LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Науки про Землю (Геонауки) → Аналіз ландшафтного різноманіття Миколаївської області

Проблемы материальной культуры – ГЕОГРАФИЧЕСКИЕ НАУКИ
15

Патрушева Л.І.
ЩОДО ОПТИМІЗАЦІЇ ПРИРОДНО-ЗАПОВІДНОГО ФОНДУ МИКОЛАЇВСЬКОЇ
ОБЛАСТІ


Постановка проблеми у загальному вигляді та її зв’язок із важливими науковими чи практичними зав-
даннями. Сучасний стан та зміни, що відбуваються в природно-заповідному фонді (ПЗФ) Миколаївської
області, останнім часом, вимагають його перегляду та реорганізації. Відсутність системного комплексного
моніторингу об’єктів ПЗФ приводить до трансформації, а іноді і до повної деградації унікальних територій.
Деколи їх відновлення після неконтрольованого втручання стає неможливим. Так ми поступово втрачаємо
окремі види рослинного та тваринного світу і ЛК в цілому.
Види негативної діяльності різні: розорання цілинного степу на схилах (регіональний ландшафтний
парк “Тилігульський”), створення відвалів шламосховища (ботанічна пам’ятка природи “Старогаліцинівсь-
ка”), проведення лісотехнічних заходів (заповідне урочище “Андріївське”), заповнення руслового водосхо-
вища (регіональний ландшафтний парк “Гранітно-степове Побужжя”), приватизація земель (регіональний
ландшафтний парк “Кінбурнська коса”) та ін., а наслідки однакові. Вони завжди є небажаними спочатку для
оточуючого середовища, а згодом і для людини.
Зважаючи на вкрай негативну ситуацію в регіоні виникла необхідність у створенні ефективно діючого
механізму збереження та відновлення об’єктів ПЗФ.
Аналіз попередніх досліджень. Проблема оптимізації (ПЗФ) активно обговорюється у вітчизняній нау-
ці. Їй присвячені роботи О.В. Аріон [2], С.Ю.Поповича [15], В. І. Олещенка [14], В.І. Гетьмана [5], В.
П.Коржика [12] та ін. В контексті цієї проблеми розглядаються питання:
-
збереження, класифікації та методів визначення біологічного та ландшафтного різноманіття в роботах
М.О. Маринича [13], П.Г.Шищенка [8], В.М. Пащенка [14], М.Д. Гродзинського [8,9], В.Т. Гриневець-
кого [7], А.О. Домаранського [10] та ін;
-
ландшафтної репрезентативності об’єктів ПЗФ в роботах В.М. Пащенка [15], В.П. Брусака [3] та ін.;
-
функціонального зонування об'єктів ПЗФ в роботах В.П. Брусака та Д.А. Кричевської [3], О.В.Аріон [1]
та ін.;
-
гуманістичного значення об’єктів ПЗФ в роботах К.М.Горба [6], Ж.І. Бучко [4] та ін.
Формулювання цілей статті. Враховуючи попередні наукові здобутки та особливості ситуації що
склалась в регіоні дослідження, було визначено мету: розробити оптимальну мережу об’єктів ПЗФ та діє-
вий механізм її збереження. Досягти мети можливо за умови виконання таких завдань:
1. визначити керівні положення щодо мережі об’єктів ПЗФ;
2. проаналізувати сучасний стан ПЗФ регіону;
3. визначити координаційні центри заповідної справи;
4. виділити території підпорядкування координаційним центрам.
Виклад основного матеріалу дослідження. При розробці територіальної організації мережі об’єктів
ПЗФ має приділятись увага, як природній так і соціально-економічній структурі регіону У проектуванні оп-
тимальної мережі об'єктів ПЗФ за основу варто взяти природний біосферний каркас з накладеними на ньо-
го антропогенними утвореннями [11]. Об'єкти ПЗФ є складовими елементами природно-господарських те-
риторіальних систем (ПГТС) [17], тому їх територіальна організація повинна бути тісно пов'язаною з гори-
зонтальною структурою ПГТС.
По суті мережа об’єктів ПЗФ є штучним утворенням, проте в її основі лежать природні ландшафтні
комплекси (ЛК) і створюється вона саме для їх збереження. Тому для її оптимізації потрібно, по можли-
вості, врахувати всі природні особливості регіону. Однозначно слід відмовитись від штучної диференціації
та штучних обмежень об’єктів мережі. Для цього по-перше потрібно розглядати ПЗФ відокремлено від
адміністративних кордонів, оскільки адміністративний поділ є випадковим по відношенню до природних
явищ тому він не може надати уявлення про закономірності розташування природних умов та ресурсів [11].
По-друге для обмеження об’єктів ПЗФ під час їх виділення враховувати границі ЛК.
При розробці оптимальної мережі об’єктів ПЗФ ми користувались такими положеннями:
