LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Держава та право. Юридичні науки → Теоретичні та методичні основи судової гірничотехнічної експертизи

гірничотехнічної експертизи та визначити її місце в системі судових експертиз;

  • проаналізувати та вдосконалити понятійний апарат судової гірничотехнічної експертизи;

  • систематизувати та класифікувати об’єкти судової гірничотехнічної експертизи;

  • визначити та удосконалити прийоми підготовки слідчим матеріалів для проведення судової гірничотехнічної експертизи;

  • проаналізувати і удосконалити організаційні положення проведення судової гірничотехнічної експертизи у спеціалізованих експертних установах;

  • розробити експертні технології, алгоритм рішення типових експертних завдань судової гірничотехнічної експертизи;

  • розробити рекомендації судовим експертам щодо вдосконалення змісту висновку за результатами судово-гірничотехнічного дослідження;

  • розробити структуру та зміст інформаційного забезпечення судового гірничотехнічного експерта.

    Об’єктом дослідження є слідча діяльність щодо підготовки та призначення судових гірничотехнічних експертиз, експертна діяльність щодо проведення судових гірничотехнічних досліджень та відносини, які виникають при цьому.

    Предметом дослідження є процесуальні, організаційні та методичні положення призначення та проведення судової гірничотехнічної експертизи.

    Методи дослідження. Під час проведення дослідження було застосовано загальний діалектичний метод пізнання дійсності, у межах якого всі явища досліджено у взаємозв’язку, у єдності їх соціально обумовленого змісту і юридичної форми, а також спеціальні методи дослідження. Зокрема, використовувалися методи логіки (аналіз, синтез, дедукція, індукція, аналогія) при дослідженні нормативно-правових актів, матеріалів кримінальних справ та висновків експертів, класифікації об’єктів дослідження, точок зору авторів з окремих питань; системно-структурний метод – при дослідженні окремих елементів процедури проведення судової гірничотехнічної експертизи, побудові алгоритму рішення типових експертних завдань; історико-правовий – при дослідженні розвитку й джерел гірничотехнічної експертизи, висвітленні різних підходів щодо сутності предмета, об’єктів, поняття судової експертизи; соціологічні методи (анкетування, інтерв’ювання) – при опитуванні слідчих за спеціально розробленою анкетою; статистичні методи (групування, зведення, аналіз кількісних показників) – для узагальнення даних за результатами аналізу кримінальних справ, висновків експерта, анкетування слідчих.

    Нормативну базу дисертаційного дослідження склали: Конституція України, кримінально-процесуальне законодавство України, Закон України “Про судову експертизу”, постанови Пленуму Верховного Суду України, накази, інструкції, розпорядження Міністерства юстиції України, інші нормативні акти, що регламентують судово-експертну діяльність. В процесі підготовки дисертації були вивчені роботи вітчизняних криміналістів, фахівців в галузі кримінального процесу і загальної теорії судової експертизи, що стосуються теми дисертації.

    Емпіричну базу дисертаційної роботи склали дані, одержані в результаті дослідження 120 кримінальних справ, порушених за статтями 271, 272 КК України; 200 висновків судових гірничотехнічних експертиз; анкетування 45 слідчих прокуратури. В роботі над дисертацією використовувався також власний більш ніж двадцятирічний досвід автора як судового експерта.

    Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що вперше в Україні і країнах СНД, спираючись на положення теорії кримінального процесу та криміналістики, загальної теорії судової експертизи й узагальнення судово-слідчої та експертної практики, на монографічному рівні розв’язані проблеми проведення судової гірничотехнічної експертизи.

    Проведене дослідження дозволило обґрунтувати й сформулювати наукові положення, висновки та рекомендації, які мають певний ступінь новизни:

    вперше:

    - розроблено базові наукові положення судової гірничотехнічної експертизи, а саме: визначено завдання, предмет експертизи, уточнено коло методів експертного дослідження;

    - доведено, що судова гірничотехнічна експертиза є окремим родом судових експертиз;

    - сформульовано авторське визначення поняття судової гірничотехнічної експертизи;

    - побудовано алгоритм вирішення типових ситуалогічних завдань судової гірничотехнічної експертизи та інші експертні технології проведення судових гірничотехнічних досліджень;

    набули подальшого розвитку:

    - систематизація та класифікація об’єктів судової гірничотехнічної експертизи;

    - положення щодо організації судової гірничотехнічної експертизи в державних судово-експертних установах України;

    - рекомендації судовим експертам щодо оформлення висновку судової гірничотехнічної експертизи та формулюванню кінцевих висновків;

    удосконалено:

    - прийоми підготовки матеріалів для проведення судової гірничотехнічної експертизи;

    - основні визначення судової гірничотехнічної експертизи.

    - структуру технічного та інформаційного забезпечення (бази даних) автоматизованого робочого місця (АРМ) судового гірничотехнічного експерта.

    Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що сформульовані в дисертації наукові положення та рекомендації можуть бути використані у:

    - практичній діяльності працівниками правоохоронних органів при виявленні і провадженні досудового розслідування злочинів, що пов’язані з злочинними порушеннями правил безпеки та вимог законодавства про охорону праці на підприємствах гірничої промисловості;

    - судовими експертами при проведенні судових гірничотехнічних експертиз (довідки про впровадження Генеральної прокуратури України; Прокуратури Донецької області, Прокуратури міста Дзержинська Донецької області; Донецького НДІ судових експертиз МЮ України);

    - наукових дослідженнях при підготовці дисертацій, монографій, навчальних і методичних посібників з проблем розслідування злочинів проти безпеки виробництва (довідка про впровадження Міністерства юстиції України);

    - у навчальному процесі – як матеріал для підготовки окремих розділів підручників і навчальних посібників з курсів “Криміналістика” та “Судова експертологія”, а також у навчальному процесі та підготовці судових експертів з даного виду дослідження, підвищенні кваліфікації слідчих прокуратури та суддів (акт впровадження Харківського національного університету внутрішніх справ; акт впровадження Донецького національного університету). За результатами дослідження у 2002 році розроблено програму підготовки фахівців науково-дослідних інститутів судових експертиз МЮ України за експертною спеціальністю 10.15 “Дослідження причин та наслідків надзвичайних подій в гірничий промисловості та в підземних умовах”.

    Особистий внесок здобувача. Дисертаційне дослідження виконано здобувачем самостійно, всі сформульовані в ньому положення та висновки обґрунтовані на базі особистих досліджень автора. .

    В опублікованій у співавторстві Дружиніним Г.М., Дузь Л.Є., Кир’яновим Ю.А. Кривченко Ю.О., Крупкою А.А., Моїсєєвим О.М. монографії “Судова гірничотехнічна експертиза: організаційні та методичні основи”, дисертантом були розглянуті гносеологічні і процесуальні передумови формування судової гірничотехнічної експертизи, обґрунтована доцільність призначення судової експертизи при розслідуванні злочинів, що пов’язані з порушенням вимог


  •