LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Культура. Наука. Освіта → Архетипові образи Сходу в масовій культурі Заходу

ХАРЬКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ім. В. Н. КАРАЗІНА






ЛЕБЕДЄВ ВАДИМ ОЛЕКСАНДРОВИЧ


УДК 130.2[572.026(5):316.723.(4)]



АРХЕТИПОВІ ОБРАЗИ СХОДУ В МАСОВІЙ КУЛЬТУРІ ЗАХОДУ





09.00.04 – філософська антропологія, філософія культури.







Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата філософських наук














Харків – 2007





Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі теорії культури і філософії науки Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник: кандидат філософських наук

Білецький Ігор Павлович

Харківський національний

університет ім.. В. Н. Каразіна.

доцент кафедри теорії культури

і філософії науки



Офіційні опоненти: доктор філософських наук, професор

Стародубцева Лідія Володимирівна

професор кафедри історії та теорії культури

Харківська державна академія культури


кандидат філософських наук

Черненко Володимир Олександрович

Харківський національний

економічний університет

доценткафедри філософії і політології


Провідна установа: Київський національний університет

ім. Тараса Шевченка, етики, естетики

і культурології


Захист відбудеться 28 лютого 2007 р. о 17 годині на засіданні спеціалізованої вченої Ради Д 64.051.06 в Харківському національному університеті ім. В. Н. Каразіна за адресою: м. Харків, м. Свободи, 4, ауд. ___



З дисертацією можна ознайомитися у Центральній науковій бібліотеці Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна за адресою: 61077, м. Харків, м. Свободи, 4.



Автореферат розісланий 26. 01. 2007 р.


Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Л. А. Бортник





ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Нині внаслідок дії процесу глобалізації, що на сьогодні охопив усю земну кулю, різні частини світу зв'язані набагато більше, ніж у будь-яку з попередніх історичних епох. На думку дослідників, зараз відбувається гібридизація культури, тобто здійснюється складна констеляція культурних феноменів з локального і глобального культурного процесу. Наприклад, сьогодні відомий музикант із США може розмістити уривок зі своєї композиції у мережі Інтернет, а його колега з Лаосу написати продовження. Бар'єри між різними культурами значно послабшали.

Сучасна західна культура являє собою складний конгломерат, у якому дивним чином поєднуються як власне досягнення культур Заходу, так і запозичення з інших культур. Криза європейської духовності, яка означає, перше за все, крах традиційних для європейської ментальності ідей, примушує людей Заходу звертатися до напрацювань інших культур.

У той же час породження масових комунікацій під назвою "масова культура", яке є виразником вказаної тенденції, часто продукує образи, що стають візитними картками певних країн та цілих народів. Виникає парадоксальна ситуація: з одного боку, масова культура, яка виражає уявлення про той чи інший предмет у тому чи іншому суспільстві одночасно виробляє ті самі уявлення. Масова культура, використовуючи радіо, телебачення, відео- та комп'ютерні ігри, являє собою виключно потужний засіб впливу на духовне життя сучасного суспільства, що формує свідомість цілих соціальних страт. Нині, в інформаційному суспільстві, що формується, образ починає відігравати усе більшу роль, заміщуючи в деяких випадках у свідомості реальний предмет. Можна з упевненістю стверджувати, що у свідомості пересічного мешканця Заходу місце певного обсягу інформації про країни Сходу займає низка образів, запозичених із творів масової культури. Хоча в більшості випадків такі образи всього лише конструюють картину світу, існує небезпека того, що штучне генерування негативних образів може стати потужним інструментом політики недалекого майбутнього. Тому уявлення про те, як саме відбувається створення образів в масовій культурі, може мати вирішальне значення.

Вважається, що вперше проблематика явища під назвою „масова культура" була поставлена Х. Ортегою-і-Гасетом у праці "Постання мас". Подальші дослідження цієї теми проводилися Т. Парсонсом, Д. Беллом, М. Мак-Люеном. В цілому по відношенню до масової культури можна виділити декілька підходів.

М. Арнольд у рамках теорії „культура та цивілізація", де під культурою розумілося „найкраще із промовленого та написаного", розглядав масову культуру як те, що повинно бути знищено за допомогою розповсюдження освіти серед широких верств населення. Згідно з Ф. Р. Левісом, масова культура є наслідком культурного занепаду. Культуралізм (Р. Хогарт) протиставляє культуру робітничого класу (що з його точки зору є істинно народною) масовій культурі, котра в цьому випадку також є свідоцтвом культурного занепаду. В рамках структуралізму (Р. Барт) масова культура зводиться до міфів імперіалізму. Згідно з неограмшіанським аналізом, масова культура – це те, що створюється індивідуумами внаслідок активного споживання текстів і практик індустрії культури. П. Бурд`є розділяє сферу культури на культуру пануючу, або офіційну, і культуру масову.

Значний обсяг досліджень із вказаної теми був виконаний в СРСР та країнах радянського блоку (З. І. Гершкович, П. А. Ландесман, Ю. В. Согомонов, Є. П. Смольська, А. Кукаркін, Б. Райнов). Більшість вказаних авторів розглядали масову культуру виключно як інструмент буржуазного суспільства, який створений заради контролю над „працюючими масами". У той же час ними були вірно описані деякі особливості масової культури та тенденції її розвитку.

Дослідниками Заходу за весь час спілкування зі Сходом було накопичено багато матеріалу, який описує особливості традиційних культур Сходу (праці А. Уотса, Г. С. Померанца, Т. П. Григор'євої, Н. І. Конрада, А. Н. Мещерякова, Малявіна В. В., Н. Г. Краснодембської, Н. Р. Гусєвої). Виникнення сходознавства як галузі наукового знання відноситься до дев'ятнадцятого століття, і було пов'язане з експансією Заходу, котра потребувала певного комплексу знань про країни-"цілі". В цілому дослідження країн Сходу як головне завдання вбачали опис реалій життя тієї чи іншої азіатської країни (релігійні погляди, філософські системи,бойові мистецтва, особливості повсякденного життя), порівняння подібних феноменів із східних та західних культур. Також проводилися дослідження і по рецепції західною культурою феноменів традиційних культур Сходу (О. В. Завадська, Я. В. Боцман), але вони торкалися виключно сфери "високої" культури. Криза європейської духовності, що призвела до небувалого спалаху зацікавлення східними культурами у другій половині ХХ сторіччя, описана в працях Е. Фрома, С. Грофа, К. Г. Юнга. Роботи останнього послужили основою для вчення про архетипи, яке було пізніше розвинуте Е. Нойманом, М. Еліаде, Е. Ф. Едінгером.

Аналіз західної масової культури, а особливо її образного фонду, є зараз однією з найбільш новаторських сфер гуманітарних досліджень, розробка якої в Україні, на жаль, здійснюється спорадично, на відміну від Росії та країн далекого зарубіжжя.

Зв'язок