LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Держава та право. Юридичні науки → Теоретичні та методичні основи судової гірничотехнічної експертизи

охорони праці та техніки безпеки на підприємствах вугільної промисловості, надано алгоритм вирішення ситуалогічної експертної задачі у судовій гірничотехнічній експертизі. При розробці у співавторстві з Кир’яновим Ю.А., Дружиніним Г.М., Крупкою А.А., Дузь Л.Є., Кир’яновим С.Ю. “Тлумачного словника основних термінів” автором досліджувались основні терміни, що стосуються судочинства та теорії судової експертизи. У роботі “Застосування методів судової гірничотехнічної експертизи у роботі по запобіганню та розкриттю злочинів, пов’язаних з аваріями техногенного характеру на підприємствах вугільної промисловості”, опублікованій у співавторстві з Кир’яновим Ю.А., автор досліджує питання використання комплексного підходу при вирішенні експертних задач судової гірничотехнічної експертизи, розглядає етапи за якими проводиться судова гірничотехнічна експертиза. В опублікованій у співавторстві з Кир’яновим Ю.А. статті “Изъятие и осмотр документов для проведения экспертных исследований по уголовным делам о нарушениях техники безопасности на предприятиях горной промышленности” дисертантом проведена класифікація документів, які є об’єктами дослідження судової гірничотехнічної експертизи в залежності від характеру події.

Ідеї та розробки співавторів у дисертації не використовувались.

Апробація результатів дослідження. Основні положення дисертаційного дослідження неодноразово обговорювалися на засіданнях Вченої ради Донецького НДІ судових експертиз; кафедри криміналістики, судової медицини та психіатрії Харківського національного університету внутрішніх справ; секції судової експертизи з питань охорони праці Науково-консультативної та методичної ради з проблем судової експертизи при МЮ України.

Результати роботи оприлюднені на 9 міжнародних та регіональних науково-практичних конференціях: „Актуальні проблеми криміналістики” (м. Харків, вересень 2003 р.); „Наука і освіта 2004” (м. Дніпропетровськ, лютий 2004 р.); „Динаміка наукових досліджень 2004” (м. Дніпропетровськ, червень 2004 р.); „Науковий потенціал світу 2004” (м. Дніпропетровськ, листопад 2004 р.); „Современные проблемы и пути их решения в науке, транспорте, производстве и образовании” (Одеса, грудень 2005 р.); „Наука і освіта 2005” (м. Дніпропетровськ, лютий 2005 р.); „The science: theory and practice” (Прага, Дніпропетровськ, Белгород, липень-серпень 2005 р.); „Сучасні наукові дослідження 2006” (Дніпропетровськ, лютий 2006 р.); „Наука и технологии: шаг в будущее - 2006”. (Белгород, март 2006 р).

Публікації. Основні положення дисертації викладені у 20 наукових публікаціях, з яких 6 статей надруковані у фахових виданнях, перелік яких затверджений ВАК України, а також тезах науково-практичних конференцій.

Структура дисертації. Робота складається із вступу, трьох розділів, дванадцяти підрозділів, висновків, списку використаних джерел (234 найменування) та додатків. Загальний обсяг дисертації становить 225 сторінки (список використаних джерел 30 сторінок, додатки 20 сторінок).


ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ


У вступіобґрунтовуються вибір теми дисертації, її актуальність, визначаються об’єкт і предмет дисертаційного дослідження, сформульовані мета й завдання дослідження, визначена наукова новизна та методологічна основа, розкривається практична й теоретична значущість роботи, зазначені основні напрямки впровадження одержаних результатів у практику.

Розділ 1 “Теоретичні (правові і організаційні) основи судової гірничотехнічної експертизи” складається із чотирьох підрозділів, у яких досліджуються гносеологічні і процесуальні передумови формування судової гірничотехнічної експертизи, розкривається зміст предмета, задач, об’єктів судової гірничотехнічної експертизи, розглядаються питання процесуальної природи і поняття судової гірничотехнічної експертизи.

У підрозділі 1.1 “Гносеологічні і процесуальні передумови формування судової гірничотехнічної експертизи” обґрунтовується, що процеси диференціації й інтеграції наукових знань відіграють суттєву роль у формуванні нових видів (родів) судових експертиз, у тому числі й судової гірничотехнічної експертизи. Акцентується, що судова гірничотехнічна експертиза почала формуватися у Донецькому НДІСЕ у 90-х роках минулого століття та остаточно виділилася у окремий рід інженерно-технічних експертиз декілька років тому (у 2002 році МЮ України було введено нову спеціальність 10.15, також була розроблена Програма підготовки експертів науково-дослідних інститутів судових експертиз Міністерства юстиції України з судової гірничотехнічної експертизи за спеціальністю 10.15 “Дослідження причин та наслідків надзвичайних подій в гірничій промисловості та в підземних умовах”).

На підставі проведеного дослідження автором зроблено висновок про те, що науковою основою судової гірничотехнічної експертизи є своєрідна, інтеграційна інженерно-технічна і правова галузь знань, яку він пропонує назвати судовою гірничотехнікою та підкреслює, що факторами, які визначають формування судової гірничотехніки, як окремої галузі судово-експертних знань та наукового базису судової гірничотехнічної експертизи, є потреби слідчої (судової) практики, а також розвиток теоретичних положень, методів і засобів експертного дослідження. Дисертант надає визначення судової гірничотехніки як судово-експертної галузі знань, а саме – це наука, система теорій і методів дослідження для встановлення обставин, що входять у предмет гірничотехнічної експертизи, і яка має сугубо прикладне значення

У підрозділі 1.2 “Предмет і завдання судової гірничотехнічної експертизи” акцентується увага на тому, що вірне визначення предмета судової гірничотехнічної експертизи, як і будь-якої іншої, набуває суттєвого значення у процесуальному, організаційно-методичному, теоретичному, та практичному аспектах. Проаналізувавши різні підходи до визначення понять предмета судової експертизи (Л.Ю. Ароцкер, В.Д. Арсен’єв, Р.С. Бєлкін, В.К. Лисиченко, Д.Я. Мирський, Г.М. Надгорний, І.Л. Пєтрухін, М.О. Селиванов, О.Р. Шляхов), автор дійшов до висновку, що предметом судової гірничотехнічної експертизи є фактичні дані (обставини справи), які встановлюються в процесі вивчення матеріалів кримінальної справи та наданих об’єктів на основі спеціальних знань у гірничій справі та інших прикладних науках, суміжних з нею, і характеризують: 1) технічний стан устаткування (інструментів, комунікацій, гірничих виробок, провітрювання, пило-газового режиму, проти-аварійного захисту, інших знарядь праці і засобів виробництва, що забезпечують функціонування гірничого підприємства); 2) обставини події; 3) технологічні режими; 4) дії службових осіб та учасників виробництва.

Наголошується, що зміст судової гірничотехнічної експертизи необхідно розуміти як науково-обґрунтоване дослідження, яке спрямоване на встановлення обставин і фактів виникнення, розвитку і наслідків надзвичайних подій на підприємствах гірничої промисловості та в підземних умовах, що можуть бути визнані як докази в процесі розслідування та судовому розгляді цих справ.

Проаналізувавши визначення понять експертних завдань, що пропонуються в спеціальній літературі (Г.Л. Грановський, Н.Т. Малаховська, О.Р. Шляхов), дисертант розглядає класифікаційні, діагностичні та ситуалогічні завдання, які вирішуються в процесі