно)-4-ариліміно-1,4-бензохінонів, встановлено їх структуру і на підставі отриманих результатів пояснено причину утворення дибензофуранхінонімінів в реакціях 2,5-ді(ариламіно)-4-ариліміно-1,4-бензохінонів з 4-(ариліміно)-1,4-бензохінонами.

Показано, що реакція гетероциклізації 2,5-ді(ариламіно)-4-ариліміно-1,4-бензохінонів має загальний характер і в ній у якості хіноїдної компоненти можна використовувати не тільки 4-(ариліміно)-1,4-бензохінони, але і 1,4-хінони.

Вперше системно досліджено вплив середовища на характер продуктів реакції ариламінів з 1,4-бензохінонами, визначено умови перебігу реакцій моно-, ди- приєднання та 1,2-приєднання-елімінування.

Вперше встановлено, що лімітуючою стадією приєднання ариламінів до 1,4-бензохінону є взаємодія з непротонованою формою аміну, встановлено вплив рН і будови аміну на швидкість реакції.

Вперше показано можливість синтезу гетероциклічних хінонів з одним і двома ендоциклічними атомами азоту за реакцією 2,5-діалкіламіно-1,4-бензохінонів з N-арил-1,4-бензохінонімінами.

3

Практичне значення отриманих результатів. Встановлені закономірності приєднання ароматичних амінів до 1,4-бензохінону залежно від температури, розчинника, співвідношення амін – хінон дозволяють здійснювати приєднання ароматичних амінів до 1,4-бензохінону в ядро, за карбонільною групою або в ядро і за карбонільною групою