LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Держава та право. Юридичні науки → Актуальні проблеми реформування органів внутрішніх справ України (організаційно- правові питання)

26


Університет внутрішніх справ



Кравченко Юрій Федорович


УДК 342.9


Актуальні проблеми реформування

ОРГАНІВ ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ

(організаційно-правові питання)


Спеціальність 12.00.07 – теорія управління;

адміністративне право і процес; фінансове і банкове право



Автореферат дисертації

на здобуття наукового ступеня

кандидата юридичних наук




Харків – 1998


Дисертацією є рукопис


Робота виконана в Університеті внутрішніх справ (м. Харків).


Науковий керівник - доктор юридичних наук,

професор Бандурка Олександр Маркович, Верховна Рада України, народний депутат України


Офiцiйнi опоненти: - член-кореспондент НАН України, доктор юридичних наук, професор Опришко Віталій Федорович, Інститут законодавства Верховної Ради України, директор;

- кандидат юридичних наук, доцент Тищенко Микола Маркович, Національна юридична академія України ім. Ярослава Мудрого, доцент кафедри адміністративного права.

Провідна установа - Одеська державна юридична академія.


Захист відбудеться 28 грудня 1998 року о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.64.700.01 Університету внутрішніх справ (310080, Харків, проспект 50-річчя СРСР, 27).


З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Університету внутрішніх справ (310080, Харків, проспект 50-річчя СРСР, 27).


Автореферат розісланий 27 листопада 1998 року.





Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

В.Я.Гоц





ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ



Актуальність теми дослідження. Виникнення нової демократичної держави України стало результатом втілення багатовікових традицій державотворення українського народу. Але її подальша розбудова пов’язана з вирішенням складних політичних, економічних, соціальних і правових проблем. Однією з таких проблем є реорганізація державної влади, вдосконалення системи і структури органів, які її представляють.

Органи внутрішніх справ України, які є частиною державної виконавчої влади, на теперішній час за своєю організацією та діяльністю не в повній мірі відповідають тим вимогам, які пред’являє до них соціально-політична, економічна та криміногенна ситуація в Україні. Усвідомлення того, що зволікання з реформуванням системи органів внутрішніх справ може спричинити втрату контролю над ситуацією, обумовило затвердження Кабінетом Міністрів України в квітні 1996 р. Концепції розвитку системи МВС України. Це дало поштовх для початку глибоких наукових досліджень проблеми, що постала.

Проблемам реформування органів внутрішніх справ та вдосконалення їх організаційних структур, зокрема в управлінському аспекті в різні часи в науковій літературі приділялась певна увага. Але в залежності від політичної та економічної ситуації в країні, кон’юнктурних потреб певної частини управлінського апарату ці рекомендації носили дещо однобокий характер і часто-густо не відповідали потребам практики.

Дослідженням питань реформування правоохоронних органів присвячені роботи Г.В. Атаманчука, В.Б. Авер’янова,
О.М. Бандурки, І.Л. Бачило, Д.М. Гвішіані, А.П. Корєнєва,
Б.М. Курашвілі, Б.М. Лазарєва, А.Ф. Майдикова, В.Д. Малкова та інших вчених-юристів і спеціалістів в галузі управління. Наявні теоретичні розробки стали добротним науковим фундаментом для визначення проблеми реформування органів внутрішніх справ та напрямків їх вирішення.

Об’єктом даного дослідження стали органи внутрішніх справ України перехідного періоду. Предмет дослідження – принципи та основні напрямки реформування структури і кадрової політики органів внутрішніх справ.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дана дисертаційна робота виконана в рамках планів наукових досліджень Міністерства внутрішніх справ України (п. 3.1 Пріоритетних напрямків фундаментальних і прикладних досліджень навчальних закладів та науково-дослідних установ МВС України на період 1995-2000 рр.) і Університету внутрішніх справ (п.3.1. Основних напрямків наукових досліджень Університету внутрішніх справ на 1996-2000 рр.).

Крім того, цей напрямок досліджень відповідає Комплексній цільовий програмі боротьби зі злочинністю на 1996-2000 роки, затвердженій Указом Президента України від 17 вересня 1996 р. № 837/96.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є наукова розробка нової структури та кадрової політики органів внутрішніх справ відповідно з вимогами демократизації та гуманізації держави та суспільства. Виходячи з цього, автор вирішує наступні завдання:

  • Розробка та обгрунтування принципів реформування органів внутрішніх справ та їх правового забезпечення.

  • Визначення напрямків структурної перебудови органів внутрішніх справ.

  • Виявлення шляхів зміцнення зв’язків органів внутрішніх справ з громадськістю, та їх організаційно-правове забезпечення.

  • Соціально-правовий аналіз стану кадрової політики в органах внутрішніх справ за попереднє десятиріччя.

  • Розробка заходів правового характеру щодо удосконалення роботи з особовим складом органів внутрішніх справ.

  • Дослідження організаційно-правових проблем підбору, розстановки та звільнення кадрів органів внутрішніх справ.

  • Розробка пропозицій по удосконаленню правового забезпечення подальшого реформування органів внутрішніх справ України.

    Відповідно до мети і завдань дослідження в роботі використані як загальнонаукові методи (діалектичний, системного аналізу, структурно-функціональний, історичний тощо), так і спеціальні (порівняльно-правовий, статистичний, документального аналізу, експертних оцінок та ін.). Нормативну базу дисертації складають Конституція України, закони і постанови Верховної Ради України, укази Президента України, постанови Кабінету Міністрів України, а також відомчі нормативно-правові акти МВС України

    Аналіз наукової літератури і практики діяльності органів внутрішніх справ дозволив автору обгрунтувати свої висновки і пропозиції з урахуванням потреб практичної діяльності системи органів внутрішніх справ та можливості їх реорганізації в нинішніх умовах.

    Наукова новизна отриманих результатів. Наукова новизна роботи полягає в тому, що вона є першим комплексним дослідженням проблем реформування системи органів внутрішніх справ та приведення їх у відповідність до вимог, які пред’являє до них суспільство і держава. В роботі зроблена спроба відійти від стереотипного підходу до реорганізації структури цієї державної інституції, поглянути на цю проблему комплексно, з урахуванням найбільш вагомих факторів, які


  •