LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Держава та право. Юридичні науки → Теоретичні проблеми причинно-наслідкового зв'язку в кримінальному праві (філософсько-правовий аналіз)

аспект познания причиной связи как одного из признаков объективной стороны состава преступления // Науковий вісник Юридичної академії Міністерства внутрішніх справ. – 2003. - №2. – С.230-237.

  • Ярмыш Н.Н. О соотношении понятий “причина” и “вина” в теории уголовного права // Актуальні проблеми державного управління: Зб. наук. праць. – 2003. - №2. – Ч.2. – С. 237-242.

  • Ярмиш Н.М. Значення філософської проблеми транзитивності причинних ланцюгів для науки кримінального права і практики застосування кримінального закону // Вісник Одеського інституту внутрішніх справ. – 2003. – №2. – С. 227-231.

  • Ярмыш Н.Н. Соотношение категорий “причина” и “условие” как проблема уголовного права и философии // Вісник Луганської Академії внутрішніх справ МВС України імені 10-річчя незалежності України. – 2003. – Вип.3. – С.8-18.

  • Ярмыш Н.Н. Проблема статистической причинности в философии и уголовном праве // Проблеми пенітенціарної теорії і практики: Щорічний бюлетень Київського інституту внутрішніх справ . – 2003. – №8. – С.83-90.


    Статті, тези, доповіді, у яких додатково відбиті наукові результати дослідження


  • Ярмыш Н.Н. Принуждение как фактор, влияющий на уголовную ответственность // Весы Фемиды. Научно-практический правовой журнал. Печатный орган Союза юристов Украины, Союза юристов Автономной Республики Крым / Гл. ред. О.Ф. Ковитиди. Симферополь, 2000, № 1(13). – С. 58-65.

  • Ярмыш Н.Н. Причинная связь как критерий отграничения убийств от смежных преступлений. // Серийные убийства и их предупреждение: юридический и психологический аспекты. Материалы международной научно-практической конференции. Ч.2./Отв. ред. П.П. Баранов. - Ростов-на-Дону: РЮИ МВД России, 1998. – С. 61-66.

  • Ярмыш Н.Н. Еще раз о философском обосновании поведения человека в контексте свободы воли // Философия права как учебная и научная дисциплина. Материалы Всероссийской научной конференции / Отв. ред. П.П. Баранов, В.Ю Верещагин. - Ростов-на-Дону: РЮИ МВД России, 1999.- С. 175-178.

  • Ярмиш Н.М. Методологічні аспекти дослідження причинного зв'язку в кримінальному праві // Матеріали міжнародної наукової конференції “Методологічні проблеми правової науки” 13-14 грудня 2002 р. – Харків: Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого, 2002. – С. 320-323





    АНОТАЦІЇ

    Ярмиш Н.М. Теоретичні проблеми причинно-наслідкового зв'язку в кримінальному праві (філософсько-правовий аналіз). – Харків: Право, 2003. - 512 с.

    Монографія присвячена аналізу категорії “причинно-наслідковий зв'язок” стосовно до задач, що стоять перед наукою кримінального права та практикою застосування кримінального закону. Дослідження ґрунтується на порівнянні різних філософських і кримінально-правових концепцій. Зроблена спроба виявити найбільш прийнятні з погляду логічного взаємоузгодження гуманістично спрямовані підходи до встановлення причинного зв'язку як однієї з ознак об'єктивної сторони злочину. Передумовою цього служить чітка установка, що детермінізм і причинність – категорії не співпадаючі. В аспекті “цільової причинності” уточнено об'єктивний характер причинного зв'язку. Проаналізовано лінгвістичні дані про походження категорії “причина” і доведено, що категорія причинності випливає із самої сутності матерії – її активності. Ознаки причинного зв'язку автор розміщує у двох рівнях – онтологічному і гносеологічному. Показано, що ні випадковість, ні необхідність використовуватися для визначення причинного зв'язку як онтологічної категорії не можуть. Стверджується, що причинний зв'язок не може бути статистичним. Наявність статистичних закономірностей не доводить наявності причинного зв'язку при розгляді конкретної пари подій. Подано додаткові аргументи на користь наявності причинного зв'язку при особливих обставинах на стороні потерпілого. Наведено дані, що онтологічна ознака причинного зв'язку “породження” формалізації не піддається. Для констатації породження запропоновано метод лінгвістичної інтуїції, крізь призму якого проаналізовано проблеми “інформаційної причинності”: вплив інформації на поведінку або стан людини. Виявлено ситуації, у яких інформаційний сигнал виступає не носієм причини, а зумовлюючим фактором. З огляду на це розглянуто детермінуючу роль другорядних співучасників для настання результату, отриманого виконавцем злочину. Доведено, що бездіяльність може служити носієм причини винятково в інформаційному аспекті, і не завжди, а лише у тих ситуаціях, коли її вплив здійснюється мимо або в обхід волі особи. На основі логіко-філософського аналізу зв'язування парних категорій “причина-наслідок” зроблено висновок, що причинний зв'язок не має самостійного місця в системі ознак об'єктивної сторони злочину, оскільки наслідком може називатися тільки та подія, яка перебуває у причинному зв'язку з діянням. У монографії розглянуто також спірні питання, що виникають у судовій практиці.

    Ключові слова: об'єктивна сторона складу злочину, причинний зв'язок, причина, наслідок, умова, детермінізм, причинні ланцюги спричинення, породження, необхідність, випадковість, інформаційна причинність, співучасть, бездіяльність.


    Ярмыш Н.Н. Теоретические проблемы причинно-следственной связи в уголовном праве (философско-правовой анализ). – Харьков: Право, 2003. - 512 с.

    Монография посвящена анализу категории “причинно-следственная связь” применительно к задачам, которые стоят перед наукой уголовного права и практикой применения уголовного закона. Исследование базируется на сравнении различных философских и уголовно-правовых концепций с привлечением данных психологии, социологии, языкознания, криминологии, ряда естественных наук. Предпринята попытка выявить наиболее приемлемые с точки зрения логической взаимосогласованности и отвечающие гуманистической направленности подходы к установлению причинной связи как одного из признаков объективной стороны преступления. Предпосылкой этого служит четкая установка, что детерминизм и причинность – категории не совпадающие. Детерминизм – это категория, выражающая любые виды связей между явлениями. Причинность отражает исключительно причинно-следственные связи. Условия – это качественно иные детерминирующие факторы, не способные к порождению других явлений. В аспекте “целевой причинности” уточняется объективный характер причинной связи: её наличие не зависит от того, спланировал ли человек определенное развитие событий или даже не заметил, что его действия повлекли их за собой. Осуществлен анализ лингвистических данных о происхождении категории “причина”, который позволяет утверждать, что категория причинности вытекает из самой сущности материи – ее активности. Признаки причинной связи автор располагает в двух уровнях – онтологическом и гносеологическом. Приводятся доводы, что единственный онтологический признак причинной связи – это признак порождения причиной следствия. Порождение включает в себя временной фактор. Показано, что ни случайность, ни необходимость использоваться для определения причинной


  •