LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Держава та право. Юридичні науки → Теоретичні та методичні основи судової гірничотехнічної експертизи

конкретного виду аварії, надзвичайної події, та у кожному випадку різний. Надається перелік документів, які необхідні для проведення судової гірничотехнічної експертизи.

Дисертант обґрунтовує доцільність призначення та проведення судової гірничотехнічної експертизи до порушення кримінальної справи, коли без проведення експертизи неможливо визначити наявність підстав для порушення кримінальної справи.

У підрозділі 2.3 “Проведення судової гірничотехнічної експертизи” акцентується увага на тому, що процес експертного дослідження в судовій гірничотехнічній експертизі, як і в інших експертизах, складається з декількох основних стадій, а саме: підготовчої, детального дослідження, порівняння та оцінки результатів дослідження.

Обґрунтовано, що висновок судового гірничотехнічного експерта має свої специфічні риси як джерело доказів. Специфіка експертного висновку в порівнянні з іншими джерелами доказів обумовлена тим, що, по-перше, висновок експерта будується на основі використання спеціальних знань; по-друге, висновок експерта являє собою висновкове, а не інформаційне, як інші особисті докази (показання), знання. У висновку експерта доказове значення має насамперед умовивід експерта, його висновки, до яких він прийшов за результатами дослідження.

Автор зазначає, що процесуальна форма проведення судової гірничотехнічної експертизи полягає в тому, що вона втілюється у процесуальному документі – висновку судового гірничотехнічного експерта, а також в тому, що проводить її спеціальний суб’єкт – судовий гірничотехнічний експерт.

У підрозділі 2.4 “Висновок судової гірничотехнічної експертизи як джерело доказів у кримінальному судочинстві та його оцінка слідчим і судом” акцентується увага на тому, що джерелом доказів у кримінальному процесі є не сама експертиза як спосіб дослідження, а висновок експерта, сформульований за результатами проведеної експертизи. Висновок судового гірничотехнічного експерта має визначену структуру. У ньому відбиваються: застосована гірничотехнічним експертом методика (при цьому обґрунтовується її вибір); виявлені в ході дослідження факти спеціальної природи (у залежності від сфери застосовуваних знань); наукове обґрунтування встановлених фактів (наукові положення, що пояснюють сутність встановлених експертом фактів); висновки.

Дисертант констатує, що висновок гірничотехнічного експерта, будучи самостійним джерелом доказів у кримінальному судочинстві, має свої специфічні риси. Розглядається структура висновку гірничотехнічної експертизи, та основні вимоги, яким він повинний задовольняти.

Аргументується, що висновок судової гірничотехнічної експертизи повинен відповідати наступним критеріям: належності, допустимості, достовірності, достатності і доказового значення (сили). Розкривається сутність даних критеріїв. Встановлення належності, допустимості, достовірності, достатності і доказового значення висновку судової гірничотехнічної експертизи є необхідними умовами її використання при доказуванні у кримінальних справах. Оцінка судової гірничотехнічної експертизи – частина процесу доказування, складна розумова, логічна діяльність, яка включає всебічне вивчення висновків, додатків, аналіз інформації, що міститься у висновку, яка має своєю метою визначення належності, допустимості, вірогідності, достатності і доказової сили висновку гірничотехнічного експерта.

Розділ 3 “Методичні основи судової гірничотехнічної експертизи” складається із чотирьох підрозділів, у яких досліджуються теоретичний базис розробки методики експертного гірничотехнічного дослідження, основи методики судової гірничотехнічної експертизи, основи алгоритмізації експертних досліджень, основні визначення та правила оформлення висновку судової гірничотехнічної експертизи.

У підрозділі 3.1 “Теоретичний базис та актуальність розробки методики експертного гірничотехнічного дослідження” акцентується увага на тому, що методологічним базисом розробки методик експертного гірничотехнічного дослідження є основні положення загальної теорії судової експертизи та криміналістики. На підставі існуючих у літературі точок зору (Т.В. Авер’янова, А.І. Вінберг, О.Р. Росинська, О.Р. Шляхов) розглянуті методи, що використовуються при проведені гірничотехнічного дослідження. Під методикою судової гірничотехнічної експертизи автором розуміється система науково-обґрунтованих методів, прийомів та технічних засобів, упорядкованих та цілеспрямованих на вивчення її специфічних об’єктів та вирішення питань, що відносяться до предмета судової гірничотехнічної експертизи

Наголошується, що методика судової гірничотехнічної експертизи базується на засадах пізнання закономірностей формування та функціонування об’єктів, що досліджуються та відносяться до даного роду судової експертизи. Розглядаються функції методики судової гірничотехнічної експертизи.

У підрозділі 3.2 “Основи методики виконання судової гірничотехнічної експертизи” обґрунтовується, що в основному при проведенні судових гірничотехнічних експертиз виконуються ситуалогічні дослідження. Акцентується, що у методиці судової гірничотехнічної експертизи застосований комплексний підхід, який базується на системно-структурному та інженерно-логічному аналізах. Розглядаються етапи експертного дослідження.

Дисертант пропонує при проведенні судової гірничотехнічної експертизи використовувати метод ситуалогічного моделювання, тобто ситуалогічне дослідження виконувати на основі формування експертом оперативно-інформаційної моделі досліджуваної події. На підставі вивчення наданих на судову гірничотехнічну експертизу матеріалів справи експертом створюється уявна динамічна модель надзвичайної події на підприємстві гірничої промисловості. На цій моделі гірничотехнічний експерт відтворює послідовність стадій надзвичайної події, дій його учасників та інше. Потім експертом створюється ідеальна модель функціональної системи гірничого підприємства (або його частки – дільниці, ланки та ін.), в якій певні дії працюючих та робота машин і механізмів відповідають всім параметрам технічних та організаційних умов і не можуть привести до виникнення надзвичайної ситуації. Порівняння відзначених моделей визначає формування у гірничотехнічного експерта оперативно-інформаційної дослідницької моделі. Для побудови експертом оперативно-інформаційної моделі ситуації, що досліджується, використовується комунікативне знакове моделювання.

У підрозділі 3.3 “Алгоритмізація експертних досліджень у судовій гірничотехнічній експертизі” досліджені питання оптимізації застосування наявних ресурсів у процесі проведення судової гірничотехнічної експертизи, обґрунтовується необхідність використання експертних технологій. Визначається, що використання експертних технологій дозволяє алгоритмізувати експертні дослідження. Надається у загальному вигляді алгоритм вирішення ситуалогічного експертного завдання при проведенні судової гірничотехнічної експертизи.

Обґрунтовується, що основними завданнями, що вирішуються у процесі створення АРМ судового гірничотехнічного експерта, є об’єднання в одну систему методичного, нормативного, апаратно-технічного, програмного, комунікаційного, організаційного забезпечення проведення гірничотехнічної експертизи.

Автором пропонується автоматизоване робоче місце (АРМ) судового гірничотехнічного