LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Науки про Землю (Геонауки) → Аналіз ландшафтних меж Південно-Східного Криму


ТАВРІЙСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ім. В.І. ВЕРНАДСЬКОГО




БОБРА Тетяна Валентинівна




УДК 911.52:51+910.27:528.77(1-04)





АНАЛІЗ ЛАНДШАФТНИХ МЕЖ ПІВДЕННО-СХІДНОГО КРИМУ


Спеціальність 11.00.01 – фізична географія, геофізика та геохімія ландшафтів





А В Т О Р Е Ф Е Р А Т

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата географічних наук











Сімферополь– 2001


Дисертацією є рукопис

Робота виконана у Таврійському національному університеті імені В.І. Вернадського


Науковий керівник –

доктор географічних наук, професор

Боков Володимир Олександрович,

завідувач кафедри геоекології Таврійського на-

ціонального університету iм. В.I. Вернадського



Офіційні опоненти:

доктор географічних наук, професор

Некос Володимир Юхимович,

завідувач кафедри геоекології та конструктивної географії Харківського національного університету iм. В.Н. Каразiна




доктор біологічних наук

Корженевський Владислав В'ячеславович,

завідувач відділу флори та рослинності

Нікітського ботанічного саду,

старший науковий спiвробiтник



Провідна установа -

Львівський національний університет імені Івана Франка, географічний факультет




Захист відбудеться "_15_" _березня_ 2001 р. в "12..00_" годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 52.051.03 Таврійського національного університету ім. В.І. Вернадського за адресою: м. Сімферополь, вул. Ялтинська, 4.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Таврійського національного університету ім. В.І. Вернадського за адресою: м. Сімферополь, вул. Ялтинська, 4.

Автореферат розіслано "_8_" __лютого___ 2001 р.



Учений секретар

спеціалізованої вченої ради,


К.А. Позаченюк


ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми.Дисертація присвячена проблемі, яка до тепер розглядалась недостатньо, хоча її актуальність не підлягає сумніву. Це виявляється у контексті проблем теорії фізичної географії, зокрема, ландшафтознавства, раціонального природокористування, екологічного моніторингу та ін.

Провідні ландшафтознавці вважають, що ландшафтознавство ХХІ століття буде розвиватися у бік поглиблення знань про основний об'єкт досліджень – ландшафтний комплекс, особливо в аспекті усвідомлення ролі ландшафту як основи для інтеграції географічних і негеографічних досліджень. Вони вказують на нові напрямки та аспекти розширення ландшафтних досліджень: етнологічні та культурні, пасіонарні (Пащенко, 1999); перцепційні; геоекологічні; езотеричні (Швебс, 1999). Не викликає сумніву і той факт, що процес подальшої антропогенізації геопростору, зменшення частки природних і квазіприродних, розширення різних типiв природно-господарських систем, буде розвиватися і подалі. Структурна перебудова ландшафтного простору буде відбуватися, до того ж, у бік зменшення природної ландшафтної різноманітності. Однією з відмінних рис цього процесу є екотонізація – утворення різного роду перехідних граничних зон між природними і перетвореними ландшафтами, між різними за структурою і функціями антропогенними ландшафтами. З цього випливає наукове значення вивчення меж як особливих ландшафтних утворень, у яких локалізуються найбільші градієнти фізичних полів, виникають ландшафтно-геохімічні бар'єри і концентрується максимальна біологічна і ландшафтна різноманітність.

Останнє змушує повернутися до розуміння та вивчення ландшафтних меж і феномену пограничності загалом, яке застосовується в географічній науці і, насамперед, ландшафтознавстві.

Проблема має визначене більш широке (позагеографічне) значення. Зокрема, існує ряд міжнародних правових документів і угод, де термін "межа" має статус об'єкта. Так, у 1998 р. Верховною Радою України ратифікована конвенція Експо (1992) про оцінку впливу на довкілля в трансграничному контексті, яка передбачає поняття межі у більш широкому значенні, ніж міжнародний рубіж. Таким чином, є необхідність наповнення юридичного терміна географічним змістом, оскільки вплив у такому широкому значенні, який запропонований у такому формулюванні, не може бути зрозумілим й адекватно представленим, якщо на цьому ж рівні визначеності не буде вивчено об'єкт цього впливу.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження по темі дисертаційної роботи були складовою частиною спільної науково-практичної теми кафедри геоекології і Карадазького природного заповідника по обґрунтуванню створення фонової станції екологічного моніторингу і Карадазького ландшафтно- екологічного стаціонару, науково-дослідної теми ДКНТ України "Дослідження лісорослинних умов і водно-теплового режиму гірських лісів Південно-Східного Криму в умовах недостачі вологи з використанням електронних автоматизованих систем", а також програми "Оценка необходимости сохранения биоразнообразия в Крыму", яка виконувалась за пiдтримкою BSP (DHR – 5554- А-00-8044-00).

Мета дисертаційного дослідження: виявити сутність ландшафтних меж як особливого типу геосистем, які утворюють каркас території в просторовому і функціональному відношеннях, а також визначити їх місце в просторовій ландшафтнiй організації та функціонуванні території.

Досягнення поставленої мети здійснюється шляхом вирішення таких завдань:

1) проаналізувати і уточнити змістовні аспекти поняття "ландшафтна межа";

2)показати взаємозумовленість і доповнення понять "ландшафтна межа" – "ландшафтний комплекс";

3) розкрити множинність функцій ландшафтних меж;

4) сформулювати ознаки граничних геосистем;

5) класифікувати ландшафтні межі;

6) знайти та апробувати методи об'єктивного виявлення і картографування граничних геосистем, які утворюють ландшафтоформуючий каркас території;

7) відобразити картографічними засобами структуру граничних геосистем на прикладі окремих районів Південно-Східного Криму;

8) провести просторовий інформаційний аналіз ландшафтних меж;

9) визначити