LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Держава та право. Юридичні науки → Теоретичні та методичні засади формування соціально-професійної зрілості курсантів вищих навчальних закладів МВС України

системи цінностей, соціально-творчого підходу до вирішення моральних проблем. Формування свідомої відповідальності прямо пов'язано з наданням особистості свободи дії, відповідального вибору в прийнятті рішень, що відбувається паралельно з розвитком автономності особистості.

Доведено, що високий рівень соціально-професійної зрілості характеризується тим, що в потребно-мотиваційній сфері особистості з'являється прагнення до самореалізації, а в особистісній – до персоналізації (суб'єкт осмислює свою ідеальну представленість у соціальному сприйнятті інших людей і може виступити в суспільному житті як особистість). Цілеспрямовано організована діяльність курсантів помітно вплинула на розвиток інтелектуальних якостей.

Під час стажування курсанти вирішували завдання, спрямовані на подальше поглиблення здобутих знань, формування необхідних навичок у підрозділах кримінальної чи адміністративної служби міліції, взаємодії з населенням, роботи зі спеціальною та криміналістичною технікою, розвиток умінь організаторської, виховної та правоохоронної діяльності. Стажування сприяє максимальному прискоренню процесу становлення курсанта як співробітника міліції, що перебуває на тій чи іншій посаді в підрозділах кримінальної або адміністративної служби міліції органів внутрішніх справ. Мета стажування – максимально прискорити ознайомлення випускників з конкретними ділянками роботи в реальних умовах (на робочому місці). На нашу думку, позитивним є те, що стажування курсантів відбувається за місцем розподілу, після завершення навчання у вищому навчальному закладі МВС України.

У шостому розділі – “Дослідно-експериментальна перевірка ефективності формування соціально-професійної зрілості курсантів у процесі їх підготовки до професійної діяльності” – розкрито етапи та методику організації педагогічного експерименту, викладено результати константувального експерименту, проаналізовано зміст роботи на різних етапах формувального експерименту, тенденції формування соціально-професійної зрілості курсантів у процесі професійної підготовки у вищому навчальному закладі.

Результати теоретичного дослідження, виконаного на основі аналізу літературних джерел, нормативних документів і інших матеріалів, а також навчально-методичних розробок дали можливість розробити педагогічну модель формування соціально-професійної зрілості працівників міліції. З урахуванням цих результатів нами була розроблена і методика експериментального дослідження та її етапи.

Педагогічний експеримент (константувальний, формувальний) проводився у 1995 – 2005 рр. В основному формувальному експерименті брало участь 1004 курсанти. Комплектування експериментальних і контрольних груп здійснювалося на підставі облікового складу навчальних взводів.

Константувальний експеримент дав змогу виявити стан соціально-професійної зрілості практичних працівників міліції і курсантів – стажистів випускних курсів ВНЗ МВС України. Матеріали, узагальнені за результатами константувального експерименту були враховані під час розробки програми і методики дослідження.

Проведення основного формувального експерименту здійснювалося згідно з описаною раніше педагогічно моделлю і охоплювало теоретичну і практичну підготовку курсантів з предметів психолого-педагогічного, загальноправового і спеціального циклів; практику, стажування і позанавчальні заходи.

Оскільки в багатовимірному досліджені брали участь практичні працівники-офіцери міліції, курсанти випускних курсів, магістри – представники різних соціальних верств, з різною вислугою років, різним практичним досвідом роботи, вважаємо одержані дані типовими в плані цінностей, властивих курсантам ВНЗ МВС України. Нас цікавив вплив вислуги років, спеціального звання та спеціалізації професійної діяльності на стан соціально-професійної зрілості офіцерів міліції. Задля цього в групу обстежуваних були залучені магістри з вислугою до 5 років і званням лейтенант міліції – 10 осіб (40%) і старший лейтенант – 15 осіб (60%) та офіцери міліції-практики (лейтенант, старший лейтенант, капітан, майор, підполковник, полковник) з вислугою від 1 до 25 років.

Експериментальна вибірка була подана працівниками органів внутрішніх справ зі спеціалізацією “дільничний інспектор” – 78 осіб (34,4 %), “карний розшук” – 93 особи (41,0 %), “слідчі” – 56 осіб (4,7 %).

Узагальнення мотивів вибору професії юриста – працівника міліції в різних вікових категоріях опитаних (курсанти, офіцери міліції, магістри) показало, що у 82 осіб або 16,2% від загальної кількості, мотивом вибору професії юриста були особистісні професійні досягнення, 89 осіб (17,6%) обрали професію з метою самоствердження, 89 (17,6%) – з метою реалізації себе як особистості, лише 78 (15,4%) – з метою професійної мотиваційної спрямованості, 72 (14,3%) – з метою отримання компенсації, а 95 осіб (18,8%) – з огляду на вигідність професії.

Результати сприймання “ефекту зброї” офіцерами міліції показали, що лише 35,1% дільничних інспекторів міліції з вислугою років до 10 років сприймають зброю як засіб необхідний для виконання службового обов’язку, 56,6% – офіцери карного розшуку, 33,3 % – слідчі; з вислугою до 20 років сприймання зброї за означеним показником у дільничних інспекторів міліції – 76,5%, офіцерів карного розшуку – 85,7%, слідчих – 66,6%.

Результати прояву соціально-професійної зрілості у офіцерів міліції – практичних працівників показали, що із загальної кількості респондентів, незалежно від віку, наявними виявилось 55% ознак, що входять до зрілої особистості офіцера міліції та 97% ознак такими, що реалізуються. Високого рівня соціально-професійної зрілості у офіцерів міліції досягло 34,5 %, магістрів –31,2 %, курсантів – 25, 6 %, а достатнього відповідно – 31,8%, 33,8%, 28,7%. Середній рівень у офіцерів міліції – 25,8%, магістрів – 26,05, курсантів – 32,1%, а низький відповідно – 11,6%, 16,5%, 7,6%. За деякими ознаками прояв на низькому рівні був відсутній ( у офіцерів міліції – життєва філософія, креативність, самосприйняття; у магістрів – толерантність, контактність, самосприйняття, креативність; у курсантів-стажистів – глибина переживань, толерантність, самосприйняття, толерантність).

До початку формувального експерименту (після прийняття курсантами Присяги) було проведене анкетування курсантів, які вступили в Одеський юридичний інститут ХНУВС. Метою анкетування було уточнити мотив вибору професії юриста – працівника міліції, наявності уявлення про свою майбутню професію, проблем, що хвилюють курсантів. Аналізуючи мотиви вибору професії юриста – працівника міліції у курсантів, відповідно до виділених нами блоків (особистісних професійних досягнень, самоствердження, реалізації себе як особистості, професійно-мотиваційна спрямованість, компенсації, одержання вигоди від професії), ми виявили, що курсанти в контрольних та експериментальних групах за своєю кількісною