LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Держава та право. Юридичні науки → Теоретичні проблеми та питання практики криміналістичного опису особи за зовнішністю

Стрийського міськрайонного судів Львівської області – загалом 400 кримінальних справ за 2001 – 2005 роки), слідча практика прокуратур Рівненської і Тернопільської областей (16 справ) і СУ УМВСУ м.Львова (9 кримінальних справ), 26 матеріалів виготовлення фотокомпозиційного портрета експертами НДЕКЦ при УМВСУ у Львівській області, 16 впізнавальних карт та дані з криміналістичних обліків виявлення невпізнаних трупів, розшуку осіб, які ухиляються від правоохоронних органів і зниклих безвісти, татуювань УІТ УМВСУ у Львівській області.

Методи дослідження. При написанні роботи, насамперед, використано загальнонаукові методи пізнання: аналіз, який застосовано з метою детального дослідження криміналістичного опису особи за зовнішністю, що дало змогу, зокрема, відмежувати його від інших форм ідентифікації особи (наприклад, за відбитками пальців рук), синтез, який використано з метою класифікації суб’єктів такого опису, ознак зовнішності, визначення місця криміналістичного вчення про ознаки зовнішності у системі науки криміналістики; узагальнення, застосовано з метою формування та розвитку на основі вже наявних у спеціальній літературі позицій і думок, нових наукових підходів, пропозицій щодо розуміння суті та вдосконалення процедури криміналістичного опису особи за зовнішністю; дедукція (дає змогу конкретизувати завдання криміналістичного опису особи за зовнішністю); індукція (дозволила зробити певні висновки щодо призначення криміналістичного опису особи за зовнішністю).

Окрім них, застосовано і спеціальні методи пізнання: історико-правовий (використано для дослідження розвитку процесу ідентифікації особи за зовнішністю); статистичний (застосовано під час вивчення та узагальнення судово-слідчої, оперативно-розшукової та експертної практики, що дає змогу поглиблено дослідити ефективність використання ознак зовнішності у їх діяльності, критично оцінити результати судової діяльності); метод інтерв’ювання слідчих прокуратури та органів внутрішніх справ застосовано під час дослідження використання ознак зовнішності особи у різних видах правоохоронної діяльності.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що дана робота є одним із перших у сучасній Україні дисертаційних досліджень криміналістичного опису особи за зовнішністю. У роботі вперше впорядковано усі теоретичні питання криміналістичного опису особи за зовнішністю, визначено його місце у системі криміналістики, обґрунтовано кілька нових положень та висновків, які доповнюють традиційні підходи до розуміння такого опису і розширюють понятійний апарат вищезазначеної науки.

Найважливіші результати дослідження:

1) удосконалено поняття криміналістичного вчення про зовнішні ознаки особи, визначено його структуру і місце у структурі криміналістичної техніки;

2) з’ясовано, що змістом цього вчення є процеси ідентифікації та діагностики, а також виокремлено їхні форми;

3) досліджено генезис становлення криміналістичного опису особи за зовнішністю від започаткування наприкінці ХІХ ст. у Франції до впровадження його у діяльність поліцейських органів, які діяли на території сучасної України (дореволюційний, радянський і сучасний періоди);

4) узагальнено дані стосовно джерел інформації про зовнішність особи та здійснено їхню класифікацію;

5) запропоновано визначення поняття „зовнішність особи”, „ознака зовнішності” та наведено додаткові аргументи щодо класифікації таких ознак;

6) удосконалено поняття „словесний портрет” та розроблено систему принципів, на яких він ґрунтується;

7) уточнено поняття „суб’єктивний портрет” та наведено додаткові аргументи про його криміналістичну класифікацію;

8) сформульовано етапи виготовлення суб’єктивного портрета спеціалістом та визначено дії, які він виконує на кожному з них;

9) проаналізовано допущені правоохоронними органами помилки у застосуванні методики „словесного портрета” і визначено шляхи щодо їхнього усунення.

Практичне значення одержаних результатів. Висновки та пропозиції стосовно криміналістичного опису особи за зовнішністю, сформульовані в дисертації, можна використати як у науково-теоретичному, так і в практичному напрямі.

Науково обґрунтовані висновки та положення щодо криміналістичного опису особи за зовнішністю можна використати: у процесі викладання курсу науки „Криміналістика”; при підготовці посібників, підручників, монографій; у своїй діяльності оперативним працівникам, слідчим, суддям та експертам.

Апробація результатів дисертаційного дослідження. Основні положення дисертаційного дослідження обговорювалися на науково-практичних конференціях, зокрема, на VIII, IX, X, XI і ХІІ регіональних науково-практичних конференція „Проблеми державотворення та захисту прав людини в Україні” (Львів, лютий 2002, 2003, 2004, 2005, 2006 р. р.), на регіональних міжвузівських наукових конференціях молодих вчених та аспірантів „Проблеми вдосконалення правового регулювання щодо забезпечення прав та основних свобод людини і громадянина в Україні” (Івано-Франківськ, квітень 2003, 2004 р. р.) та на І Міжвузівській науково-практичній конференції „Актуальні питання реформування правової системи України” (Луцьк, травень 2004), а також на науково-методичних семінарах кафедри кримінального процесу та криміналістики юридичного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка. Матеріали дисертації використовувалися викладачами кафедри в навчальному процесі у курсі „Криміналістика”.

Положення дисертаційного дослідження викладено у 12публікаціях, 7з яких надруковано у фахових виданнях.

Структура роботи, зумовлена метою та предметом дослідження, відповідає логіці наукового пошуку і вимогам ВАКу України. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, що містять дев’ять підрозділів та чотири пункти, із висновків, списку використаних джерел (162 найменування), а також чотирьох додатків. Повний обсяг дисертації становить 198 сторінок, (текст дисертації становить 178сторінок, список використаних джерел і додатки викладено на20сторінках).


ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У Вступі розкрито актуальність і стан наукової розробки теми дисертаційного дослідження, визначено мету та завдання роботи, об’єкт, предмет і методологічну основу дисертаційного дослідження; виокремлено положення, що становлять наукову новизну одержаних результатів, відзначено їхню науково-практичну значущість.

У розділі 1 “Загальні теоретичні основи криміналістичного опису особи за зовнішністю”, з огляду на комплексність проблеми, розглянуто поняття, зміст і структуру криміналістичного опису особи за зовнішністю, види та суб’єкти, що його здійснюють, історію виникнення та запровадження цієї частини криміналістичної техніки у діяльність правоохоронних органів, які