LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Держава та право. Юридичні науки → Теоретичні та методичні основи судової гірничотехнічної експертизи

експерта у наступному складі: 1) систематизованої за об’єктами дослідження бази даних експертиз; 2) алгоритмізованої методики дослідження певних об’єктів; 3) бази норм у галузі безпеки та охорони праці на підприємствах гірничої промисловості; 4) бази опублікованих літературних джерел стосовно судової гірничотехнічної експертизи та експертизи охорони праці; 5) систематизованої бази законодавства України у галузі охорони праці.

У підрозділі 3.4 “Основні визначення та правила оформлення висновку судової гірничотехнічної експертизи” надаються визначення основних понять, що стосуються судової гірничотехнічної експертизи, надається класифікація судових гірничотехнічних експертиз згідно організаційних та процесуальних ознак. Розглядаються особливості, що стосуються проведення комісійних та комплексних експертиз.

Автором зазначається, що правила оформлення висновку судової гірничотехнічної експертизи повинні відповідати правилам, які вказані в Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, тобто висновок судової гірничотехнічної експертизи складається з вступної, дослідницької та заключної частин.

Зазначається, що гарантією обґрунтованості експертних висновків та можливості подальшої перевірки їх вірності є обов’язок судового експерта будувати свої висновки лише на тих початкових даних, які знайшли своє процесуальне закріплення в матеріалах справи. Обґрунтовується, що оцінку та використання початкових даних судовий гірничотехнічний експерт повинен робити в межах своєї компетенції.


ВИСНОВКИ

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання, що виявилося у розробці основних теоретичних положень нового роду судової експертизи – гірничотехнічної. За результатами дослідження можна сформулювати такі основні висновки:

1. Встановлені основні гносеологічні і процесуальні передумови формування нового виду судової експертизи – гірничотехнічної – на основі інтеграції і диференціації наукових знань. При цьому вказується, що науковою основою судової гірничотехнічної експертизи є своєрідна, інтеграційна інженерно-технічна і правова галузь знань, яку пропонується назвати судовою гірничотехнікою.

2. Окреслено місце судової гірничотехнічної експертизи у загальній теорії судової експертизи. Звернуто увагу на актуальність питання щодо розробки теоретичних та методичних основ судової гірничотехнічної експертизи. Визначено, що судова гірничотехнічна експертиза це самостійний вид судової експертизи в класі інженерно-технічних, яка характеризується своїм предметом, об’єктом, завданнями, методами дослідження. Запропоновано авторське визначення понять судової гірничотехнічної експертизи, понять предмету та об’єктів судової гірничотехнічної експертизи.

3. Визначені основні ознаки судової гірничотехнічної експертизи та її процесуальна природа як нового виду судової експертизи.

4. Виокремлено спеціальні знання судового гірничотехнічного експерта з системи наукових знань.

5. Запропоновано поділити судово-гірничотехнічні дослідження за такими напрямками:

- дослідження обставин надзвичайних подій на підприємствах гірничої промисловості та в підземних умовах;

- дослідження технічного стану гірничих машин та обладнання;

- дослідження технічного стану гірничого електроустаткування.

6. Проведено аналіз судово-експертної діяльності в галузі судової гірничотехнічної експертизи, як єдиної динамічної системи. Досліджено зміст принципів судово-експертної діяльності. Визначено, що основний зміст судово-експертної діяльності в галузі судової гірничотехнічної експертизи складає організація і проведення судової гірничотехнічної експертизи.

7. Запропоновано авторське визначення понять “спеціаліст” та “судовий експерт”, які дотепер у кримінальному судочинстві не конкретизовані. На підставі зазначеного вище вказано на подібні та відмінні риси процесуального статусу експерта і спеціаліста.

8. Обґрунтовано доцільність призначення судової гірничотехнічної експертизи під час розслідування злочинів, пов’язаних з порушеннями вимог правил охорони праці та техніки безпеки на підприємствах гірничої промисловості та в підземних умовах.

9. Встановлено специфіку призначення судової гірничотехнічної експертизи. Певну увагу приділено особливостям збирання необхідних для призначення судової експертизи даних, яке здійснюється під час проведення слідчих дій (оглядів, обшуків, виїмок і таке ін.). Обґрунтовано необхідність залучення спеціаліста в гірничій справі до участі у провадженні первісних слідчих дій (а саме, огляду місця події та огляду документів).

10. Обґрунтована доцільність призначення та проведення судової гірничотехнічної експертизи до порушення кримінальної справи, коли без проведення експертизи неможливо визначити наявність підстав для порушення кримінальної справи, з відповідними доповненнями до ст.75 КПК України.

11. Визначено зміст ідентифікаційних, класифікаційних, діагностичних та ситуалогічних завдань судової гірничотехнічної експертизи Проведена систематизація питань судової гірничотехнічної експертизи за категоріями експертних завдань. Основні завдання судової гірничотехнічної експертизи та питання що нею вирішуються було внесено до Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз.

12. Доведено, що методологічним базисом розробки методики експертного гірничотехнічного дослідження, є основні положення загальної теорії криміналістики і загальної теорії судової експертизи.

13. Обґрунтовано, що дослідження надзвичайних ситуацій на підприємствах гірничої промисловості та в підземних умовах можливо проводити за єдиною схемою:

етап 1 – підготовча стадія (попереднє дослідження);

етап 2 – основне дослідження, що включає аналітичну, порівняльну, синтезуючу стадії;

етап 3 – оцінка всіх результатів дослідження і формулювання висновку.

Запропоновано використовувати при цьому метод ситуалогічного моделювання, тобто ситуалогічне дослідження виконується на основі формування експертом оперативно-інформаційної моделі досліджуваної ситуації (яка будується на основі порівняння уявної динамічної моделі надзвичайної події на підприємстві гірничої промисловості та в підземних умовах та ідеальної моделі дій працюючих, що відповідають вимогам правил безпеки та охорони праці). Для побудови експертом оперативно-інформаційної моделі досліджуваної ситуації запропоновано використовувати комунікативне знакове моделювання.

14. Розроблено алгоритм вирішення ситуалогічного експертного завдання в судовій гірничотехнічній експертизі.

15. Визначена структура сучасної експертної технології дослідження надзвичайних подій на підприємствах гірничої промисловості та в підземних умовах. Технологія експертного дослідження складається з декількох елементів, а саме: 1) методичних основ експертного дослідження та алгоритму дій експерта; 2) структури експертного висновку; 3) критеріїв оцінки проміжних даних, що одержує експерт під час дослідження; 4) формулювання остаточних висновків; 5) оформлення результатів дослідження.

16. Запропоновано структуру технічного та інформаційного забезпечення автоматизованого робочого місця (АРМ) судового експерта з дослідження надзвичайних подій на підприємствах гірничої