LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Держава та право. Юридичні науки → Теоретичні та методичні засади формування соціально-професійної зрілості курсантів вищих навчальних закладів МВС України

зростання.

Третій етап – навчанням на IV курсі забезпечує самоактуалізацію курсантів як суб’єктів і особистостей в професійній діяльності. Саме на цьому етапі курсанти під час стажуванням набувають практичного досвіду професійної діяльності працівника органів внутрішніх справ, вчаться оцінювати результати власної професійної діяльності, інших працівників міліції; здійснюють зіставлення вимог професії з рівнем власної підготовленості до їх виконання з подальшою корекцією програми особистісного і професійного вдосконалення.

Формуючись та функціонуючи в діяльності, особистість професіонала як складне динамічне утворення стає головним компонентом професійної діяльності, що регулює, контролює, оцінює й перетворює діяльність, а водночас і себе. Зазначимо, що особистість досягає досконалості тільки при високій мотивації і певній професійній спрямованості. У діяльності, з одного боку, формуються професійно важливі якості особистості, з іншого, конструювання самої діяльності відбувається відповідно до індивідуальних особливостей людини. У підсумку стає можливим досягнення однакових результатів людьми, що мають специфічні індивідуальні особливості, психологічно різними шляхами. Вибір цих шляхів залежить як від зовнішніх, так і від внутрішніх факторів. Викладені концептуальні положення стали основою розробленої нами педагогічної моделі організації процесу формування соціально-професійної зрілості курсантів вищого навчального закладу МВС України, яка складається з трьох блоків. Перший блок – імперативно-інформативний – охоплює аудиторну роботу з навчальною групою (взводом) з формування освітніх, розвивальних, виховних відносин у навчально-виховному процесі вищого навчального закладу закритого типу. Другий блок – особистісно-регулятивний – побудований на основі рефлексії, досвіду самовиховання й охоплює індивідуальну та розвивальну роботу, спрямовану на визначення образу “Я і професія”, а також виховну самооцінку в процесі практики. Третій блок – соціально-діяльнісний – моделює позааудиторну роботу в процесі стажування на робочому місці, спрямовану на конкретизацію образу “Я-професіонал” з урахуванням рівня освіченості, вихованості та розвитку курсанта як майбутнього професіонала.

Викладено основні завдання кожного з визначених блоків. Так завдання професійно орієнтованого імперативно-інформативного блоку полягають в озброєнні професіоналів правоохоронних органів прикладними психологічними знаннями, необхідними для осмислених дій у психологічно насичених умовах розв’язання завдань; формуванні професійно-психологічних навичок і умінь; професійному розвитку психологічних якостей (здібностей), важливих для успішного здійснення професійної діяльності; підвищенні професійно-психологічної стійкості; загартуванні під час подолання психологічних труднощів, максимально наближених до реальних службових, оперативно-службових і службово-бойових умов; розвиток професійно-психологічної орієнтованості особистості, що виявляється в постійній увазі, прагненні виявляти психологічні аспекти виконання будь-яких професійних дій.

Особистісно-регулятивний блок визначає здатність курсанта до правоохоронної діяльності за сукупністю оцінок найважливіших якостей особистості, а саме: соціально-мотиваційних (життєвих орієнтацій, рівня соціальної відповідальності); професійно-мотиваційних (мотивів вибору професії співробітника правоохоронних органів і діяльнісних ціннісних орієнтацій); правосвідомості; морально-психологічної підготовленості; ділових (вольових, організаторських); пізнавальних психологічних (мислення, увага, пам'ять тощо.); психофізіологічних.

Визначаючи соціально-діяльнісний блок, ми виходили з того, що можливості й успіхи особистості в професійної діяльності визначаються не тільки тим, до чого людина прагне, але й тим чим вона володіє для реалізації своїх устремлінь, як вона може втілювати їх у життя. Усе це втілено в операціональній сфері активності юриста-працівника міліції, в його ділових якостях, серед яких винятково важливу роль відіграє морально-психологічна підготовленість.

Важливою умовою саморозвитку особистості є регулярна й оперативна діагностика і самодіагностика, що виконує роль зворотного зв'язку в розвитку особистості.

У п’ятому розділі – “Методика формування соціально-професійної зрілості курсантів у навчально-виховному процесі ВНЗ МВС України” – розкрито особливості організації навчально-виховного процесу ВНЗ закритого типу на різних етапах професійного розвитку курсантів – самовизначення й адаптації, професійної самоідентифікації та самоактуалізації у професійній діяльності працівника міліції.

Організація навчально-виховного процесу у вищих навчальних закладах МВС України має свої особливості, зумовлені як метою, так змістом і характером діяльності курсантів командно-викладацького складу.

По-перше, вищі навчальні заклади системи МВС – це навчальні заклади цілодобового регламентованого воєнізованого режиму. Ті, хто вступив на навчання до вищого навчального закладу МВС України, займають соціальну позицію “курсант” з присвоєнням їм спеціального звання “рядовий міліції”. Курсанти отримують службові посвідчення особи і формене обмундирування зі знаками розрізнення відповідно до свого спеціального звання.

По-друге, специфічними є й умови проживання курсантів: вони розміщуються в казармах, повинні дотримуватись вимог, передбачених статутом внутрішньої служби Збройних сил України і Правил внутрішнього розпорядку. Особливо жорсткими є умови навчання і служби для курсантів 1 курсу. Вони можуть залишити розташування навчального закладу, казарму тільки за наявності дозволу про звільнення згідно з порядком, встановленим для військовослужбовців строкової служби.

По-третє, у вищих навчальних закладах МВС України переважає чоловічий колектив, в якому дуже помітними є психологічні особливості, характерні саме для юнаків-курсантів. Серед них – вразливість, допитливість, гострота сприйняття, схильність до романтики, прагнення до спілкування, колективної діяльності, внутрішнє бажання утвердити себе в колективі.

Адаптація курсантів до навчально-виховного процесу вищого навчального закладу МВС України розглядається як багатогранний процес пристосування особистості до нового соціального статусу входження її в специфічний колектив закладу закритого типу, зі статутно регламентованою системою взаємин, що спричиняє психологічну перебудову особистості з її орієнтацією на майбутню правоохоронну діяльність. Основний зміст цих складових передбачає: навчальну, соціально-психологічну та професійну адаптацію.

З метою обґрунтування змісту роботи на цьому етапі вважали за необхідне виявити передумови успішної організації і побудови системи навчально-виховної роботи з курсантами в адаптаційний період. Для цього було передбачено попереднє вивчення командним складом особових справ курсантів (на цьому етапі