LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Держава та право. Юридичні науки → Теоретичні та методичні засади формування соціально-професійної зрілості курсантів вищих навчальних закладів МВС України

вивчено 502 особових справи) із наступним урахуванням у навчально-виховній роботі індивідуально-психологічних і особистісних якостей.

Необхідною передумовою встановлення нормальних взаємин із курсантами та вивчення їхніх індивідуально-психологічних особливостей у перші місяці перебування у вищому навчальному закладі є контакт із батьками курсантів. Останнє дає змогу більш глибоко вивчити умови, у яких виховувався абітурієнт, довідатися про його характерологічні особливості, що допомагає прискорити адаптаційний процес. З цією метою було проведено понад 300 зустрічей з батьками.

Однією з передумов входження до нової соціальної позиції є врахування реальних потенційних можливостей вихідного рівня розвитку курсантів, їх готовності додержувати режиму статутно-регламентованого вищого навчального закладу, до прийняття нової системи особистісних взаємин. Не менш важливою передумовою виступає врахування різновікового складу груп (взводів) працівників органів МВС, що мають як позитивні, так і окремі негативні характеристики. Це вимагає організації навчально-виховного процесу на основі принципу індивідуалізації і диференціації у всіх сферах освітньо-виховної діяльності, а також зумовлює необхідність прилучення курсантів старшої вікової групи до виховних заходів й індивідуальної роботи з молодшими за віком курсантами.

Оволодіння системою саморегуляції поведінки, прийомами самовиховання кожним курсантом уже в перші місяці навчання у вищому навчальному закладі МВС України дає можливість прискорити процес адаптації майбутніх працівників міліції до статутних вимог.

Специфіка формувального експерименту, розрахованого не на негайний результат “до – після”, а на підсумковий – за сукупністю взаємозалежних педагогічних впливів, що не передбачало фіксації безпосередніх підсумків проведення кожної окремої виховної акції. Комплексна система навчально-виховної роботи педагогічного колективу ВНЗ з урахуванням провідних чинників, функцій педагогічної діяльності і педагогічних умов позитивно позначалася на темпі і рівнях адаптації курсантів, особливо в перші півтора року навчання.

Змістом наступного етапу становлення соціально-професійної зрілості курсантів, що збігається з професійним навчанням у ВНЗ закритого типу, було формування в курсантів позитивного й усвідомленого ставлення до себе як до майбутнього професіонала міліції. У розділі обґрунтовано висновок, що саме цей етап є найбільш важливим як з погляду розуміння основних механізмів і динаміки професійного становлення особистості, так і психолого-педагогічного впливу на її подальше професійне зростання. На цьому етапі починає складатися образ “Я - майбутній професіонал”, формується професійна самоідентичність, що включає в себе рефлексивне прийняття і підтвердження внутрішньої і зовнішньої тотожності професіоналам у визначеній сфері трудової діяльності: "Інші як професіонали – Значення професії для мене”, “Етапи професіоналізації в суспільстві – Моя можлива кар'єра”, “Професіонали-ідеали – Я як професіонал”, “Соціальні статуси професіоналів – Мій образ професійного успіху”, “Соціальна оцінка професійних досягнень – Мої зусилля, дії по досягненню професійних результатів” і т. ін.

Інтенсивність та ефективність формування професійної ідентичності значною мірою визначалася спрямуванням навчально-виховного процесу в конкретному ВНЗ на активне, діяльнісне, творче включення курсантів у навчально-професійну діяльність, створення умов для формування і розвитку самосвідомості особистості курсанта, і передусім, його рефлексії (зокрема, професійної). Розвивальна взаємодія давала змогу курсанту як особистості за допомогою рефлексії побачити в собі, відкрити, розгорнути, перевести професійний потенціал в конкретні вчинки і дії. Знання про способи і прийоми рефлексії, самопізнання, саморозвитку юнаки одержують з літературних джерел та від психолога.

Творче “входження” особистості разом із психологом у рефлексивну роботу допомогло “трансформувати” зовнішні вимоги технік і впливи психолога у внутрішньоособистісні значення і змісти. Запропонована нами модель рефлексивної підтримки професійного становлення у ВНЗ дала можливість і діагностувати рівень рефлексії та професійного потенціалу й розвивати їх та прогнозувати професійну успішність.

Стимулюючи рефлексію за допомогою її змістової “заданості” у педагогічній моделі, ми навчали курсантів активного особистісного відображення утруднень професіоналізації, спонукали до внутрішньої і зовнішньої дії. Упровадження моделі рефлексивної підтримки курсантів у зміст ВНЗ закритого типу сприяє активізації розуміння професіоналізації як особистісно важливого процесу; розуміння необхідності власної активності в професійному і життєвому становленні; розвитку рефлексивності як внутрішньої опори формування самоідентичності з професією.

Необхідність і сутність морально-психологічної підготовки курсантів визначалася з урахуванням їхньої майбутньої служби і професійної діяльності, що зумовлює різнобічні вимоги до якості підготовки працівників правоохоронних органів до професійної діяльності. Морально-психологічна підготовленість курсантів розглядається як необхідний компонент професійної підготовленості співробітника органів внутрішніх справ, що відповідає моральним вимогам і забезпечує її здійснення в строгій відповідності з високими моральними нормами.

Розкрито значення психологічнох служби в організації навчально-виховного процесу на етапі становлення професійної самоідентичності курсанті. Програма психолого-педагогічного супроводу навчально-виховного процесу, що використовувалась на різних етапах експерименту, розроблена була в 1995-1996 навчальному році. Щороку вона уточнювалася, доповнювалась з метою створення належних умов для становлення курсантів як професіоналів. Психологічне забезпечення навчально-виховного процесу, конкретизація шляхів та завдань роботи з курсантами згідно з цією програмою впливали на ефективність формування соціально-професійної зрілості.

Третій рік навчання є особливо важливим для закріплення досягнутого рівня соціально-професійної зрілості особистості курсанта у вищій школі. На цьому етапі головне завдання полягало в індивідуальному втіленні принципу розвитку відповідальної і позитивної Я-концепції і особистісних умінь співпрацювати в навчальній групі, творчо самореалізуватися в міліцейсько-службовій та інших видах діяльності. Виявлено, що високий рівень соціально-професійної зрілості передбачає сформованість у курсантів таких якостей, як чесність, совісність, об'єктивність, справедливість, тактовність, толерантність, моральна потреба в дотриманні професійної етики. Оскільки службові ситуації, у яких може опинитися офіцер міліції, не завжди вкладаються в рамки нормативних розпоряджень, у курсантів потрібно сформувати вміння осмислено і відповідально регулювати свої дій з урахуванням правових норм і засвоєної