LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Хімічні науки → 4-Арил-5-ацетил-3,4-дигідропіримідин-(1Н)-2-они та їх похідні: реакційна здатність та методи отримання

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені В.Н.КАРАЗІНА



КОЛОСОВ МАКСИМ ОЛЕКСАНДРОВИЧ



УДК 547.853:(542.913+543.42)





4-АРИЛ-5-АЦЕТИЛ-3,4-ДИГІДРОПІРИМІДИН-()-2-ОНИ ТА ЇХ ПОХІДНІ: РЕАКЦІЙНА ЗДАТНІСТЬ ТА МЕТОДИ ОТРИМАННЯ




02.00.03 – органічна хімія






Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата хімічних наук








Харків – 2007

Дисертацією є рукопис.


Робота виконана в Харківському національному університеті

імені В.Н.Каразіна Міністерства освіти і науки України.


Науковий керівник: доктор хімічних наук, професор

ОРЛОВ ВАЛЕРІЙ ДМИТРОВИЧ,

Харківський національний університет

імені В.Н.Каразіна МОН України, м. Харків,

завідувач кафедри органічної хімії


Офіційні опоненти: доктор хімічних наук, професор

ШЕМЧУК ЛЕОНІД АНТОНОВИЧ,

Національний фармацевтичний

університет МОЗ України, м. Харків,

професор кафедри органічної хімії


кандидат хімічних наук, старший науковий співробітник

ЧЕБАНОВ ВАЛЕНТИН АНАТОЛІЙОВИЧ,

ДНУ "НТК "Інститут монокристалів"

НАН України, м. Харків,

учений секретар


Провідна установа: Київський національний університет

імені Тараса Шевченка,

кафедра органічної хімії, м. КиївУкраїнський

ніверситет, кафеаналітичної хімії,

Захист відбудеться "11" травня 2007 р. о 1200 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.051.14 Харківського національного університету імені В.Н.Каразіна (Україна, 61077, м. Харків, пл. Свободи, 4, ауд. 7-80).


З дисертацією можна ознайомитись у Центральній науковій бібліотеці Харківського національного університету імені В.Н.Каразіна (Україна, 61077, м. Харків, пл. Свободи, 4).

Автореферат розісланий " 6 " квітня 2007 р.


Учений секретар

спеціалізованої вченої ради Панченко В.Г.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Останні три десятиріччя характеризуються особливою цікавістю до хімії 4-арил-5 C(O)R-3,4-дигідропіримідин-(1Н)-2 онів(тіонів), відомих під назвою "сполук Біджинеллі". Це, перш за все, зумовлено їхньою біологічною активністю та синтетичною доступністю. Але більша частина публікацій пов'язана саме з вивченням синтезів та перетворень 5 алкоксикарбоніланалогів (R = OAlk), тоді як лише окремі публікації торкаються хімії 5 ацетилпохідних, які є зручними синтонами для конструювання азотовмісних гетероциклів. Той факт, що дані про хімічну поведінку 5 ацилпохідних (R = Alk, Ar) є дуже обмеженими, робить їхнє дослідження цілком актуальним.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційну роботу виконано на кафедрі органічної хімії Харківського національного університету імені В.Н.Каразіна у відповідності з тематичними планами Міносвіти України як складову частку НДР: "Анельовані та спіроциклічні азотовмісні гетероцикли – продукти багатокомпонентної циклізації єнонів з нуклеофільними реагентами" (№ держреєстрації 0106U003108) та "Багатоядерні частково гідровані азагетероцикли на основі карбонільних біелектрофілів. Їх синтез та дослідження. Синтез та функціоналізація дигідрованих азагетероциклів" (№ держреєстрації 0103U004211).

Мета дослідження. Метою роботи було вивчення реакційної здатності 4 арил-5-ацетил-3,4-дигідропіримідин-(1Н)-2-онів(тіонів) та методів синтезу їх похідних.

Завданнями стали: дослідження процесів алкілювання та ацилювання цієї групи продуктів Біджинеллі, реакції кротонової конденсації з участю їхньої 5 ацетильної групи, синтез 5 циннамоїл-, 5 дигідропіразоліл- та 5 тіазолілпохідних, похідних гексагідро-1H-піразоло[3,4 d]піримідин-6-ону, а також вивчення фізико-хімічних властивостей отриманих сполук.

Методи дослідження – органічний синтез, тонкошарова та високоефективна рідинна хроматографія, спектроскопія ЯМР, ІЧ-спектроскопія, мас-спектрометрія, елементний аналіз, рентгеноструктурний аналіз.

Наукова новизна отриманих результатів. У процесі роботи розкрито синтетичний потенціал 5-ацетил-4-арил-3,4 дигідропіримідин-2-онів(тіонів), зумовлений наявністю у їхніх молекулах таких реакційних центрів, як СОСН3 група у положенні 5 циклу, N(1)H- і N(3)H-фрагменти, C(2)=S-група.

Вперше виконано синтез 4-арил-5-ацетил-3,4-дигідропіримідин-2-онів, що не містять замісника у положенні 6 циклу, виходячи з диметилацеталю ацетилоцтового альдегіду, сечовини та ароматичних альдегідів.

Висловлено припущення, що знижена реакційна здатність ацетильної групи 5 ацетил-6 метил-4-феніл-3,4-дигідропіримідин-2-ону у реакції з 4 бромбензальдегідом обумовлена властивою цим сполукам амід-імідольною таутомерією.

Алкілювання положення 1 циклу 4-арил-5-ацетил-3,4-дигідропіримідин-2 онів унеможливлює амід-імідольну таутомерію, тому захищені у такий спосіб продукти легко реагують як з електрофільними (ароматичні альдегіди, бром), так і з нуклеофільними (похідні гідразину) агентами.

Практичне значення отриманих результатів. Знайдено умови синтезу нових 4-арил-5-ацетил-3,4-дигідропіримідин-2 онів, таких, як 4 (4 диметиламінофеніл)похідні, та ряду продуктів, що не містять метильної групи в положенні 6 дигідропіримідинового циклу.

Показано, що моноалкілювання 4-арил-5-ацетил-3,4-дигідропіримідин-2 тіонів відбувається за атомом сірки, тоді як диалкілювання проходить також за атомами азоту положень 1 або 3 циклу.

Розроблено загальну препаративну методику ацилювання 5 етоксикарбоніл-6-метил-4-феніл-3,4-дигідропіримідин-2-ону сумішами карбонових кислот з SOCl2.

Запропоновано метод активації 5 ацетильної групи сполук Біджинеллі, який полягає в алкілюванні N(1)-положення гетероциклу. Це дозволило розробити зручні методи синтезу 5-циннамоїл-, 5 (4,5 дигідропіразол-3-іл)- і 5 (1,3 тіазол-4 іл)-похідних, а також похідних гексагідро-1H-піразоло[3,4 d]піримідин-6-ону.

Особистий внесок автора. Автором проведено більшість експериментів із синтезу, він самостійно виконав літературний пошук та склав огляд літературних даних. Внесок автора також полягає в інтерпретації результатів спектральних досліджень та виконанні повного обсягу робіт з очищення сполук та вимірювання їхніх фізичних констант.

При підготовці статей, опублікованих спільно з В.Д.Орловим та Ю.М.Васильєвою, автор виконав більшість синтетичних експериментів, а також частину роботи з інтерпретації результатів аналізу спектральних даних та підготовки рукописів до публікації.

Дисертант щиро вдячний групі співробітників НТК "Інститут монокристалів" НАН України під керівництвом С.М.Десенка за вимірювання спектрів ЯМР та О.В.Шишкіна за проведення