LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Держава та право. Юридичні науки → Теоретичні проблеми причинно-наслідкового зв'язку в кримінальному праві (філософсько-правовий аналіз)

або поведінки людини, а всього лише носієм причини. Причина ж формується як результат взаємодії інформації зі свідомістю людини. Автор доводить, що носієм причини може виступати не будь-яка інформація, а лише така, що викликає мимовільні реакції. В інших випадках має місце не інформаційна причинність, а інформаційне зумовлюване. Причиною зміни поведінки людини служить прийняття нею рішення на основі вибору з якогось набору можливостей. Доведено, що опосередкований причинний зв'язок завжди носить інформаційний характер. Запропоновано єдиний критерій його виділення – використання злочинцем чужої волі для досягнення власних цілей. Аргументовано, що зв'язок між співучасниками злочину – це зумовлюючий, а не причинний, зв'язок. Він також носить інформаційний характер. З того, що при співучасті має місце не причинний, а зумовлюючий зв'язок, випливає однозначне тлумачення ознаки, що кваліфікує багато злочинів: “здійснення діяння за попередньою змовою групою осіб”. Ця ознака не характерна для співучасті з розподілом ролей.

В аспекті інформаційної причинності у дослідженні розглянуто питання про причинний зв'язок при бездіяльності. Доведено, що бездіяльність здатна бути носієм причини винятково як інформаційний сигнал. Одержала додаткової аргументації з філософських і природничо-наукових позицій точка зору, відповідно до якої бездіяльність-невтручання (якщо воно не носить інформаційного характеру) саме по собі, не супроводжуване діями, цілком позбавлена активного, виробляючого, енергетичного начала, а тому причиною яких-небудь змін служити не може.

Подальшого розвитку дістало твердження, що причинний зв'язок як явище сутнісного порядку, котре не володіє кількісними характеристиками, ніколи і ніким не може бути формалізоване. Вперше в науці кримінального права пропонується вирішувати питання про породжуючий характер діяння за допомогою методу “лінгвістичної інтуїції”, котрий ґрунтується на колосальному досвіді пізнання причинного зв'язку, накопиченому людством, який є відображенім у вироблених тисячоліттями мовних конструкціях.

На основі логіко-філософського аналізу парних філософських категорій зроблено висновок, що причинний зв'язок не має самостійного місця серед ознак об'єктивної сторони складу злочину. Об'єктивна сторона злочину з матеріальним складом описується з допомогою пари кореспондуючих ознак: “діяння” і “наслідок”. Причинний же зв'язок виступає як атрибут наслідку, оскільки таким може бути названа лише та подія, що перебуває з діянням у причинному зв'язку.


Післямову “Філософське обґрунтування заподіюючих властивостей поведінки людини в релігійному аспекті” автор присвятив аналізу тих морально-етичних проблем, що постають перед вченими і практиками на сучасному етапі життя суспільства, коли значна роль визнана за релігією, одним з постулатів якої є твердження: “Бог є причина всього сущого”. У монографії показано, що богослов'я, однак, не заперечує, що, створивши людину, Бог одночасно наділив її свободою, без якої неможливо було б не тільки творити добро, але й грішити. Тому є всі підстави стверджувати, поважаючи при цьому віру і віруючих, що, незважаючи на свою залежність від Божого задуму, людина сама є причиною своїх учинків, а тому за них, в тому числі і за злочини, мусить відповідати.


Основні положення дисертації відображені в таких опублікованих роботах автора:

Монографія

1. Ярмыш Н.Н. Теоретические проблемы причинно-следственной связи в уголовном праве (философско-правовой анализ). – Харьков: Право, 2003. -512 с.

Наукова брошура

2. Ярмыш Н.Н. Действие как признак объективной стороны преступления (проблемы психологической характеристики). – Харьков: Основа, 1999.- 84 с.

Статті у фахових виданнях України

  • Ярмиш Н.М. До питання про протиправність діяння як ознаки об'єктивної сторони складу злочину // Проблеми законності: Респ. міжвід. наук. зб. / Відп. ред. В.Я. Тацій.- Харків: Нац. юрид. акад. України, 1998. – Вип. 33. – С. 124-130.

  • Ярмиш Н.М. Пасивний характер бездіяльності як одної з ознак об'єктивної сторони злочину // Вісник Національного університету внутрішніх справ – 2000. – Вип.12. - Ч.1. - С. 77-80

  • .Ярмыш Н.Н. О месте причинной связи в системе признаков объективной стороны состава преступления // Проблеми законності: Респ. міжвід. наук. зб./ Відп. ред. В.Я. Тацій.- Харків: Нац. юрид. академія України, 2001. – Вип. 48. – С.105-114.

  • Ярмиш Н.М. До питання про кримінальну відповідальність особи, яка зазнала фізичного або психічного насильства // Вісник Національного університету внутрішніх справ – 2003. – Вип. 20. – С.373-378.

  • Ярмиш Н.М. Проблема цільової причинності у філософії і кримінальному праві // Вісник Національного університету внутрішніх справ – 2003. – Вип. 21. – С.54-60.

  • Ярмыш Н.Н. К вопросу о причиняющем характере бездействия в свете положений нового Уголовного кодекса Украины // Вісник Луганської академії внутрішніх справ МВС України імені 10 -річчя незалежності України. – 2003. – Вип. 2. – С. 72-80.

  • Ярмиш Н.М. Використання методу лінгвістичної інтуїції для встановлення причинного зв'язку в кримінальному праві // Вісник Запорізького юридичного інституту – 2003. – № 2. – С. 253-260.

  • Ярмиш Н.М. Онтологічні та гносеологічні ознаки причинного зв'язку в контексті проблем кримінального права // Вісник Національного університету внутрішніх справ. – 2003. – Вип. 22. – С. 165-170.

  • Ярмиш Н.М. Про співвідношення понять, використовуваних у філософії та кримінальному праві для констатації процесу спричинення // Проблеми правознавства та правоохоронної діяльності. - 2003. - №1. – Донецьк: Донецький інститут внутрішніх справ при Донецькому національному університеті. – С. 97-103.

  • Ярмиш Н.М. “Випадковий” причинний зв'язок як філософська та кримінально-правова проблема // Держава і право: Зб. наук. праць. – 2003. – Вип. 20. – С. 430-435.

  • Ярмиш Н.М. Проблема інформаційної причинності в науці кримінального права // Право України. - 2003. - №7. – С.119-121.

  • Ярмиш Н.М. Причинний зв’язок при співучасті у вчиненні злочину // Вісник Львівського інституту внутрішніх справ: Збірник. – Львів: Львівський інститут внутрішніх справ при НАВС України, 2003. – № 1. - С.252-261.

  • Ярмыш Н.Н. К вопросу о причинной связи при наличии особых обстоятельств на стороне потерпевшего // Правова держава. – 2003. - №6. – С.72-75.

  • Ярмыш Н.Н. Трактовка причинной связи как объективного явления в философии и науке уголовного права // Науковий вісник Юридичної академії Міністерства внутрішніх справ. – 2003. - №1. – С.221-229.

  • Ярмыш Н.Н. О причинной связи в преступлениях против общественной безопасности в свете философской проблемы вероятностной причинности // Право і безпека. – 2003. – №2. – Т.2. – С.151-155.

  • Ярмиш Н.М. Критерії опосередкованого причинного зв’язку в науці кримінального права // Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ України. – 2003. – №1. – С. 173-180.

  • Ярмыш Н.Н. Филологический


  •