LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Держава та право. Юридичні науки → Теоретичні проблеми регламенту Верховної Ради України

делікту за порушення норм зазначеного акта входять такі елементи: суб’єкт, об’єкт, суб’єктивна сторона, об’єктивна сторона. Аналізується кожний з елементів складу конституційно-правового делікту та вказуються види деліктів. Досліджуються критерії класифікації конституційно-правової відповідальності за порушення норм Регламенту Верховної Ради України. Серед таких критеріїв називаються суб’єкти деліктів, механізм реалізації конституційно-правової відповідальності, строки її застосування тощо.

У висновках підбиті підсумки дисертаційної роботи, подані основні положення й результати проведеного наукового дослідження, узагальнені пропозиції щодо вдосконалення Регламенту Верховної Ради України.

Підкреслюється, що у дисертації запропоновано нове вирішення важливого наукового завдання, що виявляється у розробленні комплексу теоретичних і практичних проблем удосконалення Регламенту Верховної Ради України, механізму його реалізації, а також формулюванні пропозицій стосовно внесення змін і доповнень до цього акта.

Відзначається, що всі аналітичні дослідження, теоретичні висновки стосовно теоретичних проблем Регламенту Верховної Ради України та вироблені пропозиції базуються на вивченні нормативного та монографічного матеріалу не лише України, а й на аналізі досвіду врегулювання регламентами парламентів (палат парламентів) повноважень і процедур, здійснюваних цими органами, у зарубіжних країнах.

Дисертант сформулював основні теоретичні результати дослідження в наступний спосіб:

дано визначення понять “Регламент Верховної Ради України”, “функції Регламенту Верховної Ради України”, “реалізація Регламенту Верховної Ради України”, “механізм реалізації Регламенту Верховної Ради України”, “конституційно-правова відповідальність за порушення норм Регламенту Верховної Ради України”;

здійснено класифікацію рис Регламенту Верховної Ради України, функцій Регламенту Верховної Ради України, конституційно-правової відповідальності за порушення норм Регламенту Верховної Ради України.

У результаті дисертаційного дослідження здобувачем сформульовано концепції стадій регламентарного процесу в Україні, структури Регламенту Верховної Ради України.

Внесено пропозиції щодо вдосконалення структури і змісту Регламенту Верховної Ради України в такий спосіб:

  • Главу 6.9 “Тлумачення законів” чинного Регламенту Верховної Ради України має бути виключено на підставі ст.147 Конституції України.

  • Вважати недоцільним включення до Регламенту Верховної Ради України положень, які вже врегульовані Конституцією України, законами України, й тому вилучити чи повністю переробити Главу 4.1 “Народні депутати України” та Главу 9.8 “Про порядок дострокового припинення повноважень народного депутата України” чинного Регламенту парламенту України, в частинах, які дублюються вимогами Закону України “Про статус народного депутата України”, а також Главу 4.4 “Постійні комісії Верховної Ради” Регламенту Верховної Ради України, що співвідноситься із Законом України “Про комітети Верховної Ради України” тощо.

  • Включити до основної частини Регламенту Верховної Ради України нові глави і відповідні положення, які б врегулювали наявні в цьому акті прогалини, що стосуються:

    а) установчих процедур щодо формування органів державної влади (окремі глави про призначення суддів Конституційного Суду України, обрання суддів безстроково, призначення на посади та звільнення з посад Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, Голови та членів Рахункової палати, Голови Національного банку України, членів Ради Національного банку України, надання згоди на призначення на посади та звільнення з посад Президентом України Голови Антимонопольного комітету України, Голови Фонду державного майна України, Голови Державного комітету телебачення і радіомовлення України, керівника апарату Верховної Ради України тощо);

    б) спеціальних процедур: про заслуховування Верховною Радою щорічних і позачергових послань Президента України, про усунення Президента України з поста в порядку особливої процедури (імпічменту), про дострокове припинення повноважень Президента України в разі неможливості виконувати свої повноваження за станом здоров’я, про порядок розгляду звернень громадян; про здійснення повноважень щодо Автономної Республіки Крим; про розгляд питань про внесення змін до Конституції України та деякі інші;

  • Внести зміни до Розділу 9 Регламенту Верховної Ради України, зокрема: удосконалити бюджетну процедуру шляхом, по-перше, закріплення положення про те, що суб’єктом, який подає законопроект про бюджет, є Кабінет Міністрів України, а не Президент України; по-друге, привести у відповідність до Конституції всі строки проходження законопроекту про бюджет; удосконалити подальші стадії бюджетної процедури розгляду, прийняття, внесення змін і затвердження звіту про виконання Закону про бюджет тощо.


    Основні положення дисертації викладені у таких публікаціях здобувача:

  • Проблеми законодавчого процесу в проекті Закону України “Про регламент Верховної Ради України”// Держава і право: Збірник наукових праць. Юридичні і політичні науки. Випуск 7. – К.: Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького НАН України; Спілка юристів України, 2000. – С. 216-222.

  • Теоретичні проблеми Регламенту Верховної Ради України // Держава і право: Збірник наукових праць. Юридичні і політичні науки. Випуск 16. – К.: Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, 2002. – С. 90-97.

  • Порівняльна характеристика структур Регламенту Верховної Ради України та Регламенту Національного Зібрання Республіки Вірменія: теоретичні проблеми // Держава і право: Збірник наукових праць. Юридичні і політичні науки. Випуск 17. – К.: Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, 2002. – С. 127-131.

  • До питання поняття “право”: філософсько-правовий аспект // Четверта міжрегіональна науково-практична конференція “Концепція формування законодавства України” (листопад 1999 року). – Запоріжжя, 2000. – С. 4-7.

  • Деякі теоретичні та практичні питання співвідношення діяльності Конституційного Суду України та Верховної Ради України в процесі законотворчості // Матеріали засідання міжнародного “круглого столу”, присвяченого пам’яті професора К.Г.Федорова (12 травня 2000 р.). – Запоріжжя, 2000. – С. 124-127.

  • Порядок прийняття Регламенту Верховної Ради України і внесення до нього змін: деякі теоретичні питання // Вісник Запорізького державного університету (юридичні науки). – 2001. – № 3. – С. 118-127.

  • Проблемні питання визначення поняття “реалізація Регламенту Верховної Ради України” // Актуальні проблеми державотворення в умовах адміністративної реформи: Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції 11-12 квітня 2003 р. м. Запоріжжя. – Запоріжжя: Юридичний інститут МВС України, 2003. – С.168-171.


    Ганжа Н.В. Теоретичні проблеми Регламенту Верховної Ради України. – Рукопис.


    Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.02. – конституційне право. – Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН УКраїни. Київ, 2003.

    У дисертації здійснено теоретичне узагальнення і нове розв’язання наукової проблеми, що виявляється в формулюванні концепції Регламенту Верховної Ради України. Дисертація містить визначення


  •