1. Елементами мережі є різнорангові ЛК. Межі кожного об’єкта ПЗФ слід проводити відповідно меж ЛК
проте можуть існувати причини коли доводиться використовувати межі господарських об’єктів (доро-
ги, лісосмуги, кордони лісу або населених пунктів тощо).
2. Мережа не є територіально суцільною, але окремі елементи повинні поєднуватись моніторинговими
спостереженнями, системою управління.
Всі об‘єкти відокремлені та розташовані на значній відстані один від одного. Їх досить складно контро-
лювати. Тому вони можуть втратити свою цінність з причин необізнаності населення про їх існування, ни-
зької екологічної культури, неможливості проводити повноцінний моніторинг, браку фахівців в обласних
управлінських структурах та ін. Таким чином ми пропонуємо об’єднати всі існуючі та перспективні об’єкти
ПЗФ в мережу, в нашому розумінні, це може відбуватись за результатами ландшафтознавчого аналізу існу-
ючих та перспективних об’єктів ПЗФ. Об’єкти з подібними ЛК пропонуємо об’єднати в окремі регіони
межі яких відповідали б межам видів ландшафтів. Кожен з них може бути представлений у вигляді моноце-
нтричної моделі. Функції центра будуть виконувати об’єкти ПЗФ які мають свою адміністрацію, а підпо-
рядкованими йому стануть дрібні об’єкти (заказники, пам’ятки природи, заповідні урочища)
Особливістю ПЗФ Миколаївської області є те що в кожному такому регіоні створено мінімум один
об’єкт ПЗФ високої категорії (регіональний ландшафтний парк (РЛП), національний природний парк
(НПП), природний заповідник (ПЗ), біосферний зповідник (БЗ)). Саме на них можуть бути покладені функ-
16
Патрушева Л.І.
ЩОДО ОПТИМІЗАЦІЇ ПРИРОДНО-ЗАПОВІДНОГО ФОНДУ МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ції моніторингу та управління всіма дрібними об’єктами розташованими на території регіону.
3. Мережа має виконувати екологічну, ресурсну, біотичну, соціальну та ін. функції. Забезпечити їх вико-
нання можливо при наявності достатньої кількості об’єктів та оптимальної площі кожного з них, а
також за рахунок встановлення різних режимів природокористування. Це стане можливим за умов
утворення нових та підтримки вже існуючих об’єктів різних природоохоронних категорій.
4. Довготривале існування та ефективне виконання покладених на мережу функцій можливо в умовах її
постійного розвитку та достатнього розширення. За результатами тривалого комплексного моніторин-
гу режим функціонування об’єктів доцільно корегувати. Запропонований нами варіант мережі не є ос-
таточним, вона може бути змінена в процесі подальших досліджень.
5. Ефективне функціонування буде можливим при наявності відповідного управління. Для виконання
цього положення ми пропонуємо внести деякі зміни до діючої системи:
-
Вивести заповідні об'єкти з підпорядкування обласним управлінням екології та природних ресурсів.
Об’єкти всіх рівнів підпорядкувати загальнодержавним структурам.
-
Створити регіональні центри заповідної справи відповідно до фізико-географічного районування Укра-
їни. Наприклад Причорноморсько-Приазовський центр який може об'єднати Дністровсько-
Дніпровський північно-степовий, Причорноморський середньостеповий та Причорноморсько-
Приазовський сухостеповий фізико-географічні краї.
-
В межах регіону визначити місцеві координаційні центри на базі об’єктів ПЗФ, що мають адміністрації
та підпорядкувати до них дрібні об’єкти.
Система заходів оптимізації та їх спрямованість визначається категорією об’єктів ПЗФ. У рамках їх оп-
тимізації виділяють два генеральні напрями: відновлення та збереження ландшафтних комплексів. Крім то-
го заходи спрямовані на збереження особливо цінних ландшафтних комплексів поділяють на дві групи: за-
ходи щодо їх підтримання у певному стані та заходи щодо обмеження будь якого впливу на них [2].
На нашу думку для створення оптимальної мережі об’єктів ПЗФ в Миколаївській області є всі переду-
мови: вдале розташування діючих об’єктів ПЗФ високих природоохоронних категорій; достатня кількість
унікальних та репрезентативних дрібних об’єктів ПЗФ; існування перспективних для заповідання ділянок.
В області виділено шість регіонів. Які мають представлений набір