LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Науки про Землю (Геонауки) → Агроландшафтні системи Чернівецької області, проблеми використання і оптимізації

Чернівецький національний університет

імені Юрія Федьковича





Скрипник Ярослав Петрович



УДК 911.2:551.4:63(477)



АГРОЛАНДШАФТНІ СИСТЕМИ ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ,

ПРОБЛЕМИ ВИКОРИСТАННЯ І ОПТИМІЗАЦІЇ






11.00.01 – фізична географія, геофізика і геохімія ландшафтів




Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата географічних наук









Чернівці – 2002

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі фізичної географії і раціонального природокористування Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича Міністерства освіти і науки України


Науковий керівник доктор географічних наук, професор

Куниця Микола Олександрович,

Чернівецький національний університет

імені Юрія Федьковича,

професор кафедри фізичної географії і

раціонального природокористування


Офіційні опоненти: доктор географічних наук, професор

Будз Маркіян Дмитрович,

Український університет водного

господарства і природокористування,

кандидат географічних наук, доцент

Потапенко В'ячеслав Георгійович

Київський національний університет

ім. Тараса Шевченка

Провідна установа: Львівський національний університет

ім. Івана Франка МОН України


Захист відбудеться 9 жовтня 2002 р. о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К76.051.04 у Чернівецькому національному університеті імені Юрія Федьковича (58012, м. Чернівці, вул. Коцюбинського, 2, к, IV, ауд. 24).


З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича (58012, м. Чернівці, вул. Лесі Українки, 23).


Автореферат розісланий 5 вересня 2002 р.


Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Рибак І.П.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми визначається необхідністю проведення комплексних наукових досліджень проблем взаємодії і поглиблення протиріч в системі "суспільство-природа". В цьому аспекті інтегрування наукового знання, розробка й застосування нових методів дослідження є необхідними умовами оптимізації природокористування, в т.ч. сільськогосподарського.

Інтегративна роль у дослідженні процесів оптимізації сільськогосподарського природокористування (СП) з позицій комплексності, системності та історизму, в їх просторово-часовому виразі, належить географічним наукам, зокрема ландшафтознавству. В сучасних ландшафтознавчих вишукуваннях особливе місце займають дослідження агроландшафтних систем (АЛС). Це пов'язано зі значною трансформацією природного середовища під сільськогосподарським впливом людини, що в ряді географічних регіонів, в т.ч. і в Чернівецькій області, призвело до погіршення якості довкілля. Дослідження АЛС набувають особливої ваги ще й у зв'язку із сучасними соціально-економічними процесами в Україні. З одного боку, до цього призводить загострення екологічних умов при значній нестабільності соціально-економічної ситуації в державі, а з іншого – реальність втілення в практику господарювання результатів агроландшафтних досліджень на сучасному етапі трансформації структурно-функціональних взаємозв'язків в АЛС.

Отже, актуальність теми даного дослідження визначається, як науковою важливістю розробки теоретико-методичних аспектів вивчення АЛС, так і прикладною господарською значимістю отриманих при цьому результатів.

До певної міри зазначене вплинуло на вибір регіону дослідження, хоча пріоритетними в цьому випадку постали: специфіка його просторового положення – контактне розміщення регіону в зоні інтегративної взаємодії гірських, передгірних і рівнинних ландшафтних комплексів (ЛК), що в основному визначає значну диференційованість і складність АЛС; розташування регіону в зоні давньої і тривалої за часом та інтенсивної за ступенем антропогенної трансформованості ЛК при їх сільськогосподарському використанні; потенційна географічна еталонність території; ситуація в дослідженні АЛС не відповідає рівню сільськогосподарського освоєння регіону.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами і темами. Робота виконувалась згідно наукової теми кафедри географії і картографії України Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича "Географо-краєзнавчі дослідження Карпато-Подільського регіону". Результати дослідження використовувались при виконанні: державної приоритетної науково-дослідної теми "Ландшафтно-екологічні основи вирішенні проблем раціонального природокористування і охорони навколишнього середовища" №49-81 (1990-1993рр.); науково-дослідної роботи за темою "Географічні особливості краєзнавчого картографування України" №50-00 (1990-1995рр.); держбюджетної науково-дослідної теми "Географічні особливості використання і відтворення природних ресурсів регіону Прикарпаття" №50-82 (1992-1996рр.); госпдоговірної теми "Атлас народногосподарського комплексу Чернівецької області" №61-801 (1989 1993рр.); госпдоговірної теми "Вплив антропогенних несприятливим явищ і процесів на регіональні особливості господарського комплексу" №50-81 (1991-1993рр.); госпдоговірної теми "Складання карт для розробки математико-картографічної моделі і бази даних для системи при йому і обробки матеріалів дистанційного зондування Чернівецької області" №603-801 (1982-1992рр.); госпдоговірної теми "Комплексний екологічний атлас міста Чернівці" (1991-1994рр.). Внесок автора в даних роботах полягає в розробці методики дослідження регіональних АЛС, створення картографічних моделей і опрацюванні рекомендацій з оптимізації агроландшафтів.

Мета і задачі дослідження.Метою дисертаційного дослідження є вивчення факторів формування, особливостей і закономірностей функціонування АЛС регіону, з'ясування їх структури та ієрархії, визначення головних напрямів оптимізації агроландшафтних систем. У відповідності до зазначеної мети були сформульовані і розв'язані такі завдання:

- здійснити аналіз існуючих науково-теоретичних і методичних основ дослідження АЛС;

- виявити і систематизувати головні чинники формування сучасного стану АЛС регіону на основі діагностики особливостей і закономірностей взаємодії природних, соціальних і економічних систем території;

- скласти агроландшафтознавчі картографічні моделі та здійснити на їх основі аналіз структури АЛС;

- з'ясувати сучасні функції і динаміку АЛС регіону;

- вдосконалити класифікацію та систематизацію агроландшафтних виділів й виконати агроландшафтне районування території;

- визначити основні напрямки оптимізації АЛС