LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Держава та право. Юридичні науки → Теоретичні та методичні основи судової гірничотехнічної експертизи


НАЦІОНАЛЬНА ЮРИДИЧНА АКАДЕМІЯ УКРАЇНИ

імені ЯРОСЛАВА МУДРОГО







Бордюгов Леонід Григорович



УДК 343.98





ТЕОРЕТИЧНІ ТА МЕТОДИЧНІ ОСНОВИ СУДОВОЇ ГІРНИЧОТЕХНІЧНОЇ ЕКСПЕРТИЗИ





Спеціальність 12.00.09 – кримінальний процес та криміналістика;

судова експертиза





А В Т О Р Е Ф Е Р А Т

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата юридичних наук










Харків – 2007

Дисертацією є рукопис


Робота виконана на кафедрі криміналістики, судової медицини та психіатрії Харківського національного університету внутрішніх справ, Міністерство внутрішніх справ України


Науковий керівник:

кандидат юридичних наук, доцент

Щербаковський Михайло Григорович,

Харківський національний університет внутрішніх справ, начальник кафедри криміналістики, судової медицини та психіатрії


Офіційні опоненти:

доктор юридичних наук, професор Журавель Володимир Андрійович, Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого, професор кафедри криміналістики



кандидат юридичних наук, доцент, Заслужений юрист України Цимбал Михайло Леонідович, Харківський науково-дослідний інститут судових експертиз імені Засл. проф. М.С. Бокаріуса, директор


Провідна установа:

Київський національний університет внутрішніх справ МВС України, кафедра криміналістики, м. Київ



Захист відбудеться “12” травня 2007 р. о 10.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.086.01 у Національній юридичній академії України імені Ярослава Мудрого за адресою: 61024, м. Харків, вул. Пушкінська, 77


З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого за адресою: 61024, м. Харків, вул. Пушкінська, 70


Автореферат розісланий “06” квітня 2007 р.



Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради В.Ю. Шепітько






ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ


Актуальність теми. Рівень аварійності на підприємствах вугільної промисловості України залишається досить високим – при видобутку вугілля Україною всього близько 2% від світового обсягу, кількість аварій становить біля 30% загального числа надзвичайних ситуацій у світі. Це обумовлено низкою факторів: по-перше, зниженням державних дотацій у розвиток гірничої промисловості у цілому та у технологічне обладнання, що призначено для безпеки праці, окремо; по-друге, погіршенням природних умов видобутку вугілля; по-третє, падінням виробничої дисципліни, зростанням кількості дій робітників, що ведуть до порушення технологічних процесів, вимог правил безпеки та охорони праці. Аварії в умовах погіршення гірничо-геологічних і гірничотехнічних умов вуглевидобутку або неефективності заходів, прийнятих при їхній ліквідації, обумовлюють значні матеріальні й людські втрати та економічні й екологічні збитки.

Все це зумовлює зростання злочинів, які пов’язані з порушеннями вимог законодавства про охорону праці (ст. 271 КК України) та правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою (ст. 272 КК України) на підприємствах гірничої промисловості.

Організація розслідування даної категорії злочинів має певну специфіку, яка обумовлена насамперед ускладненою картиною події, знаходженням міста аварії, нерідко, на значній глибині, наявністю підвищеної небезпеки гірничих робіт. Складність технологічного процесу на гірничому підприємстві, замкненість й обмеженість виробничих площин та інші специфічні чинники обумовлюють необхідність залучення спеціальних гірничотехнічних знань при розслідуванні та судовому розгляді справ, пов’язаних з порушеннями вимог правил безпеки й охорони праці. Основною формою використання зазначених знань виступає судова гірничотехнічна експертиза.

Розвитку загальної теорії судової експертизи, у тому числі тенденціям виникнення нових родів (видів) судових експертиз приділяли увагу відомі вчені, зокрема Т.В. Авер’янова, Л.Ю. Ароцкер, В.Д. Арсен’єв, Р.С. Бєлкін, С.Ф. Бичкова, А.І. Вінберг, Г.Л. Грановський, В.Г. Гончаренко, Н.І. Клименко, В.Я. Колдін, В.П. Колмаков, В.О. Коновалова, Ю.Г. Корухов, М.В. Костицький, В.К. Лисиченко, В.Г. Лукашевич, Н.П. Майліс, Д.Я. Мирський, В.С. Мітричев, Ю.К. Орлов, В.Ф. Орлова, О.Р. Росинська, М.Я. Сегай, М.О. Селіванов, С.А. Смірнова, З.М. Соколовський, В.Ю. Шепітько, О.Р. Шляхов, О.О. Ейсман та інші.

Водночас, концепція судової гірничотехнічної експертизи знаходиться в стані формування. Дотепер не визначені ключові категорії даного роду судової експертизи, її об’єкт, предмет, коло розв’язуваних завдань, місце в системі судових експертиз. На сьогодні в Україні і за її межами відсутні комплексні, науково-обґрунтовані дослідження проблем призначення і проведення судової гірничотехнічної експертизи. У той же час відсутність єдиного науково-методичного підходу істотно ускладнює організацію проведення даного різновиду експертизи, негативно позначається в цілому на якості й ефективності розкриття і розслідування злочинних порушень правил охорони праці та вимог техніки безпеки на підприємствах гірничої промисловості.

Вказані вище реалії сьогодення ставлять перед вченими-криміналістами нагальні потреби на базі загальнотеоретичних положень судової експертизи вирішити питання щодо удосконалення теоретичних і методичних основ судової гірничотехнічної експертизи, уніфікації використовуваних експертами термінів, розробці рекомендацій з підготовки, організації і проведення такого роду експертних досліджень.

Отже, потреби слідчої, судової та експертної практики в розробці наукових положень і практичних рекомендацій щодо призначення та проведення судової гірничотехнічної експертизи зумовили вибір теми дисертаційного дослідження.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження є складовою частиною науково-дослідної роботи “Теоретичні та організаційні основи судової гірничотехнічної експертизи”, яка виконувалась у Донецькому НДІ судових експертиз за тематичним планом наукових робіт науково-дослідних інститутів судових експертиз Міністерства юстиції України (номер держреєстрації 0104U003498). Тема дисертації затверджена рішенням Вченої ради Харківського національного університету внутрішніх справ від 13 грудня 2003 року, протокол № 11.

Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є розробка теоретичних і методичних основ призначення та проведення судової гірничотехнічної експертизи.

Для досягнення зазначеної мети були поставлені наступні завдання:

  • розглянути генезис та визначити сучасний стан судової гірничотехнічної експертизи;

  • сформулювати предмет судової


  •