LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Держава та право. Юридичні науки → Теоретичні та методичні засади формування соціально-професійної зрілості курсантів вищих навчальних закладів МВС України

соціально-професійна зрілість особистості працівника органів внутрішніх справ є новоутворенням у структурі особистості, яка виявляє себе у спроможності робити усвідомлений і обґрунтований вибір щодо дій, визначених службово-професійним обов’язком. Соціально-професійна зрілість характеризує становлення особистості як цілісної, відносно стійкої (усталеної) системи, пов’язаної з усвідомленням власного місця, ролі, функцій в професії, в суспільстві, в колективі. До ознак соціально-професійно зрілої особистості нами віднесено: відповідальність, контактність, децентрацію, автономність, синергічність, самосприйняття, креативність, глибинність переживань, життєву філософію.

Формування соціально-професійної зрілості відбувається в процесі професіогенезу, а результатом якого є професіоналізм – інтегральна характеристика професійної зрілості особистості як суб’єкта правоохоронної діяльності. Зміст і структура соціально-професійної зрілості особистості офіцера міліції як його провідної якості зумовлені специфікою правоохоронної діяльності та її змістом, що створюють простір для особистісного та професійного самовизначення. Оформляючись професійно, правоохоронна діяльність дедалі більшою мірою набуває ознак стійкості, що забезпечує збереження її якісно незмінною. Об’єктивно такий стан може зберігатися досить тривалий час, навіть за умов, коли результати правоохоронної діяльності, їхня якість і технологія з охорони й захисту правопорядку, суперечать тенденціям і потребам суспільного розвитку.

4. Доведено, що для цілеспрямованого формування соціально-професійної зрілості особистості офіцера міліції доцільно створювати відповідні умови, серед яких провідними є психолого-педагогічні та методичні. На реалізацію психолого-педагогічних умов спрямована педагогічна модель формування соціально-професійної зрілості. Вона розглядається як педагогічна система організації процесу формування соціально-професійної зрілості курсантів, становить сукупність взаємопов’язаних і взаємозумовлених трьох блоків: інформаційно-імперативного, особистісно-регулятивного і соціально-діяльнісного. Методика поетапного формування соціально-професійної зрілості особистості офіцера міліції у вищому навчальному закладі закритого типу являє собою системну послідовність освітньо-виховної та професійної діяльності командного складу, науково-педагогічних працівників щодо її формування.

5. Відповідно до авторської методики поетапного формування соціально-професійної зрілості курсантів на кожному етапі формувального експерименту виділялися ключові види діяльності, з урахуванням яких будувалася вся система навчально-виховної роботи у вищому навчальному закладі МВС України. Доведено, що важливою умовою успішного входження до нової соціальної позиції є врахування реальних потенційних можливостей вихідного рівня розвитку курсантів (як фізичного, так і психічного), їх готовності виконувати режим й дотримуватись вимог, регламентованих статутом вищого навчального закладу, а також сприйняти нову систему міжособистісних взаємин.

З урахуванням особливостей навчально-виховного процесу вищого навчального закладу закритого типу, що неминуче породжують суперечності, що іноді призводять до кризових, стресових станів особистості, було визначено провідні чинники, котрі стимулювали процес звикання та пристосування першокурсників до вищого навчального закладу закритого типу. До таких позитивних чинників адаптаційного періоду віднесено: діяльність у всій її різноманітності – навчальну, суспільну, професійно-спрямовану, культурно-розважальну; соціальне середовище, що оточує курсантів, його розвивально-виховний потенціал; міжособистісне спілкування у системах “курсант – взвод – курсант”, “курсант – командний і науково-педагогічний склад”; активність особистості як джерело її життєдіяльності в адаптаційний період, та і в наступні роки навчання у вищому навчальному закладі; настанову на майбутню професійну діяльність. Інтенсивність та ефективність формування професійної ідентичності визначали орієнтацією навчально-виховного процесу на активне, діяльне, творче включення курсантів у навчально-професійну діяльність, а також створенням відповідних умов для формування і розвитку самосвідомості особистості курсанта і, передусім, його логічного компонента – рефлексії (зокрема професійної). Оскільки на етапі самоідентифікації основною метою рефлексивної підтримки розвитку особистості курсантів стало створення сприятливих внутрішніх умов повної і зрілої професійної ідентичності, першочерговим завданням стало психолого-методичне забезпечення розвитку їх самосвідомості в умовах навчання в закладі закритого типу.

На цьому етапі була розроблена модель рефлексивної підтримки формування курсантів як професіоналів в умовах вищого навчального закладу закритого типу. Впровадження моделі рефлексивної підтримки курсантів у зміст освіти уможливило забезпечення активізації процесу усвідомлення професіоналізації як особистісно важливого процесу; розуміння необхідності особистої активності в професійному і життєвому становленні; розвитку рефлексивності як внутрішньої опори формування самоідентичності з професією.

Обґрунтовано положення щодо ролі психологічної служби в організації навчально-виховного процесу на етапі становлення професійної самоідентичності курсантів. У процесі наукового пошуку важливою була індивідуально-диференційована підтримка уявлень, використання курсантами моделей про власні життєві цінності, життєві орієнтації (аналіз середовища і ситуацій життєдіяльності, Я-концепції). Вивчення змісту і ступеня повноти образів ситуацій, середовища і Я-концепції курсантів приводило в разі потреби до корекції відповідних образів (розкриття не побачених досі можливостей ситуацій, середовища, власних можливостей людини, підвищення адекватності Я– концепції). Спонукання до самостійного аналізу важливої інформації в різних системах координат допомагало курсантам у вивченні стереотипів стосовно важливих ситуацій, середовища, інших людей і самих себе і стимулювало здатність до зміни власних стереотипів.

Оскільки службові ситуації, у яких може опинитися офіцер міліції, не завжди вкладаються в рамки офіційних нормативних розпоряджень, від курсантів потрібне осмислене й відповідальне регулювання своїх дій з урахуванням правових норм і засвоєної системи цінностей, соціально-творчого підходу до вирішення моральних проблем.

6. Розроблений навчально-методичний комплекс, що охоплює авторські програми, навчальні, навчально-методичні і методичні посібники, спрямовані на професійну підготовку працівників для правоохоронних органів й цілеспрямоване формування соціально-професійної зрілості курсантів. Зокрема, розроблено спецкурс “Особистісно-професійна зрілість курсантів: засади та шляхи досягнення”; видано навчальні посібники “Педагогіка для правників” та “Основи педагогіки”; підготовлено навчально-методичні