LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Держава та право. Юридичні науки → Теоретичні проблеми регламенту Верховної Ради України

18


НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ ДЕРЖАВИ І ПРАВА ім. В.М. КОРЕЦЬКОГО







ГАНЖА НАТАЛЯ ВОЛОДИМИРІВНА







УДК 342.53/538 (477)




ТЕОРЕТИЧНІ ПРОБЛЕМИ

РЕГЛАМЕНТУ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ




Спеціальність 12.00.02 – конституційне право








АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата юридичних наук










Київ – 2004


Дисертацією є рукопис


Робота виконана у відділі конституційного права та місцевого самоврядування Інституту держави і права ім. В.М.Корецького НАН України (м. Київ).


Науковий керівник - член-кореспондент НАН України,

доктор юридичних наук, професор

Погорілко Віктор Федорович – заступник директора,

завідувач відділу конституційного права та місцевого

самоврядування Інституту держави і права

ім. В.М. Корецького НАН України (м. Київ)


Офіційні опоненти: доктор юридичних наук, професор

Фрицький Олег Федорович – професор кафедри

конституційного права Юридичної академії МВС України

(м. Дніпропетровськ);


кандидат юридичних наук, доцент

Кампо Володимир Михайлович – завідувач кафедри

муніципального права Академії муніципального управління

(м. Київ)


Провідна установа – Київський національний університет імені Тараса Шевченка,

кафедра конституційного та адміністративного права


Захист відбудеться 21 травня 2004 року о 15 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.26.236.03 по захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора юридичних наук в Інституті держави і права ім. В.М. Корецького НАН України за адресою: 01001, м. Київ, вул. Трьохсвятительська, 4.


З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці інституту.



Автореферат розіслано 21 квітня 2004 р.



Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Усенко І.Б.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ


Актуальність теми. Становлення України як правової держави, поряд з іншими чинниками, передбачає розвиток й удосконалення роботи її парламенту – Верховної Ради України.

Процес розвитку і вдосконалення законодавчої влади незалежної України пов’язується, в першу чергу, із реалізацією чинної Конституції України та вдосконаленням Регламенту Верховної Ради України.

Більшість теоретичних проблем Регламенту Верховної Ради України, яким керується у своїй постійній діяльності український парламент, залишається малодослідженими. У юридичній літературі основна увага приділяється юридичному процесу, що розглядається насамперед як судовий процес, хоча провідним видом юридичного процесу є, об’єктивно, парламентський процес. Проте дослідженню парламентського процесу в теорії конституційного права ще не приділено належної уваги, він залишається недостатньо вивченим юридичним явищем, складним за формою і змістом. Основним джерелом правового регулювання парламентського процесу, разом із Конституцією України, є Регламент Верховної Ради України, про який має бути прийнятий відповідний Закон.

У теорії конституційного права України досліджені тільки окремі елементи теоретичних основ Регламенту українського парламенту. Відсутній єдиний підхід до визначення поняття “Регламент Верховної Ради України”, недостатньо досліджена проблема стадій прийняття, внесення змін до Регламенту Верховної Ради України, невизначеними в повному обсязі залишаються структура та функції вказаного процесуального нормативного-правового акта, потребують дослідження проблеми реалізації (застосування) Регламенту Верховної Ради України.

Такі обставини й виняткове значення узагальнення і систематизації практичного та теоретичного матеріалу, накопиченого з окремих теоретичних проблем Регламенту Верховної Ради України, а також аналіз деяких теоретичних аспектів і проблем застосування відповідних процесуальних нормативно-правових актів у окремих державах, свідчать про актуальність теми даного дослідження, зумовлюють його наукову і практичну значимість. Пропозиції стосовно вдосконалення парламентського законодавства висуваються для більш широкого обговорення та подальшої перевірки.

Зв’язок з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження проводилося як складова частина планової науково-дослідної роботи відділу конституційного права та місцевого самоврядування Інституту держави і права ім. В.М. Корецького НАН України “Теоретичні проблеми реалізації Конституції України” (№ державної реєстрації 0196U012890).

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є вирішення комплексу теоретичних і практичних проблем удосконалення Регламенту Верховної Ради України і механізму його реалізації, формулювання висновків.

Визначена мета наукового дослідження зумовила постановку й розв’язання таких завдань:

розкрити зміст понять “Регламент Верховної Ради України”, “функції Регламенту Верховної Ради України”, “реалізація Регламенту Верховної Ради України”, “механізм реалізації Регламенту Верховної Ради України”, “конституційно-правова відповідальність за порушення норм Регламенту Верховної Ради України”;

визначити основні риси Регламенту Верховної Ради України;

визначити стадії прийняття Регламенту Верховної Ради України і внесення до нього змін;

сформулювати концепцію структури Регламенту Верховної Ради України;

класифікувати та охарактеризувати функції Регламенту Верховної Ради України;

визначити форми реалізації Регламенту Верховної Ради України;

виокремити елементи механізму реалізації Регламенту Верховної Ради України;

вказати шляхи вдосконалення Регламенту Верховної Ради України;

охарактеризувати проблемні аспекти конституційної відповідальності за порушення норм Регламенту Верховної Ради України.

Об’єктом дослідження є теоретичні й практичні проблеми джерел конституційного права України.

Предметом дослідження в рамках визначеного об’єкта є теоретичні проблеми Регламенту Верховної Ради України.

Методологічною основою дослідження єзагальнотеоретичні принципи та підходи, які забезпечують достовірність знань та вирішення визначених дослідником завдань. В роботі дисертантом використовується система загальнофілософських методів дослідження (діалектика, об’єктивність, історизм) – під час з’ясування змісту понять “Регламент Верховної Ради України”, “функції Регламенту Верховної Ради України”, “реалізація Регламенту Верховної Ради України”, “механізм реалізації Регламенту Верховної Ради України”, “конституційно-правова відповідальність за порушення норм Регламенту Верховної Ради України”; загальнонаукових методів (метод системного аналізу, структурно-функціональний, метод моделювання і прогнозування) – під час визначення юридичної природи Регламенту Верховної Ради України та