LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Держава та право. Юридичні науки → Теоретичні та методичні основи судової гірничотехнічної експертизи

проведення судової гірничотехнічної експертизи. На підставі проведеного узагальнення 120 кримінальних справ та 200 експертних проваджень виділено найбільш типові завдання судової гірничотехнічної експертизи та визначено перелік питань, які вирішуються судовим гірничотехнічним експертом і які конкретизують окремі моменти, механізм розвитку події, дії її учасників та інше.

Підрозділ 1.3“Об’єкти судової гірничотехнічної експертизи” присвячений визначенню поняття об’єкта судової гірничотехнічної експертизи. На підставі аналізу різних підходів до визначення поняття об’єкта судової експертизи (В.Д. Арсен’єв, Р.С. Бєлкін, А.І. Вінберг, Ю.Г. Корухов, Ю.К. Орлов, М.М. Ростов, О.Р. Росинська, М.Я. Сегай) автор визначає, що об’єктами судової гірничотехнічної експертизи визначаються матеріальні і матеріалізовані джерела інформації, що містять фактичні дані про обставини аварії, професійного захворювання чи нещасного випадку і закріплені в матеріалах справи та надані експерту особою або органом, який призначив експертизу, для експертного дослідження з метою встановлення фактів, що входять у предмет судової гірничотехнічної експертизи.

Проаналізувавши думки деяких вчених (А.І. Вінберг, Ю.Г. Корухов, М.М. Ростов) щодо того, що як об’єкти експертизи можуть вивчатися події, явища, процеси, автором обґрунтовується положення про те, що експертному дослідженню можуть підлягати не тільки конкретні предмети, але і різні процеси (події, явища).

На основі проведеного дослідження надано перелік найбільш типових об’єктів судової гірничотехнічної експертизи, які досліджуються експертом: місце події, речові докази, документи, матеріали справи.

Підрозділ 1.4 “Процесуальна природа і поняття судової гірничотехнічної експертизи” присвячений визначенню сутності судової гірничотехнічної експертизи. Автор зазначає, що судова гірничотехнічна експертиза розкривається через основні ознаки, що відображають природу спеціальних знань гірничотехнічного експерта і відокремлюють даний рід експертизи від інших судових експертиз. Такими ознаками, що повинні розглядатися в сукупності, є: предмет (завдання), об’єкти, методики, спеціальні знання судового гірничотехнічного експерта, які використовуються у процесі експертного дослідження.

Наголошується також, що ознаками судової гірничотехнічної експертизи є: процесуальний регламент призначення і проведення; проведення дослідження на підставі застосування спеціальних знань у галузі гірничої справи та прикладних наук, суміжних з нею; надання висновку, який має статус джерела доказів.

Судова гірничотехнічна експертиза містить у собі наступні обов’язкові компоненти: 1) спеціальний – необхідність застосування спеціальних знань у формі дослідження; 2) правовий – наявність процесуальної форми (дотримання процедури); 3) цільовий – одержання нових даних у справі у формі висновку експерта, який є самостійним джерелом доказів.

Виходячи із зазначеного вище, автором надається наступне визначення судової гірничотехнічної експертизи – це процесуальна дія, сутність якої полягає у проведені за завданням слідчого (суду), згідно із законом науково-обґрунтованого дослідження обізнаною особою – судовим гірничотехнічним експертом – матеріальних або матеріалізованих об’єктів з метою встановлення фактичних даних по кримінальній справі, що розслідується в зв’язку із злочинним порушенням вимог правил безпеки і охорони праці на підприємстві гірничої промисловості.

Розділ 2 „Судова гірничотехнічна експертиза як процесуальна діяльність” складається із чотирьох підрозділів, у яких досліджуються принципи і зміст судово-експертної діяльності в галузі судової гірничотехнічної експертизи, розглядаються питання про особливості підготовки матеріалів, призначення та проведення судової гірничотехнічної експертизи, особливості формулювання висновку судової гірничотехнічної експертизи.

У підрозділі 2.1 “Принципи і зміст судово-експертної діяльності в галузі судової гірничотехнічної експертизи” проводиться аналіз судово-експертної діяльності, як єдиного динамічного процесу, на основі якого дисертант обґрунтовує положення, що основним змістом судово-експертної діяльності є організація і проведення судової експертизи на принципах законності, незалежності експерта, об’єктивності і повноти дослідження. Вказується, що судово-експертна діяльність має дві складових – процесуальну (проведення експертного дослідження) та непроцесуальну (науково-дослідну, навчально-методичну, профілактичну).

З урахуванням того, що судова гірничотехнічна експертиза є практичною діяльністю із застосуванням спеціальних наукових знань у галузі гірничої справи та деяких прикладних наук у кримінальному процесі, дисертантом досліджується питання про її відмінність від інших форм використання спеціальних гірничотехнічних знань у кримінальному судочинстві. Проаналізовано різні підходи до визначення поняття спеціальних знань у судочинстві.

Автором розглядаються схожість та відмінності процесуального статусу спеціаліста та судового експерта, які дотепер у кримінальному судочинстві не конкретизовані. Вказується, що відмінності стосуються, головним чином, процесуальних функцій спеціаліста й експерта, методів дослідження, які використовуються ними, а також порядку оформлення і процесуального значення результатів їхньої роботи.

На основі проведеного дослідження дисертантом вказуються шляхи вдосконалення судово-експертної діяльності в цілому, а також судово-експертної діяльності в галузі судової гірничотехнічної експертизи.

У підрозділі 2.2 “Особливості підготовки матеріалів на експертизу та призначення судової гірничотехнічної експертизи” дисертант обґрунтовує, що якісне проведення первісних слідчих дій, а саме якісне проведення огляду місця події, має важливе значення для вивчення особливостей обстановки та слідової картини, а отже і для визначення початкових даних, необхідних для призначення судової гірничотехнічної експертизи. Розглядаються питання, які стосуються тактики огляду місця події на підприємстві гірничої промисловості, використання при цьому спеціального технічного обладнання, та яким умовам (з точки зору безпеки) воно повинно відповідати. Акцентується увага на тому, що місце події має особливості, що ускладнює його огляд (знаходиться глибоко під землею, на ньому зберігається небезпечна аварійна обстановка та ін.) Наголошується, що в якості спеціаліста доцільно залучати фахівця, який згодом буде проводити судову гірничотехнічну експертизу. В зв’язку з цим акцентується, що підготовка матеріалів на експертизу тим якісніша, чим ретельніше проведено огляд місця події.

Автор зазначає, що процесуальна форма судової гірничотехнічної експертизи, як один із аспектів, включає процесуальну форму її призначення, тобто призначення судової гірничотехнічної експертизи оформляється письмово спеціальним завданням уповноважених на це органів чи осіб – постановою прокурора, слідчого чи суду.

Автор вказує, що практика проведення судових гірничотехнічних досліджень свідчить про те, що при розслідуванні злочинів, пов’язаних з порушеннями вимог правил охорони праці та техніки безпеки на підприємствах гірничої промисловості, винятково важливе значення має огляд і вилучення певних нормативно-управлінських документів. Перелік документів, що підлягають вилученню, залежить від