LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Хімічні науки → Синтез і рециклізація з ацилюючими реагентами гідразонів 2-ацилметил-1Н-бензимідазолів

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ ОРГАНІЧНОЇ ХІМІЇ



УДК 547.288.3+547.772+547.785.5





ВИПІРАЙЛЕНКО Олександр Віталійович



СИНТЕЗ І РЕЦИКЛІЗАЦІЯ З АЦИЛЮЮЧИМИ РЕАГЕНТАМИ

ГІДРАЗОНІВ 2-АЦИЛМЕТИЛ-1Н-БЕНЗІМІДАЗОЛІВ




02.00.03 – ОРГАНІЧНА ХІМІЯ



Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата хімічних наук










Київ-2000


Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у відділі хімії біологічно активних речовин Інституту органічної хімії Національної Академії Наук України.


Науковий керівник: академік НАН України, доктор хімічних наук, професор Лозинський Мирон Онуфрійович, завідувач відділу хімії біологічно активних речовин, директор Інституту органічної хімії НАН України, м. Київ.

Офіційні опоненти: доктор хімічних наук, професор Ільченко Андрій Яковлевич, провідний науковий співробітник Інституту органічної хімії НАН України, м. Київ.

доктор хімічних наук, професор Швайка Олексій Павлович, завідувач відділу хімії азолів Інституту фізико-органічної хімії і вуглехімії ім. Л.М. Литвиненка НАН України, м. Донецьк.

Провідна установа: Київський національний університет імені Тараса Шевченка, м. Київ


Захист дисертації відбудеться 12 жовтня 2000р. о 10 годині на засіданні Спеціалізованої вченої ради Д 26.217.01 при Інституті органічної хімії НАН України за адресою: 02094, м. Київ, вул Мурманська, 5.



З дисертацією можна ознайомитися в науковій бібліотеці Інституту органічної хімії НАН України.


Автореферат розісланий 11 вересня 2000р.

Вчений секретар Спеціалізованої вченої ради

доктор хімічних наук, професор __________________Фещенко Н. Г.


ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ


Актуальність теми. Сполуки піразолу і бензімідазолу відомі понад 100 років. Вони знайшли широке практичне використання як пестициди, барвники та різноманітні лікарські засоби. Інтерес до отримання їх нових похідних не гасне з плином часу. Отже, в хіміків-дослідників значною є потреба створювати такі методи синтезу, що відкривають для молекулярного дизайну нові перспективи. Стосовно цього особливо привабливі реакції на основі рециклізацій.

Цінність рециклізацій – у можливості отримання функціоналізованих продуктів, причому з таким взаєморозташуванням структурних фрагментів, якого важко досягти при використанні інших препаративних методів. Слід зауважити, що рециклізації надто стійких гетероароматичних циклів, у тому числі бензімідазолу, вивчені недостатньо. Вважається, що ці перетворення мають вузькі можливості для синтезу нових сполук із-за значних препаративних обмежень. Вони, як правило, потребують жорстких умов реакції або наявності замісників, що дестабілізують вихідну гетероциклічну систему.

Рециклізації бензімідазольного циклу з утворенням піразольного до нинішнього дослідження були невідомі. Їх реалізація відкриває шлях до нових функціоналізованих гетероциклів і пошуку серед них практично корисних.

Мета і задачі дослідження. Здійснення рециклізації сполук бензімідазолу з утворенням раніше невідомих функціоналізованих піразолів та розробка її до рівня препаративно зручних і ефективних методів. Синтез сполук бензімідазолу, придатних до такого перетворення; вивчення факторів та знаходження засобів, що сприяють селективному перебігу цільової рециклізації.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконувалася в рамках наукової теми відділу хімії біологічно активних речовин Інституту органічної хімії НАН України (№ держреєстрації 0195U004938), проекту Державного фонду фундаментальних досліджень (№ 3.04/0414), вона підтримана грантами за Міжнародною науково-освітньою програмою фонду "Відродження" (№ GSU 053244) і Міжнародного наукового фонду (№ PSU 083063).

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше здійснено рециклізацію гідразонів 2-ацилметил-1Н-бензімідазолів у сполуки піразолу та 1-[3(5)-піразоліл]бензімідазолу, а також циклоконденсацію в сполуки 2-(4-піразоліл)- та 2-(3-індоліл)бензімідазолів. Визначено залежність напрямку перетворень від їх умов та природи гідразонового фрагмента вихідних сполук. Запропоновано та детально розроблено новий засіб рециклізації: проведення її в умовах реакції ацилювання. Виявлено спроможність ацилюючих реагентів вибірково ініціювати процес перебудови вихідного циклу або вибірково фіксувати утворення його продуктів. Встановлено високу ефективність нового підходу в багатьох випадках, коли не діють відомі засоби рециклізації – нагрівання та каталіз.

Практичне значення одержаних результатів. Розроблено нові препаративно зручні та ефективні методи синтезу раніше невідомих функціоналізованих сполук піразолу та бензімідазолу, які є перспективними щодо подальших хімічних перетворень і біологічних досліджень.

Апробація роботи. Основні результати роботи були представлені на XVII та XVIII Українських конференціях з органічної хімії (Харків, 1995; Дніпропетровськ, 1998), Українській конференції "Хімія азотовмісних гетероциклів" (Харків, 1997), XIII Науковій конференції з біоорганічної хімії та нафтохімії (Київ, 1998), XXVI Конференції молодих учених з органічної та елементорганічної хімії (Київ, 2000), Регіональній конференції молодих учених та студентів з актуальних питань хімії (Дніпропетровськ, 2000).

Публікації. Матеріали дисертаційної роботи опубліковані в 9 статтях.

Структура і обсяг роботи. Дисертація викладена на 89 сторінках і складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку літератури, що містить 222 найменування, і додатку. В роботі є 4 таблиці і 5 малюнків.

У першому розділі узагальнено та систематизовано літературні дані з гідразинолізних рециклізацій середніх циклів, що ведуть до утворення сполук піразолу (174 посилання), а також з рециклізацій бензімідазолів (7 посилань). Результати власних досліджень автора викладені в другому і третьому розділах.

Другий розділ присвячений синтезу 1,3-діелектрофільних сполук бензімідазолу – 2-ацилметил-1Н-бензімідазолів – і пошуку умов їх рециклізації в реакціях з гідразинами.

У третьому розділі описані нові прийоми рециклізації гідразонів 2-фенацил-1Н-бензімідазолів, що ведуть до утворення сполук піразолу, а саме: фіксування рециклізації гідразонів і ініціювання рециклізації арилгідразонів конденсацією з ацилюючими реагентами,.

Особистий внесок здобувача. Експериментальна частина, аналіз спектральних даних і висновки щодо будови синтезованих сполук виконані особисто здобувачем.








ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ


1. СИНТЕЗ ГІДРАЗОНІВ